Рішення № 140143026, 28.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1/26

Провадження № 2/344/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-2526.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1.

Відповідач не повернув у повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 10.11.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 112 435,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 13 600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 98 835,00 гривень.

Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 44435,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 68000,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 13600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 54400,00 гривень, що разом становить 68000,00 гривень.

Позивач звертає увагу суду, що у разі здійснення Позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 68 000,00 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, Кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 44 435,00 гривень, а дію Кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу Позичальника.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1372-2526 від 28.03.2024 в розмірі 68000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 13 600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 54 400,00 гривень, та судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви (а.с. 1-6).

27 квітня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Курлятович Русланою Богданівною до суду через систему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач зазначає, що не заперечує факту укладення кредитного договору №1372-2526 від 28.03.2024, проте законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню. Отже, відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, тому просить у позовних вимогах ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1372-2526 від 28.03.2024 в розмірі 68000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 13 600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 54 400,00 гривень, відмовити повністю (а.с. 92-95).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 січня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 58-59).

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 60-61).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте подано до суду клопотання, в якому просить про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с.52).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 25 вересня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зареєстровано як юридична особа (а.с. 7, 55).

28.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-2526, за умовами якого Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12 400,00 гривень; строк кредитування 300 днів; базовий період* 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; Промо-ставка 1,75 % в день; стандартна % ставка 2,50 % в день. Позичальником було підписано кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатор С7781 (а.с.10-19, 29 зворот-30).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» затверджені наказом директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 12-П від 27 лютого 2024 року (а.с. 20-27).

Позичальником було підписано паспорт споживчого кредиту до укладення договору про споживчий кредит електронним підписом одноразовим ідентифікатор А7781 (а.с. 27 зворот-29).

З квитанцій вбачається, що 28.03.2024 на рахунок НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 12400,00 гривень за кредитним договором № 1372-2526 від 28.03.2024, а 02.04.2024 перераховано кредитні кошти у розмірі 1200,00 гривень (а.с.31-32).

02.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладена додаткова угода № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28.03.2024, згідно умов якого Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200,00 гривень (а.с.33-35).

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1372-2526 від 28.03.2024 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 було перераховано 28.03.2024 кредитні кошти у розмірі 12400,00 гривень та 02.04.2024 кошти у розмірі 1200,00 гривень (а.с. 36).

Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» затверджено наказом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №96-П від 26 грудня 2023 року (а.с. 37-39).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1372-2526 від 28.03.2024 станом на 10.11.2025 заборгованість становить 112 435,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 13 600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 98 835,00 гривень (а.с. 40-48).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видала ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с.56).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-другою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28.03.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами в належній формі було досягнуто згоди щодо істотних умов договору про відкриття кредитної лінії, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Оскільки вказаний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір №1372-2526 від 28.03.2024 відповідачем не оспорювався у судовому порядку.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28.03.2024.

Позивачем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 13600,00 гривень на умовах, визначених за договором про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28.03.2024.

При цьому під час укладення електронного договору відповідач самостійно вказав у реквізитах Позичальника номер особистого електронного платіжного засобу та інші необхідні дані щодо себе.

Як встановлено судом, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28.03.2024.

Вимога про стягнення з відповідача суми тіла кредиту у розмірі 13600,00 гривень є обґрунтованою, оскільки згідно наданих суду доказів (а саме квитанцій) вбачається, що кредит, який надано відповідачу, становить 13600,00 гривень.

Докази, які б спростували наявність суми заборгованості в частині тіла кредиту, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано

Відтак, сума тіла кредиту у розмірі 13600,00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі №754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі №225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Згідно умов договору про відкриття кредитної лінії № 1372-2526 від 28.03.2024 строк кредитування 300 днів; базовий період* 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; промо-ставка 1,75 % в день; стандартна % ставка 2,50 % в день, дата повернення (виплати) Кредиту 21.01.2025.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути нараховані проценти за договором про відкриття кредитної лінії, які розраховані за період з 28.03.2024 по 21.01.2025, тобто нарахування відсотків відбувається в межах узгодженого сторонами кредитного договору строку кредитування.

При цьому кредитодавцем проценти розраховуються за процентною ставкою 1,75 % з 28.03.2024 по 26.04.2024, за процентною ставкою 2,5 % з 27.04.2024 по 21.01.2025.

Проте щодо розміру процентів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір був укладений з відповідачем 28 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, у період з 28.03.2024 по 01.04.2024 проценти нараховуються за

такою формулою: 12400,00 (тіло кредиту) * 1,00 % = 124,00 гривень нарахований відсоток за день, 124,00*5= 620,00 гривень - нараховані відсотки.

У період з 02.04.2024 по 21.01.2025 проценти нараховуються за

такою формулою: 13600,00 (тіло кредиту) * 1,00 % = 136,00 гривень нарахований відсоток за день, 136,00*295= 40120,00 гривень - нараховані відсотки.

Отже, стягненню підлягають проценти у загальному розмірі 40740,00 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1372-2526 від 28 березня 2024 року у розмірі 54340,00 гривень, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 13600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 40740,00 гривень.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 12583 від 24 грудня 2025 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 9).

Позовні вимоги задоволені частково на 79,91 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1935,74 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до статей 509, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610-612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1372-2526 від 28 березня 2024 року у загальному розмірі 54340,00 гривень (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок гривень нуль копійок), що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 13600,00 гривень (тринадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок), заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 40740,00 гривень (сорок тисяч сімсот сорок гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 1935,74 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень сімдесят чотири копійки).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.