Рішення № 140139428, 28.09.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Єдиний державний реєстр судових рішень

28 вересня 2026 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/4181/26

Провадження № 2/642/1956/26

23 вересня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

секретар судового засідання - Вольвич Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся адвокат Столітній М.М. з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 22 619,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума кредиту, 10 659,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, нараховані проценти за 136 календарних дня у розмірі 6 460,00 грн., комісія за надання кредиту - 500,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Позовна заява через систему «Електронний суд».

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5470015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 2 000,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 18.04.2025 по 13.04.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

18.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено Додатковий договір до Договору № 5470015 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.04.2025, згідно умов якого Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору).

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Отже, ваховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 5 000,00 грн.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогамстатті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписівстатті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

28.11.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від №28/11/2025 від 28.11.2025 перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5470015 від 18.04.2025 загальна сума заборгованості склала 18 659,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 5 000,00 грн., заборгованості за процентами - 10 659,00 грн., штрафні санкції - 2500,00 грн., комісія за надання кредиту - 500,00 грн.

Пунктом 1.1. Договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 встановлено, що за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5470015 строк кредиту 360 днів: з 18.04.2025 по 13.04.2026.

Станом на дату укладання Договору факторингу №28/11/2025від 28.11.2025, строк дії Договору № 5470015 не закінчився у зв`язку з чим, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 29.11.2025 по 13.04.2026 (136 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6 460,00 грн.: 5000 грн * 0,95% = 47,5 грн*136 календарних днів = 6 460,00 грн., тобто в межах строку погодженого Договором №5470015 від 18.04.2025.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором №5470015 від 18.04.2025 становить у розмірі 22 619,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - сума кредиту, 10 659,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, 6 460,00 грн. - нараховані проценти за 136 календарних днів, 500,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Ухвалою суду від 05.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.06.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки він вважає їх необґрунтованими та неспівмірними пред`явленим вимогам.

18.06.2026 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та з ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», а саме: оригінали платіжних доручень щодо фактичного перерахунку грошових коштів за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 з відміткою АТ «ПУМБ» банку про фактичне проведення платежу, виписку з рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) за дату 18.04.2023 з операцією щодо фактичного перерахунку грошових коштів на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за кредитним договором №5470015 від 14.04.2025, засвідченої АТ «ПУМБ» банком, оригінал кредитного договору №5470015 від 14.04.2025, укладений між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 з графіком платежів, паспортом споживчого кредиту з електронними підписами обох сторін, докази надсилання одноразового пароля-ідентифікатора та підписання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) примірника оригіналу Кредитного договору № 5470015 від 18.04.2025 у наданій суду редакції у дату укладання, докази фактичного надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) примірника оригіналу кредитного договору № 5470015 від 18.04.2025 «ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) у дату укладання, оригінал заявки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про видачу кредиту за кредитним договором № 5470015 від 18.04.2025 «ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) та умов, повідомлених йому до його укладання (оферта і акцепт), повідомлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з вимогою погашення заборгованості по кредитному договору № 5470015 від 18.04.2025 на користь ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" з доказами їх фактичного направлення та вручення отримувачу до звернення до суду з позовом, інформацію про те, скільки працівників ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" мають вищу юридичну освіту, працюють на посадах «адвокат», «юрист», «юрисконсульт», та інформацію про те, чи є Столітній М.М. штатним працівником, учасником, посадовою особою ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" та ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492)" і якщо так, яку посаду він займає у товаристві.

18.06.2026 до суду надійшло заперечення ОСОБА_1 на клопотання представника позивача ТОВ «Фінтраст Капітал» - адвоката Столітнього М.М. про витребування з АТ «Універсал Банк» інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 18.04.2025 на платіжну картку у сумі 2000,00 грн. та у сумі 3000,00 грн., оскільки позивачем не доведено неможливість отримання вказаних доказів самостійно, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача у витребуванні з АТ «Універсал Банк» інформації.

19.06.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Фінтраст Капітал».

