Рішення № 140137155, 15.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2069/26

15 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

складі головуючої судді: Міськевич О.Я.

присяжних: Лютої М.І., Купчак Н.М.

з участю секретаря судового засідання: Буратчук О.В.

представника заявника: ОСОБА_1

представника заінтересованої особи: Коломенської С.С.

адвоката особи, щодо якої

розглядається справа ОСОБА_2 : Романишина Д.М.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Надвірнянська міська рада, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою заінтересовані особи: Надвірнянська міська рада, Військова частина НОМЕР_1 МО України, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Його матір ОСОБА_2 близько 10 років хворіє на хворобу Альцгеймера, що підтверджується Консультативним висновком спеціаліста від 06.04.2023. У зв`язку із психічними розладами вона перебуває на обліку у психіатричному кабінеті з діагнозом: F00,0. Останні 7 років стан здоров`я матері погіршився, і так як інших працездатних родичів, які б могли здійснювати за нею догляд, відсутні (брат ОСОБА_5 після поранення проходить військову службу за призовом у в/ч НОМЕР_2 ), тривалий час саме він здійснює догляд за матір`ю, дбає про її стан здоров`я, при потребі супроводжує її до лікарні.

На даний час психічна хвороба матері загострилася, вона все більше втрачає пам`ять, не може відповісти на елементарні питання, йде з дому і не може згадати як повернутися до свого будинку.

Стан здоров`я ОСОБА_2 не покращується, а хвороба постійно прогресує. Внаслідок такого психічного захворювання вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На даний час він постійно доглядає за своєю мамою ОСОБА_2 , піклується про неї, мама довіряє тільки йому та слухає його, у разі потреби тільки він може супроводжувати маму у лікарню та забирати її звідти, таким чином повністю він повністю приділяє час на її опіку. Інших працездатних родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , немає, тато ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а брат ОСОБА_5 після поранення проходить військову службу за призовом по мобілізації.

У зв`язку із тим, виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області рішенням № 108 від 04.06.2026 було затверджено подання органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном, у разі визнання судом ОСОБА_2 недієздатною.

Стислий виклад позицій сторін:

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви з підстав, зазначених в ній. Просив суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною, та призначити її опікуном заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заінтересованої особи Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області в судовому засіданні не заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_3 . Зазначила, що рішенням виконавчого комітету від 04.06.2026 № 108 на підставі заяви ОСОБА_3 і наданих документів та висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Надвірнянської міської ради з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними та обмежено дієздатними, вирішено надати суду подання щодо доцільності призначення заявника ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 у випадку визнання її в судовому порядку недієздатною.

Адвокат особи, щодо якої розглядається справа ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_3 про визнання недієздатною ОСОБА_2 , встановлення над нею опіки та призначення її опікуном заявника ОСОБА_3 .

Представник заінтересованої особи військової частин НОМЕР_1 МОУ в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином, шляхом надіслання судового виклику у формі електронного документа в електронний кабінет.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання, оскільки представник заінтересованої особи військової частин НОМЕР_1 МОУ не з`явився в судове засідання без поважних причин і не повідомив про причини неявки.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я., з участю присяжних Лютої М.І., Купчак Н.М.

Ухвалою судді від 20.07.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження по вказаній справі, розглядати її в порядку окремого провадження, призначивши розгляд справи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області. Також згідно даної постановлено доручити Західному регіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.08.2026 до участі по даній справі в якості заінтересованої особи залучено військову частину НОМЕР_1 Міністертва оборони України.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Верхній Майдан Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , актом обстеження умов проживання від 28.04.2026 № 266/18.2-20 (а.с. 6, 55).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 13.06.1985, батьками заявника є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Також за вказаною вище адресою разом із заявником ОСОБА_3 зареєстровані та проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (матір); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (брат), що підтверджується актом обстеження умов проживання від 28.04.2026 № 266/18.2-20, складеного старостою Верхньомайданського старостинського округу, та копією паспорта громадянина України НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_2 . Також з даного акту обстеження вбачається, що ОСОБА_3 до моменту мобілізації фактично проживав та здійснював спільне господарство разом із матір`ю за вказано адресою. На даний час ОСОБА_2 залишилась проживати сама, оскільки обоє її синів перебувають на військовій службі у лавах ЗСУ (а.с. 12-13, 55).

З характеристики № 22/18.2-21 від 28.04.2026, складеної старостою Верхньомайданського старостинського округу відносно заявника ОСОБА_2 , вбачається, що за час проживання в селі ОСОБА_3 зарекомендував себе як дисциплінований житель, який підтримує добрі відносини з батьками, родичами, сусідами та мешканцями села. Скарг на його поведінку до старостинського округу не поступило Алькогольними напоями не зловживає (а.с. 9).

Відповідно до довідок КНП «Надвірнянська ЦРЛ» Надвірнянської міської ради від 16.04.2026, ОСОБА_3 на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.с. 10, 11).

Заявник ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_6 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_7 , виданого на його ім`я (а.с. 36).

Згідно довідки КНП «Надвірнянська ЦРЛ» Надвірнянської міської ради від 19.07.2024, ОСОБА_2 перебуває на обліку в психіатричому кабінеті з діагнозом: F00,0 (а.с. 14).

Згідно консультативного висновку спеціаліста від 06.04.2023, виданого ТОВ «НЕЙРОГЛОБАЛ», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: Хвороба Альцгеймера (а.с. 15).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, на даний час психічна хвороба ОСОБА_2 загострилася, вона все більше втрачає пам`ять, не може відповісти на елементарні питання, йде з дому і не може згадати як повернутися до свого будинку.

Стан здоров`я ОСОБА_2 не покращується, а хвороба постійно прогресує. Внаслідок такого психічного захворювання остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Заявник ОСОБА_3 здійснює догляд за матір`ю ОСОБА_2 , дбає про її стан здоров`я, при потребі супроводжує її до лікарні, тощо.

Як вбачається із подання опікунської ради органу опіки та піклування виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, затвердженого рішенням Надвірнянської міської ради від 06.04.2026 № 108, з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_2 орган опіки та піклування виконавчого комітету дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у випадку визнання Надвірнянським районним судом її недієздатною.

Зі змісту зазначеного подання вбачається, що членами опікунської ради розглянуто подані документи, здійснено виїзд до місця проживання ОСОБА_3 та встановлено наступне. Згідно поданих документів ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 . У будинку, де проживає ОСОБА_2 , задовільні умови проживання. ОСОБА_3 прихильно ставиться до своєї матері ОСОБА_2 . ОСОБА_3 до моменту мобілізації фактично проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював спільне господарство разом зі своєю мамою, допомагав їй у побуті та обслуговуванні, спілкувався з нею, дбав про неї, забезпечував продуктами харчування та медикаментами. ОСОБА_3 не належить до осіб, які не можуть бути опікунами, згідно вимог Правил опіки і піклування та норм ЦК України. Інтереси ОСОБА_3 не суперечать інтересам ОСОБА_2 , і навпаки.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області за № 108 від 04.06.2025 вирішено: надати суду подання щодо доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 , у випадку визнання Надвірнянським районним судом її недієздатною.

Примірники зазначених подання та рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області долучені до матеріалів справи (а.с. 16, 17).

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 за № 246 від 21.04.2026, солдат ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 22).

Згідно висновку експерта № 122 за результатами судово-психіатричної експертизи від 02.04.2026, підекспертна ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом деменцією васлідок хвороби Альцгеймера з раннім початком, що згідно МКХ-10 F00.0. Зазначене захворювання позбавляє ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 18-21).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

За змістом ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

У відповідності до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю заявника ОСОБА_3 , зареєстрована і проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до долучених до матеріалів справи медичних документів, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено діагноз: ОСОБА_7 . Внаслідок захворювання ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Згідно довідки КНП «Надвірнянська ЦРЛ» Надвірнянської міської ради від 19.07.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в психіатричому кабінеті з приводу психічного захворювання, діагноз: F00,0.

