Ухвала суду № 140138403, 21.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10759/26

Номер провадження 1-кс/404/3995/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62024170020009079, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комрат Республіка Молдова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. В межах строку досудового розслідування, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та наявністю ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Щодо себе вказав, що народився в місті Комрат Республіка Молдова, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт належить йому на праві власності, перебуває у цивільному шлюбі, працює не офіційно різноробочим, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, заощадження відсутні. Вину визнає, бажає повернутись для подальшого проходження військової служби.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Вказала, що ризики є припущенням та недоведені. Підозрюваний вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає та бажає продовжити проходження військову службу в лавах ЗСУ.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020009079 від 22.10.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

19 вересня 2026 року ОСОБА_5 , в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

19 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 , 20.05.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом по мобілізації на посаді командира бойової машини-командира 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_2 та перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 18.08.2025, коли самостійно прибув до військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 , перебуваючи в різних місцях,використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

ОСОБА_5 , 09.10.2025 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом по мобілізації на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу 3-ї роти рядового військової частини НОМЕР_3 , діючи повторно та умисно, в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 та перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до 19.09.2026,коли був затриманий у даному кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 208, 615 КПК України в приміщенні Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, розташованому за адресою: вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький,використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

ОСОБА_5 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання конкретним ризикам, передбаченим цією статтею. Підставою застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у частині першій цієї статті.

На час розгляду клопотання частина восьма статті 176 КПК України передбачає, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року № 4-р(ІІ)/2026 частину восьму статті 176 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України, із відтермінуванням втрати нею чинності на три місяці з дня ухвалення цього Рішення. Сформульовані Конституційним Судом України юридичні позиції вимагають індивідуальної судової оцінки обґрунтованої підозри, конкретних ризиків, обставин, що характеризують особу, і домірності втручання у право на свободу; сама правова кваліфікація діяння не може замінити такої оцінки.

За частиною першою статті 194 КПК України слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами докази: наявність обґрунтованої підозри; наявність хоча б одного із зазначених у клопотанні ризиків; недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання доведеному ризику.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: повідомленням військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини та іншими матеріалами кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, має вік 39 років, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, відтак має слабкі соціальні відсутні.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та сукупність установлених обставин, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Цей ризик підтверджується не лише тяжкістю можливого покарання, а насамперед фактичною поведінкою, яка становить предмет підозри: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох фактів самовільного залишення військової частини, усвідомлював протиправний характер своїх дій, тривалий час був відсутній за місцем проходження військової служби та не повернувся до неї добровільно, а був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Водночас тривала свідома непокора обов`язку перебувати у визначеному місці та відсутність добровільного повернення об`єктивно свідчать про здатність підозрюваного змінити місце перебування і ухилятися від виконання обов`язків у майбутньому.

Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те, що він є військовослужбовцем, певний час перебував разом із іншими військовослужбовцями в одному місці, об`єднаний із останніми єдиним побутом, а тому має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження з використанням дружніх зв`язків, показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження, ризик наявний.

Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик учинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, належним чином не обґрунтовано.

Фактичні обставини інкримінованого діяння враховані під час оцінки ризику переховування, однак без додаткових конкретних даних вони не доводять наміру ОСОБА_5 після застосування запобіжного заходу вчинити дезертирство, продовжити інкриміноване діяння чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - також належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Оцінюючи пропорційність запобіжного заходу, слідча суддя відповідно до статті 178 КПК України враховує вагомість наданих доказів, тяжкість можливого покарання, вік і стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця проживання, а також відсутність даних про тяжкі захворювання, які перешкоджають триманню під вартою.

З огляду на наведені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також встановлені судом ризики, слідча суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Особисте зобов`язання або домашній арешт без додаткової майнової гарантії за встановленого ризику не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , оскільки не створюють достатніх запобіжників від залишення ним місця проживання з огляду на попередній тривалий період відсутності у визначеному місці служби та відсутність добровільного повернення.

На початковій стадії досудового розслідування застосування тримання під вартою строком на 60 днів є домірним установленому ризику та необхідним для забезпечення участі підозрюваного у кримінальному провадженні. Водночас індивідуальні обставини справи не дають підстав позбавляти його реальної можливості звільнення під заставу з покладенням процесуальних обов`язків.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 14 год. 33 хв. 19.09.2026 до 14 год. 33 хв. 17.11.2026.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, його майновий стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 133 120 гривень, що відповідає 40 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 14 год. 33 хв. 19.09.2026 до 14 год. 33 хв. 17.11.2026.

Визначити розмір застави в сумі 133 120 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 17.11.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1