Ухвала суду № 140136002, 29.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №648/4119/15-ц н/п 6/766/2528/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі

головуючої судді Кузьміної О.І.,

за участю секретаря Савицького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Івкової Лариси Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Білозерський ВДВС у Херсонському районі Херсонської області ОМУ МЮУ про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

встановив:

Адвокат Івкова Лариса Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладене ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06.11.2015 року по цивільній справі №648/4119/15-ц за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Кризської Л.М. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Заява мотивована тим, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06.11.2015 року у цивільній справі № 648/4119/15-ц задоволено подання старшого державного

виконавця відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Кризської Л.М., тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у праві виїзду за межі України (без вилучення паспорту) до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом № 2/0417/8535/2012, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 15.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 270 907,21 грн.

Про існування зазначеної ухвали заявник ОСОБА_1 дізнався 06.09.2026 року, отримавши рішення Державної прикордонної служби України про відмову у перетинанні державного кордону України.

До цього часу заявнику не було відомо, що відносно нього було ухвалено судове рішення про стягнення боргу та здійснювалось виконавче провадження. В Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація щодо рішення за № 2/0417/8535/2012 відсутня.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень міститься інформація про ВП № 52616695, дата відкриття 30.09.2016 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк», яке завершено.

Вважає, що наявність обмеження ОСОБА_1 у праві на виїзд за межі України протягом тривалого часу, за відсутності діючого виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на вільне пересування та носить для нього надмірний тягар. У зв`язку з чим тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , яке накладене на нього ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06.11.2015 року по цивільній справі №648/4119/15-ц підлягає скасуванню.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду повідомлялися належним чином, представник заявника надала заяву в якій просила розглянути заяву у її відсутності, заяву просила задовільнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки невідомі. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень статті 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (ч.5); суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця (ч.6); за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч.7); відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України (ч.8).

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06.11.2015 року по справі № 648/4119/15-ц тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (без вилучення паспорту) до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом № 2/0417/8535/2012, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 15.01.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 270 907,21 грн.

Вказаний обмежувальний захід, щодо ОСОБА_1 , здійснено в межах виконавчого провадження ВП № 52616695, яке перебувало на виконанні у старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень міститься інформація про ВП № 52616695, дата відкриття 30.09.2016 року, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк», яке завершено.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Порядок примусового виконання рішень в Україні визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який було ратифіковано Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, і які передбачені законом.

Отже, право на свободу пересування не є абсолютним та у випадках, які передбачені законом і з метою захисту прав інших осіб, таке право може бути обмежене.

В Україні, законом який визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України є Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XII, статтею 6 якого, виходячи з пункту 5 частини 1 вказаної статті, є ухилення громадянина України від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань за таким рішенням.

На час подачі заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України судове рішення не виконано та боржник не оспорює того факту, що борг стягувачу на даний час не повернуто.

В заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування цього тимчасового обмеження його прав.

Вказуючи, що відсутні підстави для висновку про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судом, заявник фактично намагається спростувати висновки суду про наявність підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, викладені в ухвалі Білозерського районного суду Херсонської області від 06.11.2015 року, яка ним в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили та не надано доказів щодо оскарження самого рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з нього заборгованості.

Суд вважає, що зазначені заявником обставини не є поважною причиною для скасування тимчасового заходу обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон. Доводи, викладені заявником, які слугували причиною застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам та матеріалам справи.

Враховуючи те, що після застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон зобов`язання, покладені на нього згідно виконавчого листа виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 15.01.2013 року, дотепер залишаються невиконаними, а відтак, відсутні підстави для скасування такого обмеження. Суду не було надано доказів, які б свідчили, що боржник вчиняє дії щодо погашення боргу та не повідомив, як зняття обмеження у праві виїзду за кордон України буде сприяти погашенню ним боргу перед кредитором, що додатково доводить ухилення його від виконання рішення суду і відсутність підстав для скасування встановлених обмежень.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до принципу обов`язковості судових рішень, боржник зобов`язаний виконати рішення суду у повному обсязі. Відсутність повного виконання рішення суду з 2013 року є підтвердженням того, що боржник не виявляє належної ініціативи для його виконання, що суперечить засадам добросовісності та правомірності виконання судових рішень.

На переконання суду, відмова у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України є обґрунтованим заходом, який слугуватиме додатковим стимулом для боржника в якнайшвидшому та повному виконанні своїх зобов`язань. Такий захід є законним механізмом забезпечення виконання судового рішення та спрямований на захист прав стягувача, який протягом значного часу не може отримати повну суму відшкодування, на яке він має законне право.

За таких обставин, зважаючи на те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є спеціальною нормою, що застосовується на стадії виконання судових рішень, підстав для її скасування такого обмеження суду не надано, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви адвоката Івкової Лариси Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Білозерський ВДВС у Херсонському районі Херсонської області ОМУ МЮУ про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна