Ухвала суду № 140141006, 28.09.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1613/25

Провадження № 1-кп/163/72/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Любомль Волинської області клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні №42025030000000024 від 21.03.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Захисник звернувся в суд із клопотанням про скасування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Клопотання обґрунтовано тим, що на розгляді Любомльського районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42025030000000024 від 21.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 151 400,00 грн., яку вніс заставодавець - батько обвинуваченого, ОСОБА_6 .

Захисник вважає, що на цей час підстави та ризики, які слугували підґрунтям для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, суттєво зменшилися та втратили свою актуальність, а подальше збереження цього запобіжного заходу покладає надмірний тягар на родину обвинуваченого. На цей час суд дослідив майже усі зібрані органом досудового розслідування докази, допитав свідків. ОСОБА_4 належно виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являється за усіма викликами суду, не перешкоджає розгляду справи, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, на утриманні малолітню дитину; є учасником бойових дій.

Негативні наслідки загальнонаціональної економічної кризи, пов`язаної з уведенням воєнного стану, постійними обстрілами цивільної та критичної інфраструктури, інфляційними процесами, зростанням цін на товари першої необхідності, медикаменти та комунальні послуги, що призвело до загального істотного зниження рівня життя громадян, безпосередньо позначилися і на родині обвинуваченого. Заставодавець - батько обвинуваченого, ОСОБА_6 , опинився у складній матеріальній скруті. Він має значну непогашену заборгованість перед банківськими установами на загальну суму 89 975,60 грн., яка є критичним фінансовим тягарем для заставодавця і вимагає термінового залучення коштів для її погашення й уникнення застосування штрафних санкцій чи примусового стягнення. Мати обвинуваченого - ОСОБА_7 , 1967 р.н., є особою з інвалідністю другої групи (загальне захворювання), безстроково, що позбавляє її можливості повноцінно працювати та заробляти кошти, а в умовах стрімкого зростання цін на ліки та медичні послуги під час війни родина потребує додаткових витрат на її лікування та підтримку здоров`я. Вказані обставини підтверджують надані суду докази.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що вилучення із сімейного обороту грошових коштів у розмірі 151 400 гривень ставить родину заставодавця на межу виживання в складних економічних умовах воєнного стану. Враховуючи викладене, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відсутність підстав вважати, що він буде перешкоджати судовому розгляду, сторона захисту вважає, що на цьому етапі судового розгляду такий запобіжний захід як особисте зобов`язання буде повністю достатнім для запобігання будь-яким потенційним ризикам та забезпечить виконання обвинуваченим усіх покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тому захисник просить суд застосований щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 151 400 гривень скасувати та обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання; заставу у розмірі 151 400 гривень повернути заставодавцю ОСОБА_6 за вказаними у клопотанні реквізитами.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали. Крім того, обвинувачений пояснив, що на даний час він проходить службу, умислу на переховування не має, місяць тому у нього народилася друга дитина, його батьки проживають в селі та мають скрутне матеріальне становище, а застава покладає надмірний тягар на його батьків.

Прокурор щодо клопотання захисника заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити; вважає, що з огляду на тяжкість злочину, менш суворий запобіжний захід, ніж застава, не зможе запобігти зазначеним в ухвалі слідчого судді ризикам, які на даний час не відпали та продовжують існувати. Вважає клопотання захисника передчасним, оскільки судовий розгляд кримінального провадження не завершено, не допитано усіх свідків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу немає.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року щодо ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 151 400,00 грн., яку вніс заставодавець - батько обвинуваченого, ОСОБА_6 .

При цьому на підставі ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя визначив розмір застави, яка, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, що підтверджений поданими в суд документами, на думку слідчого судді, буде достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, тобто 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 151 400 гривень (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста гривень).

Також слідчим суддею було установлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що існує висока ймовірність того, що з огляду на суть пред`явленої підозри, того, що ОСОБА_4 може бути обізнаний з незаконними методами залишення території України, а тому, може залишити як місце свого проживання, так і територію України; може незаконно впливати на показання свідків та інших осіб (оскільки йому інкримінується вчинення незаконних дій за попередньою змовою групою осіб); наявність міцних соціальних зв`язків (в тому числі малолітньої дитини, у якої є мати, що не позбавлена батьківських прав щодо неї та може забезпечити її потреби), не завадило йому бути обґрунтовано підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, тому будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, в тому числі особисте зобов`язання, особиста порука (батька та колишньої дружини, яких слідчий суддя не може вважати такими, що заслуговують на довіру), домашнього арешту не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

На цей час судовий розгляд кримінального провадження не завершено та існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 при застосуванні щодо нього менш суворого запобіжного заходу ніж застава, з високою ймовірністю може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами.

Вказані ризики, на думку суду, є актуальними, продовжують існувати і виправдовують подальше застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тому наявна необхідність у збереженні цього запобіжного заходу. На переконання суду, інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд не відхиляє доводів захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у цьому випадку вказані доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання доведеним процесуальним ризикам, існування яких захисник у своєму клопотання не заперечує, лише вказує, що вони суттєво зменшилися та втратили свою актуальність.

Суд враховує доводи та подані документи сторони захисту, однак вважає, що вони не спростовують існування доведених ризиків, які є актуальними.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 179, 182, 193, 194, 196, 201, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути внесені до апеляційної скарги на рішення суду по суті кримінального провадження.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 29 вересня 2026 року.

Головуюча: суддя ОСОБА_1