Ухвала суду № 140136485, 29.09.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/856/25

Провадження № 2/515/120/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янова О.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження, визнання повідомлення неналежним, надання часу для залучення адвоката, витребування доказів та з`ясування обставин у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дітей,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дітей.

16 вересня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області призначено судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу з метою встановлення або спростування біологічного батьківства ОСОБА_2 , щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зупинено провадження по справі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 16 вересня 2025 року залишено без задоволення, ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області без змін.

30 червня 2026 року до суду надійшла вказана постанова Одеського апеляційного суду.

Матеріали цивільної справи направлені до КУ "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи" для проведення судової молекулярно - генетичної експертизи.

29 вересня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження, визнання повідомлення неналежним, надання часу для залучення адвоката, витребування доказів та з`ясування обставин, подане від імені відповідачки.

Вивчивши клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.3 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб

Згідно з ч.3 ст.182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Повний перелік вимог до письмової заяви (клопотання) викладений у ч.1 ст.183 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частинами першою і другою ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає.

У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Таким чином, відповідачка повинна була на виконання вимог абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України додати до заяви докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії клопотання разом з доданими до неї документами заінтересованим особам у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Наведене відповідає правовому висновку, сформованому в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Таким чином, відповідачка повинна була на виконання вимог абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України додати до клопотання докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Клопотання про зупинення провадження, визнання повідомлення неналежним, надання часу для залучення адвоката, витребування доказів та з`ясування обставин, подане від імені відповідачки, надійшло на електронну адресу суду у виді документу у форматі Vord та не підписане електронним цифровим підписом заявника.

Таким чином, неможливо встановити подання вказаного документу саме відповідачкою та дійсній волі відповідачки, натомість вочевидь подано із порушенням вимог ч.2 ст.183 ЦПК України.

Крім того, вказане клопотання подане із порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, оскільки воно не містить доказів його надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи, не надано і відомостей про доставку заяви до зареєстрованого електронного кабінету вказаних осіб в підсистемі «Електронний суд» чи вручення особисто під підпис.

За змістом ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд вважає, що при наявності зазначених недоліків розгляд заяви по суті неможливий, в зв`язку з чим заявнику необхідно повернути її без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про зупинення провадження, визнання повідомлення неналежним, надання часу для залучення адвоката, витребування доказів та з`ясування обставин - повернути заявнику.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.А.Дем`янова