Відзив на позов мотивований тим, що позивачем не надано оригінал кредитного договору, укладеного між ним та первісним кредитором, а надана копія кредитного договору не відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Зазначає, що надана копія довідки ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» не є первинним бухгалтерським документом і не є належним доказом зарахування грошових коштів на рахунок позичальника. Також вказує, що позивачем не доведено право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 03.07.2026 клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - адвоката Столітнього Михайла Миколайовича задоволено. Витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 18.04.2025 на платіжну картку НОМЕР_1 банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк» у сумі 2000,00 грн. та у сумі 3000,00 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ "ПЕЙТЕК". Клопотання відповідача ОСОБА_1 задоволено. Витребувано з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та з ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА»: оригінали платіжних доручень щодо фактичного перерахунку грошових коштів за кредитним договором № 5470015 від 18.04.2025 з відміткою АТ «ПУМБ» банку про фактичне проведення платежу, виписку з рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) за дату 18.04.2023 з операцією щодо фактичного перерахунку грошових коштів на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за кредитним договором № 5470015 від 14.04.2025, засвідченої АТ «ПУМБ» банком, оригінал кредитного договору № 5470015 від 14.04.2025, укладений між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 з графіком платежів, паспортом споживчого кредиту з електронними підписами обох сторін, докази надсилання одноразового пароля-ідентифікатора та підписання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) примірника оригіналу Кредитного договору № 5470015 від 18.04.2025 у наданій суду редакції у дату укладання, докази фактичного надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) примірника оригіналу кредитного договору № 5470015 від 18.04.2025 «ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) у дату укладання, оригінал заявки ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про видачу кредиту за кредитним договором № 5470015 від 18.04.2025 «ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 42753492) та умов, повідомлених йому до його укладання (оферта і акцепт), повідомлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з вимогою погашення заборгованості по кредитному договору № 5470015 від 18.04.2025 на користь ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" з доказами їх фактичного направлення та вручення отримувачу до звернення до суду з позовом.

27.07.2026 до суду з АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.

31.08.2026 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», в яких адвокат Столітній М.М. просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що клопотання Відповідача про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України та фактично спрямоване на повторне витребування документів, які вже надані до матеріалів справи.

Вказує, що позивачем надано докази перерахування кредитних коштів, а сама по собі незгода Відповідача з наданими доказами не є підставою для їх витребування. Відповідач також не довів, що вживав заходів для самостійного отримання зазначених доказів та що існують об`єктивні перешкоди для їх отримання. Вимоги про витребування «оригіналу» електронного кредитного договору, доказів надсилання одноразового ідентифікатора та електронного примірника договору також є необґрунтованими, оскільки електронний договір є електронним доказом і його юридична сила не залежить від існування паперового оригіналу. Законодавство прямо передбачає можливість подання електронних доказів в електронній формі або їх належним чином засвідчених копій. Крім того, вимоги Відповідача про надання інформації щодо кількості працівників Позивача з юридичною освітою та відомостей щодо трудових і корпоративних відносин із представником Позивача не стосуються предмета доказування у даній справі, не впливають на факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, виникнення заборгованості чи переходу права вимоги, а тому не мають доказового значення для правильного вирішення спору.

04.09.2026 до суду надійшла заява ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про виконання ухвали суду від 03.07.2026.

Представник позивача ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Частиною 3 ст.211 ЦПКУкраїни передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет, про причини своєї неявки суд не повідомив, скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст.131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки або не надання належних доказів неявки, вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд також зауважує, що відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви), що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Аналіз норм цивільно-процесуального законодавства вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки відповідача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Крім того, суд звертає увагу, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідно до положень ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Таким чином, суд, керуючись положеннями ст.279 ЦПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, частиною 1ст.2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Спірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом другим частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено в пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня1985року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня2013року у справі №1-12/2013з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 18.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5470015, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 18.04.2025 о 07:07:33 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора «82608».

Згідно п. 1.1 кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 000,00 гривень.

Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що строк кредитування - 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів.

Комісія за надання кредиту становить 200,00 гривень (п.1.4 кредитного договору).

Згідно п. 1.4.1. кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,6650% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 639,6200% річних. 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 137,0210% річних.

Згідно п. 1.6. кредитного договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору включає суму кредиту, Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 040,00 гривень. 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8 869,00 гривень.

Відповідно до п.1.7. кредитного договору, загальні витрати за кредитом на дату укладення Договору включають Комісію (якщо передбачена Договором), проценти за користування кредитом та складають: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 7 040,00 гривень. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6 869,00 гривень.

