Постанова № 140138777, 28.09.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.09.26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/2523/26 Провадження № 3/401/594/26

28 вересня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судового засідання - Рудської В.А.,

учасники справи:

особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат Охріменко В.Б.,

потерпілий - ОСОБА_2 ,

представник потерпілого - адвокат Левченко В.П.,

розглянувши в залі суду в м. Світловодську матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 (м.Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (вул. В.Куцевича, буд.8, м. Світловодськ, Кіровоградська область, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ 40799184)

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2026 року о 20:35 у м. Світловодськ по вулиці Ювілейна в бік вулиці Українська, водій велосипеда ОСОБА_1 рухався проїзною частиною назустріч установленому напрямку руху транспортних засобів. Під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Subaru Forester д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався своєю смугою руху в зустрічному напрямку. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Крім того, велосипед, яким керував ОСОБА_1 , у темну пору доби не був обладнаний переднім ліхтарем білого кольору та заднім ліхтарем червоного кольору. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 6.2, 6.6, 11.14 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП не визнав, та пояснив, що він дійсно 24 липня 2026 року після вживання алкогольних напоїв поїхав на велосипеді до себе додому на вул. Сухомлинського. Зазначив, що рухався на велосипеді на спуск по другій об`їзній дорозі у м. Світловодськ по своїй смузі руху (по правій стороні), дивився на дорогу перед колесом велосипеда щоб не потрапити у яму, згодом раптово побачив автомобіль перед собою і далі обставин не пам`ятає.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданніпояснив, що рухався на автомобілі вгору по другій об`їзній дорозі у м. Світловодськ зі швидкістю не більше 30 км/год у своїй смузі. Приблизно на відстані 30 метрів до свого автомобіля він побачив велосипедиста, який рухався йому назустріч безпосередньо по смузі руху автомобіля (тобто по зустрічній для самого велосипедиста смузі). Щоб уникнути лобового зіткнення він був змушений здійснити маневр вліво на зустрічну для автомобіля смугу, проте велосипедист продовжив рух прямо і здійснив зіткнення з правою частиною його автомобіля. При цьому, ОСОБА_2 зазначив, що дорога якою він рухався була не освітлена, а велосипед рухався без будь-яких світлоповертачів та ліхтарів.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілого, його представника, дослідивши матеріали справи, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з таких підстав.

Так, суд зазначає, що положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно схеми місця ДТП від 24 липня 2026 року, водій автомобіля марки Subaru Forester д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 керував автомобілем по вул. Ювілейній в м. Світловодськ, тоді як водій велосипеда ОСОБА_1 здійснював рух у зустрічному напрямку по вул. Ювілейній в бік напрямку вул.Українська в м.Світловодськ. Зі схеми слідує, що дорожнє покриття було сухим, а горизонтальна дорожня розмітка та будь-яке зовнішнє освітлення проїжджої частини були відсутні. Місце зіткнення (позначене як об`єкт № 4) зафіксовано на проїзній частині на відстані 4,30 метра від краю дороги, вздовж якого розташована електроопора (об`єкт № 3). Кінцеве положення автомобіля (об`єкт № 1) зафіксоване під кутом до умовної осі проїзної частини зі значним зміщенням ліворуч відносно його початкового напрямку руху, що об`єктивно підтверджує факт застосування водієм маневру вліво перед кінцевим положенням автомобіля відображеного на схемі. Кінцеве положення велосипеда (об`єкт № 2) зафіксоване на відстані 6,50 м та 6,70 м від базового краю дороги, що відповідає протилежному боку проїзної частини, в районі передньої правої частини автомобіля.

На іншого учасника ДТП - потерпілого ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Згідно з п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 11.14 ПДР, рух по проїзній частині на велосипедах, мопедах, гужових возах (санях) і вершникам дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об`їзд.

Пунктами 6.2 та 6.6 ПДР імперативно визначено, що велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, позаду - червоного. Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара)

Велосипедисту забороняється керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів.

Пункт 2.3 (б) ПДР зобов`язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що він рухався у своїй смузі, а автомобіль їхав по центру дороги, оскільки ці покази повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів та механізмом утворення пошкоджень при ДТП.

Згідно зі схемою, місце зіткнення транспортних засобів (об`єкт № 4) зафіксовано на відстані 4,30 м від базового краю проїзної частини, вздовж якого розташована електроопора (об`єкт № 3, що прийнята за базову лінію для вимірювання), тоді як кінцеве положення автомобіля після маневру зафіксовано на значно меншій відстані - 1,20 м та 1,40 м від того ж краю дороги. Зазначені показники доводять, що в момент удару автомобіль знаходився на відстані 4,30 м від лівого (відносно напрямку свого руху) краю дороги, після чого в процесі гальмування продовжив зміщення вліво і зупинився ближче до узбіччя. Якби водій велосипеда ОСОБА_1 , як він пояснив, дотримувався ПДР і рухався у своїй правій смузі, місце зіткнення знаходилося б у безпосередній близькості до вказаного краю, а не на відмітці 4,30 м. Той факт, що велосипед вдарився у правий бік автомобіля, підтверджує, що водій автомобіля, виявивши рух велосипедиста назустріч у своїй смузі, здійснив маневр вліво (на зустрічну смугу) для уникнення наїзду, в той час як велосипедист, не контролюючи дорогу перед собою, продовжив рух прямо, що і призвело до його зіткнення з автомобілем.

Суд враховує, що ОСОБА_1 особисто визнав у судовому засіданні, що під час руху дивився на дорогу перед колесом велосипеда, що є прямим підтвердженням порушення ним вимог п. 2.3 (б) ПДР України, оскільки він свідомо позбавив себе можливості контролювати дорожню обстановку попереду, визначати траєкторію руху інших транспортних засобів та вчасно реагувати на небезпеку чи перешкоди.

Крім цього, матеріалами справи встановлено, і не заперечується самим ОСОБА_1 , що на момент ДТП він перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами тестування приладом «Drager» (1,91 проміле, тест №449), а також фактом добровільної сплати ним штрафу за постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.127 КУпАП. Сильна ступінь алкогольного сп`яніння велосипедиста суттєво впливає на його увагу та швидкість реакції та може порушувати просторову орієнтацію, що робить покази ОСОБА_1 щодо розташування автомобіля на проїзній частині суб`єктивними та об`єктивно недостовірними порівняно з показами водія автомобіля, який не перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами проведеного огляду на місці події.

Суд також звертає увагу на порушення ОСОБА_1 пунктів 6.2, 6.6 ПДР, оскільки відсутність на велосипеді переднього білого та заднього червоного ліхтарів перетворила його транспортний засіб на невидиму перешкоду. Саме ця обставина позбавила водія автомобіля об`єктивної можливості виявити небезпеку на безпечній відстані.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП, відеозаписом, постановою від 24.07.2026 року за ч.3 ст.127 КУпАП.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності.

Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена повністю «поза розумним сумнівом». Його дії знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обтяжуючою обставиною, згідно з п.6 ч.1 ст.35 КУпАП, суд визнає вчинення ОСОБА_1 правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення, що має підвищену суспільну небезпеку, відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, суд приходить до висновку що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст.124 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

1. Штраф сплатити на р/р: ГУК у Кіровоградській обл./ Кіров. Обл../ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA658999980313000149000011001.

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання даної постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії Світловодського міськрайонного суду.

Згідно ч.2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови, при примусовому виконанні постанови суду відділом державної виконавчої служби, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 1700 грн., а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

2. Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Судовий збір сплатити на рахунок: ГУК у м. Києві/м Київ; код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001.

3. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом