Ухвала суду № 140137405, 28.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/7468/26

Провадження № 2-н/331/724/2026

УХВАЛА

іменем України

28.09.2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.

Згідно статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних нарахованих заявником на суму заборгованості.

Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.

Частиною третьою статті 19 ЦПК України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.

У заяві про видачу судового наказу заявник просять стягнути солідарно з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , стягнути відповідно до частки власності в квартирі , а саме 1/12 частку власності , за період з 01.03.2025 року по 31.08.2026 року включно , від загальної суми , становить 2052,90 грн. - на користь ТОВ «МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ» код ЄДРПОУ 41279924, на банківські реквізити: IBAN рахунок НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, - заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком на загальну суму становить 11975,25 грн., а також судовий збір у розмірі 266,24 грн.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 489232670 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_1 , 1/12 частина, ОСОБА_2 ,1/12 частина, ОСОБА_4 ,1/12 частина, ОСОБА_3 ,1/12 частини.

Відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (частина перша статті 355 ЦК України) та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).

Верховний Суд в постанові 28 листопада 2018 року у справі № 461/14558/14-ц (провадження № 61-13870св18) зазначив, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток, кожен з відповідачів відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».

19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц вказав, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна, пропорційно до своєї частки у спільному майні.

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначають, що боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 є неповнолітньою особою.

ОСОБА_3 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 , буде нарахована сума саме за період з 01.03.2025 року по 31.08.2026 року включно. Щодо іншої частини квартири (2/3), яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначені співвласники несуть солідарний обов`язок.

Отже, у заяві зазначено, що заборгованість у сумі 11975,25 грн, нарахована ОСОБА_3 пропорційно до частки в майні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно.

Заявник долучив до заяви про видачу судового наказу розрахунок заборгованості на вказану суму, проте наданий розрахунок не містить порядку нарахування заборгованості у щомісячному розрізі, що унеможливлює перевірку обґрунтованості та правомірності заявлення вимоги про стягнення заборгованості у вказаному розмірі. Також з наданого розрахунку не вбачається за можливе встановити, що така заборгованість нарахована пропорційно до частки ОСОБА_3 в майні.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, крім іншого, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» у видачі судового наказу.

Згідно частин першої та другої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Суд також роз`яснює, що заявник може звернутися до суду із зазначеними вимогами в спрощеному позовному провадженні (частина 2 статті 161 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,- протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 28 вересня 2026 року.

Суддя Н.В.Фісун