Пунктом 2.1. кредитного договору встановлено, щоТовариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно п. 4.1. кредитного договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору, загальна вартість кредиту складає 8 869,00 грн., з яких 2 000,00 грн.- сума кредиту, 6 669,00 грн.- проценти за користування кредитом, комісія - 200,00 грн., реальна річна процентна ставка складе 2137.02% річних.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора «16058», тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 2 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, процентна ставка, відсотків річних - стандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день). знижена процентна ставка: 242,7250 % річних (або 0,6650 % в день), тип процентної ставки - фіксована, комісія - 200,00 грн., загальні витрати за кредитом, грн. з урахуванням зниженої процентної ставки 6 869,00 грн.; за стандартною процентною ставкою 7 040,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. з урахуванням зниженої процентної ставки 8 869,00 грн.; за стандартною процентною ставкою 9 040,00 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних з урахуванням зниженої процентної ставки 2 137,0210 % річних; за стандартною процентною ставкою 2 639,6200 % річних.

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено відповідно до укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, на підставі якого ТОВ «ПЕЙТЕК» за дорученням ТОВ «Лінеура україна» 18.04.2025 о 07:08:06 здійснило переказ коштів у сумі 2 000,00 грн. на картку відповідача № НОМЕР_4 .

Крім того, 18.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №5470015 про надання споживчого кредиту, який 18.04.2025 о 09:05:56 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «75868».

Відповідно до 1.1. додаткового договору, Укладення цього Додаткового договору здійснюється Сторонами за допомогою інформаційно комунікаційної системи (ІКС Товариства), доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Згідно 1.2. додаткового договору, Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит або додаткова сума кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Додатковим договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором, складає: 3 000,00 гривень.

Пунктом 1.3. додаткового договору встановлено внести зміни у п.1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 000,00 гривень.».

Згідно 1.3.1. додаткового договору встановлено внести зміну в п. 1.4 Договору та викласти його у наступній редакції: «1.4. Комісія за надання кредиту (з урахуванням Комісій за надання додаткових сум кредиту) становить 500,00 гривень.

Відповідно до п.1.4 1.4. додаткового договору, Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 5 000,00 гривень

Пунктом 1.6. додаткового договору встановлено, що Комісія за надання додаткової суми кредиту становить 300,00 гривень.

Згідно п. 1.7. додаткового договору, з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3 Додаткового договору) орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: 1.7.1. за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 2 601,5300% річних. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 116,7898% річних.

Відповідно до п.1.8. додаткового договору, врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3 Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: 1.8.1. за стандартною процентною ставкою 22 571,50 гривень. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 22 152,55 гривень.

Згідно п. 1.9. додаткового договору, З врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3 Додаткового договору) загальні витрати за кредитом на дату укладення цього Додаткового договору складають: 1.9.1. за стандартною процентною ставкою 17 571,50 гривень. 1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 17 152,55 гривень.

Пунктом 2.1. додаткового договору, Товариство протягом двох днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму кредиту) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору, загальна вартість кредиту складає 22 152,55 грн., з яких 5 000,00 грн.- сума кредиту, 16652.55 грн.- проценти за користування кредитом, комісія - 500,00 грн., реальна річна процентна ставка складе 2116,79 % річних.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора «62178», тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 5 000,00 грн., в т.ч. первинна сума наданого кредиту 2 000,00 грн., додаткова сума кредиту 3 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, процентна ставка, відсотків річних - тандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день). знижена процентна ставка: 242,7250 % річних (або 0,6650 % в день), тип процентної ставки - фіксована, комісія 500,00 грн., в т.ч. комісія за надання додаткової суми кредиту становить 300,00 грн., загальні витрати за кредитом, грн. при збільшенні суми кредиту: з урахуванням зниженої процентної ставки 17 152,55 грн.; за стандартною процентною ставкою 17 571,50 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. при збільшенні суми кредиту: з урахуванням зниженої процентної ставки 22 152,55 грн.; за стандартною процентною ставкою 22 571,50 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних з урахуванням зниженої процентної ставки 2 116,7898 % річних; за стандартною процентною ставкою 2 601,5300 % річних.

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено відповідно до укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_5 від 03.01.2024, на підставі якого ТОВ «ПЕЙТЕК» за дорученням ТОВ «Лінеура україна» 18.04.2025 о 09:06:23 здійснило переказ коштів у сумі 3 000,00 грн. на картку відповідача НОМЕР_8.

Отже, 18.04.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір №5470015 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна».

З наданої АТ «Універсал Банк» інформації вбачається, що банківська картка № НОМЕР_4 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , на яку 18.04.2025 зараховано грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. та 5 000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна»за Договором №5470015 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.11.2025 становить 18 659,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - тіло кредиту, 10 659,00 грн. - проценти за користування кредитом, 2 500,00 грн. - штрафні санкції, 500 грн. - комісія.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК Фінтраст капітал»за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за 136 календарних днів (29.11.2025 - 13.04.2026) становить 6 460,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами, процентна ставка: 0,95%.

28.11.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Пунктом 1.1. Договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 встановлено, що за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно витягу з реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 у розмірі 18 659,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - тіло кредиту, 10 659,00 грн. - проценти за користування кредитом, 2 500,00 грн. - штрафні санкції, 500 грн. - комісія.

Відповідно до акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025, клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги по боржниках в 2744, загальна сума простроченої заборгованості 41 760 337,04 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 7705 від 28.11.2025, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошові кошти у розмірі 2 808 618,09 грн. за договором факторингу №28/1 1/2025 від 28.11.2025р., без ПДВ.

Повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 направлено 01.12.2025 об 11:08 год. боржнику смс-повідомленням на зазначений в анкеті номер телефону: НОМЕР_6 .

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також,статтею 204ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"таЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом докази, надані позивачем, суд вважає, що між сторонами укладено договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового електронного ідентифікатора, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено в електронному вигляді докази укладення кредитного договору №5470015 від 18.04.2025 та додаткового договору між ОСОБА_1 та первісним кредитором, які містять реквізити та електронний підпис сторін, тому долучені позивачем докази, в силу ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», прирівнюються до паперових документів та мають таку ж юридичну силу.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 512,513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень, а також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 та набуття такого права ТОВ «ФК «Фінтраст-Капітал» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не сплатила жодного платежу для погашення заборгованості ні первісному кредитору, ні правонаступнику після відступлення позивачу права грошової вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, вимоги про стягнення відсотків є, на думку суду, обґрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором №5470015 від 18.04.2025, паспортом споживчого кредиту, графіком погашень за кредитним договором, та підписані ОСОБА_1 електронним ідентифікатором, що свідчить про його обізнаність та згоду з такими умовами кредитного договору.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачем.

Оскільки ОСОБА_1 всупереч вимог статті 1050 ЦК України, односторонньо порушив свої зобов`язання за кредитним договором, то, за цієї обставини, позивач вправі вимагати повернення кредитної заборгованості та здійснення належних виплат, передбачених кредитним договором, у вигляді відсотків.

Предметом позову у цій справі є також стягнення відсотків у сумі 6 460,00 грн., нарахованих вже ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 136 календарних днів за стандартною процентною ставкою 2,50% в день у період з 29.11.2025 по 13.04.2026, в рамках погодженого сторонами строку дії договору.

За умовами п.п. 1.1. п.1 Договору факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 позивач набув право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК Фінтраст капітал»за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 за 136 календарних днів (29.11.2025 - 13.04.2026) становить 6 460,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами, процентна ставка: 0,95%.

Проценти за договором нараховані первісним кредитором та позивачем у межах строку кредитування, та суд погоджується з наданими розрахунками заборгованості.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду не надано.

Зважаючи на встановлене, суд, належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що право позивача у спірних правовідносинах є порушеним та обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

За змістомст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 5470015 від 18.04.2025, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії у розмірі 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року по справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов?язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об?єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов?язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, слід визначити, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому Позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача комісії (за надання кредиту) у розмірі 500,00 грн., є нікчемною та не може бути задоволена.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат та витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно дост. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства,навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах зауважувала, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: копію договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію акту №19800 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу, здійснений адвокатом на загальну суму 10 000 грн. не є співмірним зі складністю справи, часом (12 годин), витраченим адвокатом на надання послуг, пов`язаних з первинною консультацією та правовим аналізом наявних документів у замовника по справі, оскільки справа за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення заборгованості є типовою для позивача, не представляє для адвоката складності та не потребує окремих консультацій або розробку позиції захисту по кожній конкретній справі цієї категорії, позов було подано шляхом його направлення через систему «Електронний суд», розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов до висновку про те, що заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, та стягненню з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,79%), а саме: - 2 603,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,7,12,13,19, 43,76,82,89, 131, 133, 141,258,259,263-265,ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5470015 від 18.04.2025 у розмірі 22 119,00 (двадцять дві тисячі сто дев`ятнадцять грн., 00 коп.) грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 659,00 грн. - проценти за користування кредитом, 6 460,00 грн. - нараховані проценти за 136 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 4 000, 00 (чотири тисячі грн., 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 603,56 (дві тисячі шістсот три грн., 56 коп.) грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківськогоапеляційного суду через Холодногірський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2.

Представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №9422/10, адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя Наталя ПЕТРОВА