Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 355/1162/26
Провадження № 2/355/1124/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 200963512 від 02 червня 2025 року у розмірі 19450,72 гривень, яка складається з 6800,00 гривень заборгованості за тілом, 12242,72 гривень заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 02 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір кредитної лінії № 200963512 (кредитний договір) на суму 5950,00 гривень.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора FZHJ-7592.
Як зазначає позивач, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5950,00 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6800,00 гривень. Отже, позивач мотивує свої вимоги тим, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
15 липня 2025 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/44, за яким первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 15 липня 2025 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22850,72 гривень.
Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 22850,72 гривень, яка складається з: 6800,00 гривень- заборгованість по тілу кредиту; 12242,72 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 408,00 гривень - заборгованість за комісією; 3400,00 гривень заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач вказує на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 19 450,72 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує).
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 18 серпня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, як слід з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, надісланого на адресу зареєстрованого у встановленому законом місця проживання відповідача, «адресат відсутній за вказаною адресою», в подальшому повідомлявся через вебсайт Судової влади України на 22 вересня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Відповідно до положень ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:
Копію договору кредитної лінії № 200963512 від 02 червня 2025 року (далі договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), за п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». (а.с. 34 зворотна сторона а.с. 37)
Як передбачено п. 2.2 договору загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту - 5950 гривень 00 копійок (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят грн. нуль коп.) та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту - 6800 гривень 00 копійок (шість тисяч вісімсот грн. нуль коп.).
Згідно з п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 02 червня 2025 року (що є датою надання кредиту).
Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5457-08XX-XXXX-0616, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. (п. 5.1 договору)
Відповідно до п.п. 8.1-8.2 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання).
Як встановлено п. 8.3. базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 357 гривень 00 копійок (триста п`ятдесят сім грн. нуль коп.). (п.п. 8.4-8.5 договору)
Як слід з абзацу першого п. 8.6 для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 112781,06 гривень та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 106831,06 гривень (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму наданого кредиту у розмірі 5950.00 гривень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2241,13 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 106831,06 гривень)/(сума першого траншу за договором: 5950.00 гривень)/(строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 0,98 відсотків в день.
Означений договір підписаний позичальником ОСОБА_1 02 червня 2025 року одноразовим ідентифікатором FZHJ.
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 200963512 від 02 червня 2025 року відповідач ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту містить підпис позичальника ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7592. (а.с. 34)
Судом досліджено копію Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг) (редакція яких діє з 01 січня 2024 року) (а.с. 38); копію Порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» (нова редакція) (а.с. 39-40); копію Порядку укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (діє з 25.07.2023 року). (а.с. 41-43)
На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умов договору щодо надання позичальнику грошових коштів в кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, позивачем надано копію платіжного доручення № 8ea8cb59-4277-4eba-af21-7e4a25eceeaf від 02 червня 2025 року, відповідно до якої платник - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 02 червня 2025 року перерахувало через банк платника АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 5950,00 гривень отримувачу ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 200963512 від 02.06.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer». (а.с. 44)
Крім того, як слід з копії платіжної інструкції № 1de87781-b006-4175-becb-16d5bcf49aa4 від 02 червня 2025 року платник - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 02 червня 2025 року перерахувало через банк платника АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 850,00 гривень отримувачу ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 200963512 від 02.06.2025, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer». (а.с. 45)
Згідно з копією довідки за підписом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» С. Сінченка, вказане товариство повідомило, що на виконання кредитного договору № 200963512 від 02 червня 2025 року, укладеного між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 , та кредитодавцем/платником Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: 1) особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; особа отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 5457-08XX-XXXX-0616, сума платіжної операції: 5950,00 гривень; дата ініціювання платіжної інструкції: 02 червня 2025 року, 13:49:39; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 02 червня 2025 року, 13:49:42; 2) сума платіжної операції: 850,00 гривень; ідентифікатор платіжної операції: 44886-38216-89444; дата ініціювання платіжної інструкції: 02 червня 2025 року, 14:30:20; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 02 червня 2025 року, 14:30:26. (а.с. 30)
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 ; по рахунку № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 5950,00 гривень за період 02 червня 2025 року 07 червня 2025 року; та 850,00 гривень - за період з 02 червня 2025 року по 07 червня 2025 року. (а.с. 64)
Також АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку за рахунком № НОМЕР_3 за період з 02 червня 2025 року по 07 червня 2025 року, з якої слід, що 02 червня 2025 року на вказаний вище рахунок було здійснено зарахування на суму 5950,00 гривень та 850,00 гривень. (а.с. 65)
Відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором № 200963512 від 02 червня 2025 року позичальника ОСОБА_1 (наданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») заборгованість за означеним договором станом на 15 липня 2025 року становить: 6800,00 гривень тіло кредиту; 2779,84 гривень проценти; 408,00 гривень комісія; 3400,00 гривень неустойка. (а.с. 18)
Згідно з наданим ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунком заборгованості за договором № 200963512 від 02 червня 2025 року ОСОБА_1 станом на 04 грудня 2025 року має заборгованість у розмірі 22850,72 гривень, з яких: 6800,00 гривень тіло кредиту; 12242,72 гривень проценти; 408,00 гривень комісія; 3400,00 гривень неустойка. (а.с. 19-20)
З копії виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 200963512 від 02 червня 2025 року, наданої ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за означеним договором станом на 18 березня 2026 року складає 22 850,72 гривень, складовими якої є: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 6800,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами становить: 12242,72 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить: 408,00 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту становить: 00,00 гривень.; строкова заборгованість за процентами становить: 00,00 гривень; заборгованість за штрафними санкціями становить: 3400,00 гривень. (а.с. 21)
