Рішення № 140136919, 22.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4671/26

Провадження № 2/345/3182/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

22.09.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.02.2026 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано із ТзОВ «Мілоан» кредитний договір з додатками та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 5000,00 грн. Під час ідентифікації позичальника такий пройшов однозначне встановлення особи. Кредит надано строком на 360 днів з умовою обов`язкової сплати комісії за обслуговування кредиту та процентів. Кінцева дата повернення усіх коштів позичальником 05.02.2027. На дату пред`явлення позову позичальник заборгував Товариству суму грошових коштів в розмірі 17 580,68 грн, яка є документально підтвердженою та включає неповернуте тіло кредиту 5 000,00 грн, нараховані, але несплачені проценти 2 620,58 грн, комісію за обслуговування кредиту 2 960,00 грн та штраф 7 000,00 грн. 26.06.2026 на підставі укладеного договору факторингу № МТ-260626-1 з додатками Товариство набуло прав кредитора за відповідним кредитним договором. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, звернувшись до суду як новий кредитор за невиконаним боржником кредитним зобов`язанням.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у розумінні приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, отриманою судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, Тому, відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд вважає за необхідне провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Сторони в судове засідання не з`явилися, участі повноважних представників не забезпечили. Водночас, позивач одночасно із позовною заявою просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав із ТзОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101043427 від 10.02.2026. Цей договір підписано позичальником одноразовим електронним ідентифікатором, вираженим у цифровій послідовності 502726. Грошові кошти в сумі 5 000,0 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача за (маска картки № НОМЕР_1 ), що підтверджується копією наданого Товариством платіжного доручення № 115586912 від 10.02.2026 та п.3.1 кредитного договору. Строк кредитування 360 днів, який закінчується 05.02.2027.

Визначені умовами договору проценти за користування кредитом: протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, а протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. (п.1.5.3.-1.5.4. договору).

Згідно з вимогами пп.1.5.2. п. 1.5. договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8 140,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною договору (пп.2.4.1. п.2.4.).

Підпунктом 2.4.3. п.2.4. договору передбачено, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов Договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів (п.4.1. договору).

При цьому Графік платежів (Додаток № 1 до кредитного договору) передбачає здійснення позичальником на користь кредитодавця 23-ох чергових платежів через кожних 15 днів, крім першого здійснення якого має вчинятися через проміжок часу тривалістю 30 днів. Водночас, повернення основної суми кредиту упродовж 2-го-22-го чергових платежів здійснюється рівними сумами розміром 5,00 грн, решта одноразово у складі останнього 23-го чергового платежу.

Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Згідно з письмовим розрахунком первісного кредитора ТОВ «Мілоан» позичальником ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів з метою виконання зобов`язань, взятих на себе за умовами підписаного кредитного договору, на користь первісного та зміненого кредитора не вчинено. Розрахунок показує, що нарахування процентів проведено лише в період з 10.02.2026 до 26.06.2026, тобто до дати відступлення прав кредитора на користь Товариства. За даними розрахунку борг відповідача за нарахованими процентами становить 2 620,69 грн та 2 960,00 грн за комісією, пов`язаною із обслуговуванням кредиту. Крім того, позичальнику нараховано штраф за прострочення виконання своїх грошових зобов`язань в загальній сумі 7 000,00 грн.

Водночас, суд не погоджується із правомірністю заявлених Товариством вимог про дострокове стягнення з відповідача простроченої суми заборгованості за основною сумою (тілом) кредиту виходячи з таких мотивів.

Конституційний Суд України в своєму рішенні (справа № 1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь в договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Відсутність позову про визнання недійсними умов кредитного договору як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У ч.3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто ч.3 ст. 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

В разі сумніву необхідно застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, який є обов`язковим до застосування.

Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Тобто, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, а регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

У частині позову щодо дострокового стягнення з відповідача у повному обсязі основної суми (тіла) кредиту суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

10.06.2017 набрав чинності Закон № 1734, який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Положеннями ч.4 ст.16 Закону № 1734 визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, строку, протягом якого вони мають бути здійснені та усунути такі порушення у визначений кредитодавцем строк, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Якщо кредитодавець не набув у встановленому порядку право на дострокове повернення кредиту з позичальника, вказане не позбавляє такого кредитодавця права на стягнення з позичальника заборгованості, яка існує на дату звернення з позовом до суду.

Відповідний правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 (справа № 539/402/24), який є обов`язковим для застосування.

Дійсно, первісний та змінений кредитор в цій справі наділені згідно з умовами кредитного договору (пп. 2.4.3. п.2.4.) правом вимоги дострокового повернення кредиту від позичальника ОСОБА_1 строк повернення якого настане лише в майбутньому 05.02.2027, проте у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували надіслання будь-яким із цих кредиторів вимоги позичальнику про усунення порушень умов кредитного договору щодо сплати визначених Графіком платежів процентів та частин основної суми кредиту, а також неусунення відповідних порушень у межах визначеного законом і договором строку.

Варто також наголосити, що відомості про надіслання первісним кредитором і (або) Товариством у встановленому кредитним договором порядку і спосіб ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень умов кредитного договору відсутні у тексті позовної заяви загалом.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 не може у межах заявленого предмета і підстав позову бути стягнута достроково в повному обсязі основна сума (тіло) кредиту розміром 5 000,00 грн, що не позбавляє Товариство як нового кредитора в майбутньому права на стягнення залишку доведеного боргу із неухильним додержанням вимог ч.4 ст.16 Закону № 1734 (на дату пред`явлення позову настав строк сплати 9-ти чергових платежів з метою повернення основної суми кредиту, тобто 45,00 грн або 5,00х9).

Отже, позов Товариства в частині стягнення основної суми кредиту необхідно задовольнити лише частково.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 000,00 грн нарахованих позичальнику штрафів, попри виключений з 24.12.2023 пункт 6-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII (зміни внесені Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

В цій частині спору (щодо стягнення відповідних сум штрафів) правовідносини чітко та детально врегульовані нормою п.18 «»Перехідних та прикінцевих положень» Цивільного кодексу України, які передбачають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення зазначеної вище норми матеріального закону свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Ця особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, який є обов`язковим для застосування.

Сукупний борг відповідача перед Товариством складе 5 625,68 грн (45,00+2 620,68+2 960,00) замість заявлених до стягнення 17 580,68 грн

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та поштові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог (31,99% від ціни позову).

На підставі наведеного та керуючись ст. 263-265, 268,280-284,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙКОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерськийрайон, вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за кредитним договором №101043427 від 10.02.2026 року в розмірі 5 625,68 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 45,00 грн., заборгованість за відсотками - 2 620,68 грн., комісія за обслуговування кредиту - 2 960,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судовий збір у розмірі 853,83 гривень та витрати в розмірі 71,63 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено та підписано 28.09.2026.

Суддя