Рішення № 140141691, 22.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 577/7610/25

провадження № 2/361/488/26

22.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

22 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Санфорд Капітал». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05 березня 2021 року між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1/4085929, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 150 000 грн., зі сплатою відсотків у вигляді 12.00 % річних.

18 січня 2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір про відступлення права вимог №1-2024, у відповідності до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» передає ТОВ «ФК «СОНАТІ » за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «СОНАТІ» приймає належні АТ «Креді Агріколь Банк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1-2024 від 18 січня 2024 року, ТОВ «ФК«СОНАТІ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 212 102,15 грн.

22 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 2-2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передає ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору про відступлення права вимоги № 2-2024 від 22 лютого 2024 року, «ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021 року, в сумі 207 102,15 грн.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_1 умов вищевикладених договорів, ТОВ «Санфорд Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021 року, в сумі 212 102,15 грн, з яких: 104 320,83 грн., строкова заборгованість за тілом кредиту, 16 835,92 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1 216.45 сума заборгованості за відсотками, 9 702,12 грн., - сума заборгованості за простроченими відсотками, 3 750,00 грн., - заборгованість по комісії, 30 000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії, 12 526,83 грн - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам, 33 750,00 грн - загальна сума реструктуризації по простроченій комісії, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 200,00 грн.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви позивач ТОВ «Санфорд Капітал» просив, у разі неявки представника позивача, провести судове засідання за його відсутності,позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду невідомі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до Кредитного договору №1/4085929, від 05.03.2021року, укладеного між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , останній отримав на умовах строковості, зворотності та платності кредит (грошові кошти) на споживчі потреби у розмірі 150 000 грн, строком на 72 місяці з 05.03.2021 року до 04.03.2027 року, зі сплатою процентної ставки у вигляді 12,00% річних, комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості, надалі комісія, яка виплачується щомісячно в розмірі 2,50 в місяць від суми кредиту зазначеної в п.1.1 договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування ) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (усне так і письмове) щодо погашення заборгованості , своєчасності сплати платежів тощо (п.1.1,1.2,1.3.1,1.3.2).

Згідно наявної в матеріалах справи Виписки за період з 05.03.2021 по 23.01.2024, відповідач ОСОБА_1 користувався наданими позивачем кредитними коштами.

18 січня 2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-2024, відповідно до умов якого, «ФК «СОНАТІ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Креді Агріколь Банк» за плату, а АТ «Креді Агріколь Банк» відступити ТОВ «ФК «СОНАТІ» право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить АТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1-2024 від 18 січня 2024 року ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021року, у розмірі 212 102,15 грн.

22 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 2-2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передало ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до друкованого реєстру боржників № 1 до договору про відступлення права вимоги № 2-2024 від 22 лютого 2024 року, «ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021року, у розмірі 207 102,15 грн.

З наданого позивачем розрахунків заборгованості видно, що станом на 23.01.2024 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Санфорд Капітал» за Кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021року у розмірі 212 102,15 грн, з яких: 104 320,83 грн., строкова заборгованість за тілом кредиту, 16 835,92грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1 216.45 сума заборгованості за відсотками, 9 702,12 грн., - сума заборгованості за простроченими відсотками, 3 750,00 грн., - заборгованість по комісії, 30 000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії, 12 526,83 грн - загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам, 33 750,00 грн - загальна сума реструктуризації по простроченій комісії.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 626, статті 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

У ч. 1 ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України закріплено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4085929 від 05 березня 2021 року у повному обсязі не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Санфорд Капітал`в частині стягнення залишку заборгованості відповідача за тілом кредиту, простроченої заборгованість за тілом кредиту,відсотками, простроченими відсотками,реструктуризації по простроченим відсоткам на суму 144 602,15 грн.

Щодо стягнення комісії.

Судом встановлено, що 05 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено кредитний договір № 1/4085929, умовами якого (пункт 1.3.2 договору кредиту (комісія за обслуговування кредитної заборгованості).

Пунктом 1.3.2 кредитного договору від 05 березня 2021 року передбачено, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості, надалі комісія, яка виплачується щомісячно в розмірі 2,50 в місяць від суми кредиту зазначеної в п.1.1 договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування ) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (усне так і письмове) щодо погашення заборгованості , своєчасності сплати платежів тощо.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.3.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1.3.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 67 500,00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» суми заборгованості у розмірі 144 602,15 грн, що складається з 104 320,83 грн строкова заборгованість за тілом кредиту, 16 835,92 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1 216.45 грн сума заборгованості за відсотками, 9 702,12 грн - сума заборгованості за простроченими відсотками, 12 526,83 грн - загальна сума реструктуризації за простроченими відсотками.

Щодо судових витрат

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 545,22 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1927 від 17.12.2025.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім того, позивачу відповідно до Договору № 1/04 від 01 квітня 2024 року надавалася правова допомога Адвокатським Об`єднанням «Альянс ДЛС». Згідно з Акту приймання передачі послуг з правничої допомоги № 1 від 05.02.2025 про надання правничої допомоги за вищевказаним договором, вартість наданих послуг становить 7 200 грн.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 735,22 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі

4 908,24 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за Кредитним договором №1/4085929, від 05.03.2021року у розмірі 144 602 (сто сорок чотири тисячі шістсот дві) гривні 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п`ять) гривні 22 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) гривень 24 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ: 43575686, адреса місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-ий поверх, приміщення 68,69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН