Рішення № 140136564, 22.09.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/995/26

2/195/556/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

22.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Дєєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №281234від 20.04.2025 у розмірі 7620,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 20.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281234 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору.

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі- первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/1, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі- кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту 4000,00 грн.;

Дата надання кредиту: 20.04.2025;

Строк кредиту: 90 днів;

Відсоткова ставка 0,72% (процентів) на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7620,80 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору 1000,00 грн.

Рух справи:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.07.2026 головуючим суддею визначено Кондус Л.А.

07.07.2026 року ухвалою Томаківського районного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представником позивача Пархомчук С.В. подано відповідь на відзив (а.с.78-85).

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі матеріалів і поданих нею письмових заяв (а.с.66-67), а також нею подано відзив на позовну заяву (а.с.46-49), та просить у задоволенні позову відмовити повністю, у зв`язку з недоведеністю факту укладення договору, отримання коштів саме нею та розміру заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що 20.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 281234 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору (а.с.14-18).

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі- первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.20-22).

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/1, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі- кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах:

Сума виданого кредиту 4000,00 грн.;

Дата надання кредиту: 20.04.2025;

Строк кредиту: 90 днів;

Відсоткова ставка 0,72% (процентів) на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7620,80 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору 1000,00 грн. (а.с.8).

На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 20.04.2025 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів (а.с.27).

Умовами Договору передбачено, що датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, тобто 20.04.2025.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.07.2026 Банком АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та надано виписку про рух коштів по відповідному рахунку за період з 20.04.2025 по 22.04.2025, де вбачається зарахування коштів в сумі 4000,00 грн. (а.с.98-99).

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 20.04.2025 укладено кредитний договір №281234 з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», отримала кредитні кошти, однак не виконала зобов`язання за кредитним договором, тому з неї на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 6620,80 грн., з них: тіло кредиту (прострочена заборгованість за сумою кредиту) у загальному розмірі 4000,00 грн., а також прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн., що підтверджується вищевказаними документами.

Щодо вимог про стягнення послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору в сумі 1000,00 грн. суд зазначає таке. Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктами 9, 11 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З цього випливає, що споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Отже, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління НБУ від 10.05.2007 №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року в справі №175/1543/16-ц, яка, відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України, має враховуватися судом.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про необґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п.1.4 Договору в сумі 1000,00 грн..

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» з підстав вказаних вище.

Відповідно до ст.141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 2313,04 грн. (6620,80/7620,80 х 2662,40) =2313,04 грн.).

Позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У поданій до суду заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 15500,00 гривень.

На підтвердження вказаних витрат позивачем додано до матеріалів справи: договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука С.В. (а.с.11-12).

З врахуванням викладеного вище, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної позивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 3000,00 грн., та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю цієї справи і підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 274, 279 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 15, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за кредитним договором №281234.від 20.04.2025 в сумі 6620,80 грн. (шість тисяч шістсот двадцять грн. 80 коп.), яка складається із: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2620,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561872) судовий збір в сумі 2313,04 грн. (дві тисячі триста тринадцять грн. 04 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561872) адреса: 03115, м.Київ, вул.Львівська, буд. 23, офіс 703.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. А. Кондус