Згідно висновку експерта № 122 за результатами судово-психіатричної експертизи від 02.04.2026, підекспертна ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним розладом деменцією васлідок хвороби Альцгеймера з раннім початком, що згідно МКХ-10 F00.0. Зазначене захворювання позбавляє ОСОБА_2 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Зважаючи на викладене, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, а також на те, що ОСОБА_2 за своїм психічним станом здоров`я потребує постійної опіки.

Щодо призначення ОСОБА_3 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Визнання фізичної особи недієздатною тягне за собою правові наслідки спрямовані на захист її прав та інтересів.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, над недієздатною особою встановлюється опіка.

Згідно ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У статті 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересі малолітніх осіб, а також неповнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Інститут опіки забезпечує реалізацію та охорону цивільних прав і обов`язків недієздатної фізичної особи.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системний аналіз частини першої статті 60 ЦК України, частини першої статті 300 ЦПК України дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23.11.2021 у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27.11.2024 у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04.12.2024 у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711св24).

Відповідно до ст. 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що визнання фізичної особи недієздатною є винятковим заходом правового характеру, який застосовується з метою захисту самої особи. Інститут опіки покликаний забезпечити повну реалізацію та охорону прав недієздатної фізичної особи шляхом покладення на опікуна обов`язків діяти в інтересах підопічного, забезпечуючи йому належні умови життя, догляд і правове представництво.

При призначенні опікуна необхідно враховувати, зокрема особисті взаємини між опікуном і підопічним, які забезпечать нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88).

Верховний Суд у постанові від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20 звертав увагу, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

В матеріалах справи міститься подання опікунської ради органу опіки та піклування виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, з якого вбачається, що з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_2 орган опіки та піклування виконавчого комітету дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у випадку визнання Надвірнянським районним судом її недієздатною.

Також відповідно до рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області за № 108 від 04.06.2026 вирішено: надати суду подання щодо доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 , у випадку визнання Надвірнянським районним судом її недієздатною.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23.11.2021 у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28.02.2024 у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24.07.2024 у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Аналіз вказаних правових норм міститься в постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 736/1508/17, від 29.03.2021 у справі № 184/858/19, від 19.04.2021 у справі № 755/12409/15-ц, від 28.11.2021 у справі № 751/9572/19, в яких викладено висновок, що відсутність подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення фізичної особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме на Орган опіки та піклування покладено обов`язок дослідження обставин щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна.

Питання про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна належать до компетенції суду.

У свою чергу рішення органу опіки та піклування є дорадчим документом і не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано та/або не рекомендовано призначити опікуном, адже такому документу може бути надана оцінка в сукупності з іншими доказами у справі судом під час вирішення по суті питання про призначення позивача опікуном / співопікуном (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.11.2025 у справі № 587/3140/23 (провадження № 61-1921св25).

У статті 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником.

За змістом цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Цей перелік обмежувальних обставин є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

За змістом статті 64 ЦК України вбачається, що у ній відсутні положення, які б дозволяли стверджувати, що інші обмеження у призначенні опікуна чи піклувальника можуть бути передбачені законами або іншими нормативно-правовими актами. Конструкція цієї статті не передбачає обмеження у призначенні особи опікуном під час проведення загальної мобілізації, яка оголошена у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, чи через перебування особи на військовій службі, у тому числі у зв`язку із мобілізацією.

Факт перебування на військовій службі за мобілізацією не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном. Більше того, законодавство передбачає механізм реалізації права на опіку при вирішенні питання про призначення опікуном мобілізованого військовослужбовця не шляхом обмеження чи заборони призначення такого військовослужбовця опікуном, а навпаки шляхом визначення такої підстави для звільнення із військової служби, у тому числі за мобілізацією. Відповідно, законодавство про військову службу, мобілізацію і мобілізаційну підготовку не тільки не забороняє призначати військовослужбовця опікуном, а встановлює наслідки такого призначення - звільнення особи з військової служби, у тому числі і за мобілізацією.

Так, згідно з п. «г» ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.

Відповідно до абз. 15 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у звязку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Наведені положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчать, що під час дії воєнного стану законодавець передбачив виключні та чітко визначені підстави звільнення військовослужбовців, призваних під час мобілізації, у тому числі за сімейними обставинами або з інших поважних причин.

Необхідність здійснення опіки над недієздатною особою визнається законодавством самостійною та поважною сімейною обставиною, яка об`єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.

Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову служб за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.

Положення статті 64 Конституції України допускають можливість обмеження окремих прав і свобод в умовах воєнного стану, однак такі обмеження не можуть стосуватися прав, гарантованих, зокрема, статтею 24 Конституції України, а саме рівності конституційних прав і свобод громадян.

Абзац 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що опіку чи піклування щодо такої особи не здійснює/може здійснювати інша особа.

Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.

Указана норма права не містить застережень щодо неможливості призначення опікуном особи, яка проходить військову службу, а також не ставить реалізацію цієї підстави у залежність від попереднього припинення військової служби цією особою.

З огляду на викладене суд вважає, що сам по собі факт проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації не може бути підставою для відмови у призначенні його опікуном над особою, визнаною недієздатною.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Верховний Суд неодноразово формулював висновки щодо застосування положень статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, у постанові від 26.06.2024 в справі № 420/23353/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавець через призму статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» реалізував завдання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян», у якій виокремив підстави звільнення з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), як, зокрема, у звязку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2025 в справі № 580/4512/23, в підпункті «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чітко визначено обставини, за яких можливе звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а саме: необхідність постійного догляду за хворою дружино (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду. З конструкції цієї норми слідує, що законодавець визначив дві самостійні підстави звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами або через інші поважні причини, тобто: утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І групи; необхідність постійного догляду за хворою дитиною, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду. Наведене в сукупності не дає підстав стверджувати про відсутність можливості звільнити позивача з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У постанові Верховного Суду від 27.02.2025 в справі № 380/16966/24 зазначено, що відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. З змісту наведеної норми висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, достатньою є наявність однієї з таких умов: відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи; інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Верховний Суд у справі № 380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».

Наведені справи стосуються споріднених підстав звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за непрацездатною особою або особою із захворюванням, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи.

Верховний Суд у наведених вище справах звернув увагу на необхідність урахування спеціальних норм статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка діє в умовах воєнного стану з метою захисту осіб з інвалідністю та недієздатних, дітей з інвалідністю та інших осіб, що потребують постійного догляду.

З огляду на викладене слід зробити висновок, що законодавство не містить заборони або обмеження щодо призначення опікуном недієздатної особи саме військовослужбовця, який проходить військову службу, у тому числі за призовом під час мобілізації. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави виключно з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою, і не ставить її у залежність від попереднього звільнення військовослужбовця з військової служби.

Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_8 проходить військову службу за призовом по мобілізації. Разом з тим інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доводів про те, що поведінка та інтереси заявника ОСОБА_3 суперечать інтересам недієздатної ОСОБА_2 .

Відтак, встановлені статтею 64 ЦК України обставини, які б виключали можливість призначення заявника ОСОБА_3 опікуном, відсутні, а інших обставин, які б виключали можливість призначення заявника опікуном, судом не встановлено.

Враховуючи, що подання органу опіки і піклування відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, подане в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України, при його внесенні враховано якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка, інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку не встановлено суд дійшов висновку про задоволення заяви про призначення ОСОБА_3 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .

Висновки суду:

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи та висновок експерта, суд приходить до висновку про задоволення заяви повністю та визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

Строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно встановити два роки з часу набрання даним рішенням законної сили.

На підставі ст.ст.30, 39, 55, 58, 60, 63-65, 75 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 295- 296, 300 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Надвірнянська міська рада, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною.

Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Встановити строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 два роки з часу набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше, ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Надвірнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04054257, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, буд. 29, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Головуюча суддя Міськевич О.Я.

Присяжні: Люта М.І.

Купчак Н.М.