Ухвала суду № 140142237, 25.09.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа №536/3167/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участі секретаря Коваль В.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Сиротенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці в режимі відеоконференції клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування відносно представника відповідача заходів процесуального примусу у цивільній справі № 536/3167/25,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 536/3167/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Кременчукгаз» про відновлення послуг з розподілу та стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу. На обгрунтування клопотання позивач вказав, що представник відповідача при наданні відповідей на його запитання, щодо обставин, які визнаються відповідачем, умисно увів суд в оману, оскільки вказав, що обставина шоста (як зазначено у позовній заяві) не визнається відповідачем. При цьому, позивачем надано докази на підтвердження цієї обставини до позовної заяви.

Представник відповідача адвокат Сиротенко В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання позивача. Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування відносно нього заходів процесуального примусу.

Вислухавши позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сиротенка В.В., перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Статтею 82 ЦПК України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, виходячи зі змісту норм вказаної вище статті чинного цивільного процесуального законодавства, визнання тієї чи іншої обставини на яку посилається сторона спору, є правом, а не обов`язком протилежної сторони цього спору, при цьому визнання такої обставини має наслідком звільнення сторони, яка посилається на цю обставину від її доказування.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для кваліфікації дій представника відповідача в судовому засіданні, які виразились у невизнанні обставин, на які посилається позивач, як уведення суду в оману, що має наслідком створення перешкод у здійсненні судочинства.

З урахуванням викладеного вище, у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 143, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування відносно представника відповідача заходів процесуального примусу у цивільній справі № 536/3167/25 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 29 вересня 2026 року.

СуддяЖ. О. Баранська