Рішення № 140141049, 29.09.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/998/26

Номер провадження 2/167/871/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34313,20 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 21 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8097232 (далі договір № 8097232), за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000 грн. і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 34313,20 грн., з яких: 5000 грн. тіло кредиту, 22243,20 грн. проценти, 770 грн. комісія, 6300 грн. неустойка. 26 листопада

2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ, згідно з яким право вимоги за договором

№ 8097232 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчать довідки про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явився. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

У судове засідання 1 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала. 29 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, а поштове відправлення (судова повістка про виклик до суду на 29 вересня2026 року) повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Процесуальні дії у справі

5 серпня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

1 вересня 2026 року відкладено розгляд справи.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

21 червня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 573141) (арк. спр. 32) уклали договір № 8097232, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн. (пункти 1.1, 1.2) строком на 345 днів з 21 червня 2024 року (п. 1.3) зі сплатою процентів у розмірі 357,70% річних протягом першого розрахункового періоду (п. 1.5.2) та 511% річних протягом решти строку кредитування (п. 1.5.3), а позичальник зобов`язався повернути кредит до 1 червня 2025 року (п. 1.4), сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Комісія за надання кредиту 805 грн., яка нараховувалася за ставкою 16,10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1) (арк. спр. 12-22).

Кредитні кошти надавалися позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, кількість днів у розрахунковому періоді та суми платежів за розрахункові періоди (арк. спр. 23-24).

ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5000 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення від 21 червня

2024 року № 134481802 (арк. спр. 33).

Листом АТ «Універсал Банк» від 14 вересня 2026 року № БТ/Е-40154 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 21 червня 2024 року було здійснено зарахування коштів у сумі 5000 грн. за договором про споживчий кредит № 8097232 (арк. спр. 111).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в платіжному дорученні та листі АТ «Універсал Банк» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останньою в п. 2.1 договору № 8097232 та заявці на тримання кредиту від 21 червня 2024 року (арк. спр. 25).

Згідно з поданими ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» розрахунками та наданої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» виписки з особового рахунка за договором

№ 8097232 станом на 15 липня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 34313,20 грн., з яких: 5000 грн. тіло кредиту, 22243,20 грн. проценти, 770 грн. комісія, 6300 грн. штраф (арк. спр. 34-36, 37, 38-41).

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).

26 листопада 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. (арк. спр. 42-61). Про що також був складений акт приймання-передачі реєстру боржників від 26 листопада 2024 року (арк. спр. 62).

Згідно з платіжною інструкцією від 26 листопада 2024 року № 8082 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» кошти згідно договору відступлення прав вимоги від 26 листопада 2024 року № 112-МЛ (арк. спр. 64).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 26 листопада 2024 року № 112-МЛ від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8097232 на загальну суму

21223,20 грн. (арк. спр. 66).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором № 8097232.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір

№ 8097232 в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти в сумі 5000 грн. строком на 345 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту, розмір яких визначений договором.

21 червня 2024 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Мілоан» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 8097232 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, комісія за видачу кредиту, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8097232.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти, проценти за користування ними та комісію, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 8097232: 5000 грн. за тілом кредиту, 22243,20 грн. за процентами, 770 грн. за комісією.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, суд вважає, що позов у цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором

№ 8097232 за тілом кредиту, процентами та комісією.

Щодо заявлених ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6300 грн. суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6300 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 2173,58 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 81,64%.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правової (правничої) допомоги від 1 липня

2025 року № 0107 (арк. спр. 73), ордера на надання правничої допомоги серії ВС

№ 1408806 (арк. спр. 74), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

від 29 вересня 2012 року № 2093 (арк. спр. 70), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет» (арк. спр. 71-72), акта наданих послуг (правової (правничої) допомоги)

від 15 липня 2026 року № Д/29356 (арк. спр. 75), детального опису наданих послуг

від 15 липня 2026 року (арк. спр. 76) судом встановлено, що керуючим партнером АО «Апологет» Усенком М.І. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у цій справі. Така допомога полягала в: усній консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (витрачений час 30 хв.), ознайомленні з матеріалами кредитної справи (витрачений час 2 год.), погодженні правової позиції клієнта у справі (витрачений час 30 хв.), складанні позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (витрачений час 3 год. 30 хв.), поданні заяви до суду від імені клієнта.

Згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги від 1 липня

2025 року № 0107 загальна вартість послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором від 21 червня 2024 року № 8097232: 5000 (п`ять тисяч) гривень тіла кредиту, 22243 (двадцять дві тисячі двісті сорок три) гривні 20 (двадцять) копійок процентів, 770 (сімсот сімдесят) гривень комісії, а також 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) гривні 58 (п`ятдесят вісім) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик