Рішення № 140139150, 24.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 642/3855/26

н/п 2/953/4598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засіданні Глазько С.О.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бондаренко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа без самостійних вимог Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2026 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі Департамент) про визнання батьківства, в якій просив визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 батьком ОСОБА_2 (далі ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . У актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 709 від 26.10.2010 року в графі батько замість прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_4 вказати ОСОБА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач з початку 2007 року спільно проживав з ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак шлюб з нею не укладали, уклали його лише 03.04.2026. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача з ОСОБА_5 народилась спільна дитина ОСОБА_2 . Спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . При отриманні свідоцтва про народження цивільна дружина у свідоцтві про народження дитини вказала у графі прізвище батька своє прізвище, а у графі ім`я, по батькові вказала дані позивача ОСОБА_6 . Разом з цивільною дружиною виховували спільну дитину, похрестили її, постійно спільно проводили час дома, відпочивали. Протягом більше п`ятнадцяти років позивач з ОСОБА_5 проживали фактично однією сім`єю. У березні 2026 року стало відомо, що ОСОБА_5 захворіла на онкологічне захворювання, яке досить агресивно пригнічувало фізичний і психологічний стан дружини. ІНФОРМАЦІЯ_4 від цього захворювання ОСОБА_5 померла. Ми з нею намагалися привести наші фактичні відносини у відповідну юридичну площину, тобто оформити шлюб, встановити батьківство та інше; але не встигли цього зробити, враховуючи, що лікування від тяжкого недугу потребувало багато часу та зусиль. За цей час ми тільки уклали шлюб. Після смерті дружини фактично склались відносини, за яких дитина позивача стала "круглою" сиротою. Будучи неповнолітньою, вона самостійно не може виконувати дуже багато дій. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 23.06.2026 відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.

18.07.2026 позивач у підготовчому судовому засіданні подав висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 25.05.2026.

12.08.2026 суд ухвалою закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, задовольнив клопотання представника позивача про виклик свідків, викликав у судове засідання для допиту як свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

24.09.2026 у судове засідання з`явились позивач та його представник. Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення судової кореспонденції до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду та вважається належним повідомленням в розумінні статей 128, 272 ЦПК України. Причин неявки суду не повідомили.

Позивач та його представник не заперечували проти розгляду справи у відсутність учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).

Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, позицію позивача, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача та третьої особи.

У судове засідання з`явився свідок ОСОБА_8 , який відповідно до статті 230 ЦПК України надав покази. Вказав, що знає позивача та його сім`ю вже достатньо давно. Був безпосереднім очевидцем сімейних відносин, оскільки є хрещеним батьком ОСОБА_2 . Завжди вважав позивача її батьком. Щодо обставин офіційного оформлення / не оформлення батьківства не обізнаний.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили його задовольнити з підстав наведених у позові. Представник також вказав, що указаний позов не спрямований на уникнення мобілізації, оскільки позивач досяг шістдесятирічного віку та виключений з обліку. Судові витрати просив залишити за позивачем.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до копії свідоцтва про переміну прізвища від 21.02.1996 серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перемінив прізвище на " ОСОБА_11 ".

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , актовий запис № 709 від 26.10.2010. Батьками вказані: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_5 (мати), що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження від 09.11.2016 серії НОМЕР_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано ОСОБА_4 . Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання від 10.11.2016 № 2494 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії паспорту позивача останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з копією нотаріально посвідченої заяви від 02.08.2021 ОСОБА_5 надала згоду донці ОСОБА_2 на тимчасовий виїзд з України за кордону супроводі ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24.04.2026 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 25.05.2026 № 54512 ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99,99999 %. У висновку наявне застереження, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України ОСОБА_12 повідомлена.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас статтею 129 СК України врегульовано порядок вирішення спору про визнання батьківства, згідно з якою особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства (частина перша). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство (частина друга).

Позбавлення чоловіка, який вважає себе біологічним батьком, права ініціювати позов про визнання батьківства суперечить принципу розумності та справедливості.

У судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК України) (постанова Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 487/4523/23).

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (постанова Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 487/4523/23).

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суду з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства (рішення від 07.05.2009 у справі Калачова проти Російської Федерації). Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

У межах розгляду цієї справи позивач надав висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 25.05.2026 № 54512, згідно з яким ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 99,99999 %.

Тобто наявним у справі доказом (висновком експерта від 25.05.2026 № 54512), який є належним, допустимим, достовірним та достатнім в розумінні статей 76 80 ЦПК України, підтверджено з ймовірністю не менше 99,99999 %, що ОСОБА_1 є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_2 .

Суд також враховує решту наданих доказів, свідоцтво про народження, відомості з реєстру актів цивільного стану (ім`я та по-батькові відповідають імені та по батькові позивача), дані про місце реєстрації позивача та дитини одне й теж, покази свідка, який підтвердив факт проживання позивача з ОСОБА_2 , проживання сім`єю з ОСОБА_5 , а тому суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в порядку статті 89 ЦПК України, вважає, що позивач довів, що він є біологічним батьком ОСОБА_2 , що відповідно до положень статей 5, 128, 129 СК України та статті 7 Конвенції про права дитини є підставою для задоволення позову.

Водночас суд враховує, що позивач просить, зокрема, вказати у актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 709 від 26.10.2010 року в графі батько замість прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_4 вказати ОСОБА_1 . Однак, імя та по батькові, зазначені у свідоцтві повністю відповідають імені та по батькові позивача, відповідно підстави для зміни таких даних відсутні. про відповідні обставини також вказав представник позивача у судовому засіданні. відповідно, наявні підстави зміни прізвища.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, суд проаналізував доводи позивача, що він є батьком дитини та, з урахуванням найкращих інтересів дитини, з метою забезпечення балансу між інтересами дитини та батька щодо встановлення його батьківства, вважає що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати

У судовому засіданні представник позивача вказав, що не наполягає на відшкодуванні судових витрат і такі підлягають залишенню за позивачем.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень частини дев`ятої статті 141 ЦПК України та залишає їх за позивачем.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа без самостійних вимог Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести до актового запису № 709 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 26.10.2010 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, такі зміни: в графі "батько" замість " ОСОБА_13 " записати " ОСОБА_11 ", внести відповідні відомості про батька дитини громадянина України " ОСОБА_1 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя Роман ВІТЮК