Рішення № 140141152, 29.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №278/522/26

Категорія 38

2/295/3275/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимог ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 27.02.2026 матеріали позовної заяви ТОВ «Він Фінанс» 17.03.2026 передані до Богунського районного суду м. Житомира за підсудністю (а. с. 54).

Представник позивача просить, у зв`язку з дією обмежень карантинного характеру та введенням воєнного стану на території країни поновити строк позовної давності для подання позову, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № L6748196 від 09.11.2018 в розмірі 15 101,63 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.11.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Він Фінанс», та відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний договір кредитної лінії № L6748196, паралельно з номером договору AG3452841. Відповідно до договору ТОВ «ФК «Дінеро» надало відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн до 09.12.2018 зі сплатою процентів за стандартною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,65% в день та комісії 30 грн в день, загальна вартість кредиту 2390,00 грн.

Представник позивача зауважує, що ТОВ «ФК «Дінеро» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в строк та на умовах, передбачених договором.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 101,63 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача представник позивача посилається на ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що право вимоги до нього перейшло на підставі договору відступлення прав вимоги № 01072019 від 01.07.2019, укладеного між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», яке 25.07.2024 перейменоване на ТОВ «Він Фінанс».

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію (а. с. 56). Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак документ, що направлявся відповідачу, повернувся до суду неврученим адресату.

01.05.2026 представник відповідача подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та надання їй доступу до них в системі Електронний суд, що є обставиною, яка підтверджує обізнаність відповідача про розгляд судом цієї справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1, ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ТОВ «Він Фінанс», обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 09.11.2018 ТОВ «ФК «Дінеро» з ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L6748196, паралельно з номером договору AG3452841, на підтвердження укладення якого позивачем надано:

довідку ТОВ «ФК «Дінеро» про ідентифікацію;

загальні умови договору кредитної лінії;

паспорт споживчого кредиту;

Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG 3452841 від 09.11.2018 про надання коштів у позику в сумі 2000,00 грн на відповідних умовах до 09.12.2018;

додаткову угоду № АМ2710599 від 10.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1100,00 грн до 09.12.2018;

додаткову угоду № АМ4437121 від 12.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1000,00 грн до 09.12.2018;

додаткову угоду № АМ4704897 від 14.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1200,00 грн до 09.12.2018;

додаткову угоду № АМ3828284 від 20.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1500,00 грн до 09.12.2018;

додаткову угоду № АМ3828284 від 20.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1500,00 грн до 18.12.2018;

додаткову угоду № АМ3828284 від 20.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1500,00 грн до 01.01.2019;

додаткову угоду № АМ3828284 від 20.11.2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG3452841 про надання коштів у позику в сумі 1500,00 грн до 04.02.2019 (а. с.10, 13-27).

Відповідно до пунктів 1.2, 2, 3, 4 спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії вони створені у тому випадку, коли позичальник прочитав, оцінив та прийняв правила, регламентують порядок надання фінансових послуг ТОВ «ФК «Дінеро», паспорт споживчого кредиту, загальні умови договору кредитної лінії та пропозицію кредитора щодо спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії, що були надані позичальнику через особистий кабінет на порталі; включають терміни, які визначаються та регулюються загальними умовами договору кредитної лінії; є невід`ємною частиною договору кредитної лінії та виконуватимуться сторонами відповідно до загальних умов договору кредитної лінії; укладаються дистанційно та мають юридичну силу без будь-якого підпису на папері. 01.07.2019 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги № 01072019, згідно з яким кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а. с. 36-41).

Згідно із п. 6.2.3. вказаного договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання акту -прийому передачі. При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається. Стягнення заборгованості боржників новий кредитор проводить з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» № 1706 від 25.07.2024 змінено назву товариства з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 63 8ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів(печаток)сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених ЦК України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписами ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем не надано доказів на підтвердження перерахування коштів відповідачу від ТОВ «ФК «Дінеро», на виконання договору кредитної лінії № L6748196, паралельно з номером договору AG3452841 від 09.11.2018 та додаткових угод до нього.

Суд зауважує, що надані позивачем докази укладення між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем кредитного договору не містять підпису відповідача, у тому числі й одноразового ідентифікатора, а лише містять напис: «електронний підпис» в графі «позичальник» без ідентифікуючих даних, що в свою чергу позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення відповідача саме з тими документами, які були надані позивачем до суду.

У зв`язку з викладеним, суд вважає недоведеним факт надання кредитних коштів за цими договорами та існування кредитної заборгованості у зазначеному позивачем розмірі.

Крім того, для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинен надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із вказаним договором, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Він Фінанс» вважає себе кредитором, право вимоги до якого перейшло на підставі договору відступлення права вимоги. Однак товариством не надано суду реєстру боржників до договору відступлення права вимоги, підписаного уповноваженими особами ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «Він Фінанс», яким би підтверджувалося набуття останнім права вимоги до відповідача.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження переходу за договором відступлення права вимоги № 01072019 від 01.07.2019 до нового кредитора права вимоги, а саме підписаного Акту-Прийому передачі, як передбачено п. 6.2.3. вказаного договору.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним кредитним договором, факту набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, тому відмовляє у задоволенні позову.

Щодо вимоги позивача про поновлення строку позовної даності для подання позову, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухавалення ним рішення.

Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Оскільки у справі відсутні підстави для задоволення позовних вимог, суд це питання не досліджує.

Що стосується розподілу судових витрат. Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача. Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати понесені позивачем та підтверджені документально, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Чішман Л.М.