Ухвала суду № 140138476, 18.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4994/26

провадження № 1-кс/405/2590/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025120000000154 від 26.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

старша слідча звернулась до Подільського районного суду міста Кропивницького з вказаним вище клопотанням, яке посилаючись на обставини кримінального провадження просила задовольнити.

У судове засідання слідча з`явилась, надала пояснення, відповідно до якого клопотання підтримала, просила задовольнити.

Представник власника майна з`явилась в судове засідання, надала пояснення, відповідно до якого в задоволенні клопотання заперечувала.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши слідчого та представника власника майна, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №22025120000000154 від 26.11.2025 за ознаками ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 КК України та за підозрою громадянки України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого на території України функціонує небанківська фінансова установа «CashFlow», яка є фінансовим інструментом фонду «Взаємний фонд «Меркурій» (рос. «Взаимный фонд «Меркурий»), заснованого у 2013 році, який діє на території рф за договором простого товариства та є різновидом ведення господарської діяльності згідно чинного законодавства рф, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порживаючий на території російської федерації.

Вказана фінансова установа має розгалужену, впорядковану, ієрархічну система вкладників «фонду», які об`єднані за реферальним принципом так званими «лідерами» та «ТОП-Лідерами». Так звані «лідери» та «ТОП-лідери» особи, що мають в системі підпорядкованих вкладників (громадяни України та інших держав, в тому числі держави агресора російської федерації), та отримують дохід в системі «фонду» за рахунок постійного зростання кількості вкладників.

За отриманими даними, вкладниками фонду, окрім громадян України є і громадяни рф, у тому числі посадові особи, яким так звані «ТОП-Лідери» надають доступ до обготівкування системи. Так, в період 2022-2026 років, в умовах воєнного стану, так звані «ТОП-Лідери» перераховували грошові кошти до рф, використовуючи можливості фонду. Вказані «ТОП-лідери» на постійній основі допомагають громадянам рф обготівковувати кошти, які знаходяться в структурі фонду. Проводять онлайн консультації для громадян рф.

Разом з тим, встановлено, що деякі з осіб - лідерів фонду причетні до передачі грошових коштів особам - громадянам рф, які, підтримують військову агресію рф проти України, в частині матеріальної та гуманітарної допомоги військовим формуванням рф.

Зокрема, на території Одеської області одним з організаторів обласного осередку проєкту «CashFlow», який є інструментом фонду «Взаємний фонд «Меркурій» (рос. «Взаимный фонд «Меркурий») є громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає за наступною адресою: АДРЕСА_1 . В структурі фонду займає посаду так званого «ТОП-Лідера».

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 впродовж 2022-2026 років, в умовах воєнного стану, використовуючи можливості фонду та розгалужену систему вкладників, передає та допомогає обготівковувати грошові кошти особам громадянам рф, які знаходяться в структурі фонду та, в свою чергу, підтримують військову агресію рф проти України, діяльність яких спрямована на матеріальну та гуманітарну допомогу незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

Також, ОСОБА_7 проводить онлайн консультації для громадян рф та на своєму офіційному сайті фонд надає криптогаманці для вкладення матеріальних ресурсів у вигляді USDT та EURT через платіжну систему та цифрову валюту Ecurrency.

12.08.2026, в ході проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено:

1) мобільний телефон «Galaxy M33 5G model SM-M336B\DS s\n НОМЕР_2 , в якому встановлено SIM-картку з номером НОМЕР_3 ;

2) ноутбук НР 250 G10 сірого кольору, SN 1H84360WCX.

Вказані речі постановою від 12.08.2026 визнано речовими доказами, так як вони мають суттєве значення для проведення досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначене вище клопотання слідчий подав з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, беручи до уваги заперечення представника власника майна, позицію слідчої, а також дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування арешту майна у даному випадку не спричиняє таких негативних наслідків для власника, та зазначає що такі обмеження є пропорційними меті, заради досягнення якої застосовується такий арешт, оскільки він пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Беручи до уваги зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчої підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 309 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчої задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №22025120000000154 від 26.11.2025 на вилучені 12.08.2026 в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_2 :

1) мобільний телефон «Galaxy M33 5G model SM-M336B\DS s\n НОМЕР_2 , в якому встановлено SIM-картку з номером НОМЕР_3 ;

2) ноутбук НР 250 G10 сірого кольору, SN 1H84360WCX.

Після проведення експертного дослідження, за наявності підстав, майно повернути власнику.

Заборонити відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаним майно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8