Ухвала суду № 140137048, 24.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/671/26

Провадження № 1-кп/346/728/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2025 року за №12025181010002244 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.127 КК України,

В с т а н о в и л а:

Прокурор Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , що брав участь в розгляді вказаних клопотань в режимі відеоконференції, підтримав подані ним клопотання про продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням раніше визначеного розміру застави, оскільки раніше обраний строк тримання обвинувачених під вартою закінчується 28.08.2026 року, а розгляд провадження по суті ще не розпочався і на даний час не припинили існувати ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій насильницького характеру щодо військовозобов`язаних, що підриває авторитет Збройних Сил України та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. Тому з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 можуть переховуватися від суду, впливати на свідків і потерпілих, особисті дані яких їм добре відомі, чинити перешкоди судовому розгляду шляхом спілкування з іншими особами, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення протиправних дій, пов`язаних із насильством над військовозобов`язаними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до цих обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу. А тому прокурор переконаний, що ризики не зменшилися та виправдовують продовження тримання обвинувачених під вартою, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Обвинувачений ОСОБА_18 та його захисник ОСОБА_9 просили визначити запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою , а саме домашній арешт.

Захисник ОСОБА_8 , яка здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_7 , просила врахувати особу цього обвинуваченого, відсутність наведених прокурором ризиків та визначити запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Потерпілий ОСОБА_11 вважав подані прокурором письмові клопотання підставними та просив їх задовольнити, продовживши застосування до вказаних обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Представник потерпілого ОСОБА_19 адвокат ОСОБА_20 підтримав клопотання прокурора , яке просив задовольнити.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, а також одного з потерпілих та представника іншого потерпілого, суддів вважає підставними і такими, що підлягають до задоволення вказані клопотання прокурора.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України законодавцем визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В силу вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій.

Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинувачених в справі .

При розгляді клопотання колегією суддів встановлено, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими в справі кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.127 КК України, що за вимогами ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення

Перевіряючи обґрунтованість підозри (обвинувачення), суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Так аналізуючи заявлені прокурором ризики передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слід зазначити, що обвинувачені підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя і здоров`я особи, за який передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Обвинувачені в справі усвідомлюючи неминучість настання покарання, у випадку доведення їх вини у скоєному злочині можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім цього, можуть вчиняти незаконний вплив на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показань, що може створити перешкоди для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні.

Крім цього, на даний час судовий розгляд по суті слідство не розпочато. З урахуванням принципу безпосередності суд зобов`язаний особисто дослідити усі докази, в тому числі допитати свідків та потерпілих, незалежно від того, чи такі допитувалися на досудовому слідстві.

Також, суд вважає частково доведеним ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, пов`язаний з перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом координування та узгодження своїх дії з іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження з метою уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання судовому розгляду, використати свої зв`язки для незаконного впливу на осіб, які брали участь у першочергових слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів, оскільки: обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на посаді оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , у військовому званні - «солдат», та обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на посаді стрільця 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , у військовому званні «солдат», володіють такими зв`язками.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Водночас, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111 від 7 грудня 2006 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що визначення непомірного розміру застави для підозрюваного, обвинуваченого здійснювалося крізь призму формального виконання вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх судових рішеннях суди повинні керуватися також розміром доходів (майновим станом) і сімейним станом підозрюваного, обвинуваченого.

У рішенні Європейського суду по справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, № 12050/04, від 28.09.2010 р., п. 79, 80), зроблено висновок, згідно із яким сума застави повинна бути належним чином обґрунтована із врахуванням майнового стану обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімуму на працездатну особу встановлено 3328 гривень.

Таким чином, у даному випадку слід залишити без змін визначений ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 року розмір застави як альтернативного запобіжного заходу. Визначаючи розмір застави, суд враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку обвинуваченого до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. При цьому, з метою досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на хід судового розгляду у разі внесення застави необхідним є покладення на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131-132, 176, 177, 182, 183, 196, 199, 205, 314-316, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

клопотання прокурора, подані 20.08.2026 року, задовольнити.

Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто по 22.10.2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 гривень, яка (застава) може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області: одержувач коштів: МФО: 820172; код отримувача: 26289647; банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; призначення платежу: застава по кримінальному провадженню №12025181010002244 від 14.11.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 127 КК України, згідно з ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.08.2026 р.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 22.10.2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або місця служби; утриматися від спілкування із свідками і потерпілими в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання процесуальному керівнику - прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави по 22.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок: одержувач ТУД СА України в Івано-Франківській області, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального керівника прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та головуючого суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця і жителя АДРЕСА_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто по 22.10.2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 гривень, яка (застава) може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області: одержувач коштів: МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. призначення платежу: застава по кримінальному провадженню №12025181010002244 від 14.11.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 127 КК України, згідно з ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.08.2026 р.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 22.10.2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або місця служби; утриматися від спілкування із свідками і потерпілими в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання процесуальному керівнику - прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави по 22.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального керівника прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та головуючого суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_7 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою обвинувачених здійснювати в державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 25.08.2026 року о 14 год.

Головуючий суддя : ОСОБА_1