Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/14037/26
Провадження № 2/401/1519/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Андріянової С.М.
за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2026 року представник позивача, Котова С.М. звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1803529 від 30 вересня 2024 року у розмірі 50 549 грн. 95 коп., стягнення судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та інші понесені витрати пов`язані з підготовкою та направленням позову до суду у розмірі 226 грн. 98 коп.
В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що 30 вересня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1803529 про надання фінансового кредиту, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов кредитного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в сумі 15 000,00 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день. Згідно з розрахунком загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 26 листопада 2025 року становить 50 549 грн. 95 коп., з яких: 14 999 грн. 95 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 28 050 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом. 26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 26 листопада 2025 року до Договору факторингу № 261125/1, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1803529. (а.с. 1-4)
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 13)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву. (а.с. 19-21)
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, відзив суду не надав.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 4)
Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрації та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України, на адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти «Адресат відсутній» (а.с. 87, 89). Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином за місцем реєстрації.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, у відповідності до вимог ст. 281 ЦПК України.
Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30 вересня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1803529 про надання споживчого кредиту по продукту "NewShort". Відповідно до п. 1.2 договору, сума кредиту складає 15 000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. п. 1.3, 1.4). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору (п. 1.5). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2 333,95 % річних (п. 1.9). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 69 000,00 грн. (п. 1.10). (а.с. 32-40)
Додатками № 1 та № 2 до кредитного договору № 1803529 від 30 вересня 2024 року є графік розрахунків (платежів) та інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг. (а.с. 41, 42)
Відповідно до паспорта споживчого кредиту № 1803529 від 30 вересня 2024 року, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. (а.с. 78-80)
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 1803529 від 30 вересня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора "Р424" за номером телефону НОМЕР_1 . (а.с. 27)
Факт переказу кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується довідкою № 20251126-208, виданою 26 листопада 2025 року ТОВ "ПЕЙТЕК". (а.с. 30)
26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги до боржників вказаних у відповідному реєстрі. (а.с. 43-62)
Копією платіжної інструкції від 28 листопада 2025 року підтверджується перерахування ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» коштів ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за Договором факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року. (а.с. 31)
Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1803529 від 30 вересня 2024 року в розмірі 50 549 грн. 95 коп., з яких: 14 999 грн. 95 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 28 050 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом. (а.с. 64-66)
Розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1803529 від 30 вересня 2024 року встановлено, що загальна заборгованість за договором станом на 26 листопада 2025 року складає 50 549 грн. 95 коп., з яких: 14 999 грн. 95 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 28 050 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом. (а.с. 68-77)
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Згідно із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частиною 3 ст. 207 ЦК України встановлено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис"за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 1803529 від 30 вересня 2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "Р424", тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у позику.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14 999 грн. 95 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Поданий позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» розрахунок заборгованості містить відомості про щоденне нарахування процентів, суму платежів та залишок несплачених процентів.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитний договір, таким чином погодивши умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» щодо стягнення відсотків у розмірі 28 050 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.
Щодо стягнення штрафу в розмірі 7 500 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6.4 кредитного договору № 1803529 від 30 вересня 2024 року у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 2 250,00 грн. за четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 165,00 грн. починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, нарахування штрафу за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 500 грн. 00 коп. слід відмовити.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1803529 від 30 вересня 2024 року в розмірі 43 049 грн. 95 коп., з яких: 14 999 грн. 95 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 28 050 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 2 267,30 грн. (43 049,95 грн. х 100 / 50 549,95 грн. = 85,16 % х 2 662,40 грн. / 100 = 2 267,30 грн.).
Крім того, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа, квитанцію № 1996552 від 31 березня 2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на суму 226,98 грн. (а.с. 81, 82)
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 43 049,95 грн., що становить 85,16 % від ціни позову, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 193,30 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 1803529 від 30 вересня 2024 року в розмірі 43 049 грн. 95 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2 267 грн. 30 коп. інші понесені витрати пов`язані з підготовкою та направленням позову до суду в розмірі 193 грн. 30 коп., а всього: 45 510 (сорок п`ять тисяч п`ятсот десять) грн. 55 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06 травня 2014 року Світловодським РС УДМС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_3 , УНЗР 19980313-06837, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області Андріянова С.М.
Судове рішення № 140138772, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/14037/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: