Ухвала суду № 140143018, 28.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18643/26

Провадження № 1-кс/344/7097/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022090000000024 від 08 лютого 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодження з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що відділом розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022090000000024 від 08 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням установлено, що на території Івано-Франківської області один із суб`єктів господарювання, а саме ТОВ «КОСА ЛТД», фактичним керівником якого є ОСОБА_5 , об`єкти діяльності якої розташовані за адресами: м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Фізкультурна, 27; м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 46-А; м. Івано-Франківськ, с. Черніїв, вул. Надвірнянська-Нова, 1-Б, здійснює роздрібну торгівлю паливом «А-95 Євро», «А-95 Преміум» та «ДП Євро», яке критично не відповідає жодним вимогам ДСТУ, що підтверджується протоколами випробувань, проведених ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПАЛИВНА ГРУПА».

Крім цього встановлено, що ТОВ «Коса ЛТД» організовує здійснення постачання палива на підпорядковані йому АЗС через ТОВ «Марсаш» (ЄДРПОУ 41184766) та ТОВ «Вікол-Нафта» (ЄДРПОУ 35022651), службові особи яких організували на території нафтобази, що знаходиться за адресою: вул. Нивки, 60-В у с. Марківці Івано-Франківського району Івано-Франківської області незаконне виготовлення пального шляхом змішування якісного бензину або дизельного палива з хімічними домішками та низькоякісним бензином, яке в подальшому реалізовують за готівкові кошти суб`єктам господарювання Івано-Франківської області, в тому числі ТОВ «КОСА ЛТД», а доходи, отримані від такої злочинної діяльності спільно із ОСОБА_5 , розподіляють між собою та надалі легалізовують їх шляхом внесення на банківські рахунки та придбання майна.

Також встановлено, що відповідні хімічні домішки (в основному газолін), низькоякісне паливо, інші компоненти для змішування, керівники ТОВ «Марсаш» ОСОБА_6 та ТОВ «Вікол-Нафта» ОСОБА_7 , з метою прикриття своєї злочинної діяльності, за готівкові кошти, без відповідних реєстраційних податкових дій, здійснюють придбання у ОСОБА_8 (керівника ТОВ «Ростойл»), який відповідно також обізнаний у описаній злочинній діяльності та отримує необліковані доходи від реалізації збутих хімічних домішок та подальшого збуту незаконно виготовленого пального.

Водночас, проведеним рядом негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадження встановлено, що фактично ОСОБА_7 , виконуючи роль організатора злочинної діяльності, надає ОСОБА_6 і його підлеглим працівниками вказівки щодо виготовлення та збуту незаконно виготовленого пально. Також ОСОБА_7 постійно підтримує зв`язок із ОСОБА_8 з приводу здійснення поставок хімічних домішок та координації своїх дій, з метою недопущення викриття своєї злочинної діяльності.

Безпосередні роботи зі змішування пального виконують оператори ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Зазначені особи безпосередньо здійснюють технологічні процеси зі змішування й виготовлення пального на території нафтобази в с. Марківці з використанням резервуарів, які там знаходяться.

Крім того, встановлено причетність до злочинної діяльності бухгалтерів ТОВ «Марсаш» і ТОВ «Вікол-Нафта» ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які обізнані у цій злочинній діяльності та виконують незаконні вказівки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які полягають у веденні бухгалтерського обліку, реєстрації безтоварних акцизних накладних, формуванні документів щодо походження пального з метою легалізації незаконно виготовленого пального. Власником резервуарів, складських і адміністративних приміщень за адресою: вул. Нивки, 60-В у с. Марківці, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області є ТОВ «Вікол-Нафта», яке передало їх в оренду ТОВ «Марсаш».

22 вересня 2026 року в період часу з 06:05 год по 07:30 год на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було проведено обшук у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено: ноутбук Acer, чорного кольору з червоною основою під клавіатуру, model N19C1, model name: A315-42-RKW5 MFG-DATE:2019/10/08, S/N: NXHHPEUOO69410316C3400, SWID: 94101265234; мобільний телефон Айфон 14 Про, номер моделі: MQOT3ZD/A, A2890, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ; блокнот жовтого кольору із обкладинкою Econоmix; зошит із записами блакитного кольору; блокнот синього кольору Economix.

22 вересня 2026 року вказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий ОСОБА_3 до суду не прибув, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.

У судове засідання представник власника майна ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 не з`явився, але надав до суду заяву, в якій зазначає, що вилучені речі та документи не мають ознаки речового доказу, тому клопотання про накладення арешту не підлягає задоволенню, просить відмовити у задоволенні клопотання та справу слухати без участі власника майна.

Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з вимогами частини п`ятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини десятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п`ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 Кримінального процесуального кодексу України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

При цьому при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні майна, слідчий суддя враховує обставини, з якими закон пов`язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, мета накладеного арешту відповідає положенням пункту 1 частини другої статті 170 Кримінального кодексу України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено.

Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як його можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваному, тому клопотання підлягає задоволенню.

Додатково слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

З метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на:

- ноутбук Acer, чорного кольору з червоною основою під клавіатуру, model N19C1, model name: A315-42-RKW5 MFG-DATE:2019/10/08, S/N: NXHHPEUOO69410316C3400, SWID: 94101265234;

- мобільний телефон Айфон 14 Про, номер моделі: MQOT3ZD/A, A2890, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ;

- блокнот жовтого кольору із обкладинкою Econоmix;

- зошит із записами блакитного кольору;

- блокнот синього кольору Economix, які 22.09.2026, що було виявлено та вилучено під час проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1