Копію договору факторингу № МВ-ТП/44 від 15 липня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор), за п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с. 48)
Пунктом 4.1 договору факторингу № МВ-ТП/44 від 15 липня 2025 року передбачено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Відповідно до копії витягу з реєстру прав вимоги від 15 липня 2025 року, на умовах договору клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога») відступає фактору (Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС») права вимоги до боржників, серед яких під порядковим номером 268 вказаний боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 200963512 від 02 червня 2025 року загальна заборгованість становить 13387,84 гривень, з яких: 6800,00 гривень заборгованість по основному боргу; 2779,84 гривень заборгованість по процентах; 408,00 гривень комісія; 3400,00 гривень неустойка. (а.с. 7-8)
Також на підтвердження переходу від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до відповідача за договором № 200963512 від 02 червня 2025 року позивачем надано: копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2025 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги від 15 липня 2025 року за договором факторингу № МВ-ТП/44 від 15 липня 2025 року, яким сторони - Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» - підтверджують, що станом на 31 грудня 2025 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги від 15 липня 2025 року за договором факторингу № МВ-ТП/44 від 15.07.2025 року (а.с. 9); копію протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги від 15 липня 2025 року, згідно з п. 5 якого клієнт передав, а фактор прийняв за Реєстром прав вимоги до боржників в кількості 1768 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 18 490 682,76 гривень. (а.с. 9 зворотна сторона)
Згідно з копією договору факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с. 12-13)
Як передбачено п. 4.1 вказаного вище договору факторингу № 04/1225-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Отже, на підтвердження факту переходу від клієнта (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») до фактора (ТОВ «Юніт Капітал») права вимоги до відповідача за договором № 200963512 від 02 червня 2025 року до позовної заяви долучено: копію витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 04 грудня 2025 року, відповідно до якого на умовах договору клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, серед яких під номером 1264 міститься ОСОБА_1 , договір № 200963512 від 02 червня 2025 року, загальна сума заборгованості: 22850,72 гривень, з яких: заборгованість по основному боргу: 6800,00 гривень; заборгованість за процентами: 12242,72 гривень; заборгованість за комісією: 408,00 гривень; неустойка: 3400,00 гривень (а.с. 14-15); копію акту прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 04 грудня 2025 року за договором факторингу № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, за яким клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог № 2 від 04 грудня 2025 року, після чого , з урахуванням п. 4.1 договору від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу. (а.с. 16); копію платіжної інструкції № 760 від 15 грудня 2025 року, згідно з якою ТОВ «Юніт Капітал» здійснило на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» оплату за відступлення прав вимог згідно договору № 04/1225-01 від 04 грудня 2025 року, Реєстр відступлення права вимоги № 2 від 4 грудня 2025 року. (а.с. 17)
05 лютого 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою щодо дострокового стягнення заборгованості, у якій повідомило останнього про те, що 04 грудня 2025 року право вимоги за кредитним договором № 200963512 від 02 червня 2025 року на суму 22850,72 гривень, яка складається з: 6800,00 гривень заборгованість по основному боргу; 12242,72 гривень заборгованість по процентах; 408,00 гривень заборгованість по комісії; 3400,00 гривень пеня, штрафи (неустойка), - перейшло до ТОВ «Юніт Капітал». Вимагало від ОСОБА_1 достроково, у 30-тиденний термін з моменту отримання цієї вимоги, повернути кредит, проценти/відсотки, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором у загальному розмірі 22 850,72 гривень. (а.с. 31)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки, комісію, однак своєчасно не надав кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотками, чим порушив умови кредитного договору.
Передбачена п. 8.4 договору комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця та нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором, прямо передбачена договором і не пов`язана з обслуговуванням чи наданням інформації.
Закон України «Про споживче кредитування» не містить заборони на стягнення такої комісії як частини загальних витрат за кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12), включаючи комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту.
Відповідач не довів, що послуги з видачі кредиту не надавалися, а незгода з умовою після підписання не є підставою для її недійсності (ст. 215 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 756/6038/20 вказано, що «незгода позичальника з умовою договору про сплату комісії за ініціювання кредиту на стадії виконання, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню».
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1052 ЦК України передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
За ст. 1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у позовній заяві, позивач не заявив вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову, у зв`язку з чим суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Отже, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 уклав з первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 200963512 від 02 червня 2025 року, отримав кредитні кошти, однак своєчасно їх не повернув. Новий кредитор згідно договору факторингу набув право вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав обов`язки за договором. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний також сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відтак, позовні вимоги сторони позивача законні та підлягають задоволенню.
Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Стороною позивача були надані: копія договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» (а.с. 22); копія додаткової угоди № 25771521275 від 21 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с. 25), відповідно до п. 1 якої клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200963512 від 02 червня 2025 року, позичальник: ОСОБА_1 (а.с. 25); копію акта прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року), згідно з яким клієнт: ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. засвідчив, що виконавець (АБ «Тимошенко та Партнери») надав, а клієнт отримав вказані в акті послуги на загальну суму: 7000,00 гривень (а.с. 26); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 27); копію довіреності ТОВ «Юніт Капітал» від 12 лютого 2026 року на ім`я адвоката Тимошенка О.О. (а.с. 28).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077,1078, 1082 ЦК України,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором №200963512 від 02 червня 2025 у розмірі 19450 (дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 72 копійок, з яких:
- 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, заборгованість за тілом кредиту,
-12242 (дванадцять тисяч двісті сорок дві) гривень 72 копійок, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ: 43541163 адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333) витрати понесені на правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов
Судове рішення № 140141505, Баришівський районний суд Київської області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 355/1162/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: