Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 401/2568/26
Провадження № 2/401/2209/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2026 року представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Лебідь К.В. звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 469849-КС-001 про надання кредиту від 10 липня 2023 року в розмірі 9 339,32 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після прийняття (акцептування) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 469849-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою 10 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено відповідний Договір, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов п. 1 Договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту сторони домовились, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,1570708 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , а відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 469849-КС-001 не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, що заявляється до стягнення. (а.с. 2-22)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. (а.с. 117-120)
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Лебідь К.В. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала. (а.с. 20)
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 136)
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без її участі відповідач не надала.
При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, що 10 липня 2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 469849-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов п. 2.1 Договору Кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Згідно з умовами ч. 2 Договору сторони домовились, що строк, на який надається Кредит становить 24 тижні, процентна ставка фіксована за Кредитом складає 2,0 % в день, комісія за видачу кредиту 600,00 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту складає 10 440,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 373,70 процентів. Визначено дату повернення кредиту 25 грудня 2023 року
За умовами ч. 3 Договору Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та Додатку № 1 до Договору і розраховується в порядку , що визначені п.п. 3.2.1-3.2.2 Договору. (а.с. 40-69)
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що вбачається з Інформаційної довідки ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн, Інформаційної довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18 серпня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260811/49228-БТ та виписки по картковому рахунку. (а.с. 70, 128-134)
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості за договором № 469849-КС-001 про надання кредиту станом на 24 липня 2026 року за ОСОБА_1 з урахуванням часткової оплати за договором у розмірі 6 191,16 грн рахується заборгованість, що становить 9 339.32 грн та складається з: заборгованості по кредиту 2 493,04 грн, заборгованості по відсотках 6 846,28 грн, що свідчить про невиконання відповідачем умов договору. (а.с. 23-39)
Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
За нормами ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За умовами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши надані в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 24 липня 2026 року має заборгованість за Договором № 469849-КС-001 про надання кредиту від 10 липня 2023 року, що становить 9 339,32 грн, тому позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягає задоволенню.
При поданні позову представником позивача заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.
За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
На підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви було долучено: договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», рахунок-фактуру № 05-469849-КС-001 від 15 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217, видане на ім`я Глуховецького Олександра Степановича, з яких вбачається, що адвокатом були надані послуги правничої допомоги, а саме з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Загальна вартість послуг правничої допомоги за одну позовну заяву відповідно до п. 4.3 договору складає 10 000,00 грн. (а.с. 104-108 )
Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на кредитних відносинах. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, обєктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, обєм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 662 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 469849-КС-001 про надання кредиту від 10 липня 2023 року, що становить 9 339 (дев`ять тисяч триста тридцять дев`ять) грн 32 к., яка складається з заборгованості по кредиту 2 493 грн 04 к., заборгованості по відсотках 6 846 грн 28 к.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26 оф. 411, м. Київ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л. Волошина
Судове рішення № 140138759, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 18.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 401/2568/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: