Рішення № 140140629, 28.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 644/8337/26

Провадження № 2/727/3530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, посилаючись на те, що 12.02.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010/1800/82/1005824.

Вказує, що кредитний договір був укладений в письмовому вигляді і підписаний особисто відповідачем. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 44100,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку клієнта.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» уклали договір факторингу №114/2-31-F, відповідно до умов якого ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

11.09.2025 року між ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали попередній договір відступлення права вимоги №11/09/2025, відповідно до умов якого зобов`язались у майбутньому укласти основний договір відступлення прав вимоги.

07.10.2025 року між ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали основний договір відступлення права вимоги №07/10, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість, що підлягає стягненню в сумі 153350,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 53261,31 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) -100089,26 грн.

На основі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал`заборгованість за договором №010/1800/82/1005824 в сумі 153350,57 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав клопотання, згідно якого просив розглянути справу без його участі. Не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином судом про місце та час розгляду даної цивільної справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність та ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 12.02.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010/1800/82/1005824 (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 24 а.с.1).

Кредитний договір був укладений в письмовому вигляді і підписаний особисто відповідачем.

В п. 1.4-1.6 сторонами в кредитному договорі визначені: розмір поточного ліміту кредитування на дату початку кредитування 44100,00 грн.; строк кредитування - 48 місяців, який може бути продовжено; проценти за користування кредитом 48% річних.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 44100,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку клієнта (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 19 а.с.1-7).

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» уклали договір факторингу №114/2-31-F, відповідно до умов якого ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 10 а.с.1-10).

11.09.2025 року між ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали попередній договір відступлення права вимоги №11/09/2025, відповідно до умов якого зобов`язались у майбутньому укласти основний договір відступлення прав вимоги (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 13 а.с.1-2).

07.10.2025 року між ТОВ ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали основний договір відступлення права вимоги №07/10, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 15 а.с.1-14).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за вищевказаним Договором №010/1800/82/1005824.

Так, згідно розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по вищевказаному Договору становить - 153350,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 53261,31 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) -100089,26 грн. (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 16,17,18).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі викладеного позовні вимоги позивача ТОВ «Санфорд Капітал» підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/ 2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 01.04.2024 року між ТОВ «Санфорд Капітал» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» - було укладено договір про надання правничої допомоги (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 11).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №112019 від 07.05.2026 року, (документ сформований у системі «Електронний суд» під назвою «додатки до позову.PDF.pdf», док. 22), АО «Альянс ДЛС» надано послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника; складання, підписаня та подання до суду позовної позовної заяви щодо стягнення заборгованості.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

При цьому, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходив також з того, що АО «Альянс ДЛС» вже неодноразово надавав правову допомогу позивачу «Санфорд Капітал» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому суд вважає, вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що підлягають зменшенню, зокрема в частині витрат, які нібито були понесені представником позивача у зв`язку із складанням позовної заяви.

Таким чином, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 3000,00 грн.

Крім цього, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Винести заочне рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором №010/1800/82/1005824 у розмірі 153350,57 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 53261,31 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) -100089,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати, понесені позивачем за надані послуги з правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: