Рішення № 140135157, 28.09.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/697/26

Провадження №2/190/649/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Пятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Представник позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - адвокат Ткаченко Ю.О. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №45553437 від 27.09.2025 року та кредитним договором №6724126 від 27.09.2025 року у загальному розмірі 60942,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №45553437. Відповідно до умов кредитного договору позичальник надав відповідачу кредит у розмірі 14000,00 грн строком на 30 днів із поверненням до 26.10.2025 року, із процентною ставкою/день в розмірі 0,466 % (фіксована), комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2240,00грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27684. Всупереч умов договору №45553437 від 27.09.2025 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 24917,20 грн, з яких: 14000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1957,20 грн, сума заборгованості за процентами; 2240,00 грн, сума заборгованості за комісією; 6720,00 грн, сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6724126. Відповідно до умов кредитного договору позичальник надав відповідачу кредит у розмірі 14200,00 грн строком на 360 днів із поверненням до 21.09.2026 року, із процентною ставкою/день в розмірі 0,95% (фіксована), комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2449,50 грн.). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 710,00 грн, за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 365804. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, а відповідач взяті на себе зобов`язання щодо кредитного договору №6724126 від 27.09.2025 року належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 36025,40 грн, з яких: 14200,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 12275,90 грн. сума заборгованості за процентами; 2449,50 грн. сума заборгованості за комісією; 7100,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договорами у загальному розмірі 60942 грн.60 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Крім того, данною ухвалою витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 27.09.2025 року по 30.09.2025 року; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 27.09.2025 року по 30.09.2025 року.

Згідно наданої відповіді АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період з 27.09.2025 -30.09.2025.

Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані документи в електронному суді і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Письмовими матеріалами справи встановлено, що 27.09.2025 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання коштів у кредит №45553437. Відповідно до п. 2.1. якого, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Метою отримання кредиту визначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту становить 14000,00 грн; строк кредитування складає 30 днів(з 27 вересня 2025 року по 26 жовтня 2025 року); фіксована процентна ставка/день 0,466 %; комісія за надання кредиту складає 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2240,00 грн. У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується 4.00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Загальні витрати ьза кредитом 4197,20 грн.

Договір кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27684.

Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитор). З довідки вбачається, що акцепт оферти позичальником підтверджується підписанням Договору №45553437 від 27.09.2025 ОСОБА_1 , електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 27684. Дана довідка підписана Директором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Білан В.І. .

Разом з тим, ОСОБА_1 також підписав одноразовим ідентифікатором (27684) додаток № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45553437 від 27.09.2025 року - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де загальна вартість кредиту становить 18197,20 грн..

АТ «Таскомбанк» листом від 27.09.2025, підтвердив номер транзакції №00b30c4c-65bb-4f9f-bae0-9ada1028259f, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було здійснено переказ грошових коштів відповідачу, зокрема: дата і час платіжної операції (27.09.2026 о 15:27:25) на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , сума зарахування 14000, 00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №45553437 від 27.09.2025 року станом на 25.02.2026, заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 24917,20 грн, з яких: 14000,00 грн основний борг (тіло кредиту); 1957,20 грн проценти за користування кредитним коштами; 6720,00 грн відсотки за понадстрокове користування; 2240,00 комісія.

Крім того, 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6724126. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 14200,00 грн строком на 360 днів із поверненням до 21.09.2026 року, із процентною ставкою/день в розмірі 0,95% (фіксована), комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2449,50 грн.). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 710,00 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 365804.

Згідно довідки про ідентифікацію, позивач ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього, в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступний електронний підпис одноразовий ідентифікатор , а саме підпис 365804 -27.09.2025 15:33:10.

Відповідно до довідки №КД-000035407 від 13.02.2026 р. ТОВ «Европейська платіжна система» відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «Европейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ коштів 27.09.2025 року, на суму 14200,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу d70f8f85-c192-4908-8be2-d0c921ce1abf, з якої вбачається зарахування коштів ОСОБА_1 , у сумі 14200 грн, 27.09.2026 року.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, його заборгованість за кредитним договором №6724126 від 27.09.2025 року , згідно розрахунку позивача станом на 24.02.2026 року становить 36025,40 грн, з яких: 14200,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 12275,90 грн, сума заборгованості за процентами; 2449,50 грн, сума заборгованості за комісією; 7100,00 грн, сума заборгованості за пенею/неустойкою.

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив письмову вимогу (повідомлення) з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором №6724126 від 27.09.2025 року у сумі 36025,40 грн., проте заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідач не скористався своїми процесуальним правами передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними кредитними договорами не виконав, у передбачений у договорах строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором №45553437 в розмірі 14000,00 грн, а також 1957,20 грн сума заборгованості за відсотками, та за основною сумою боргу за кредитним договором №6724126 в розмірі 14200,00 грн, а також 12275,90 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо нарахування заборгованості по відсоткам за понадстрокове користування та комісії за договором №45553437 від 27.09.2025 троку.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та від 31.10.2018 (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українимає бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.

За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

У розділі 10 п. 10.7.1. Договору №45553437 «Відповідальність сторін» передбачено, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час. Користування кредитом понад встановлений договором строк є порушенням його умов, відповідальність за що і передбачена пунктом п. 10.7.1. Договору №45553437 у вигляді нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною), проте зважаючи, що Договір №45553437 укладено 27.09.2025, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати відсотків за понадстрокове користування та комісії в силу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої комісії у розмірі 2240,00 грн. та відсотків за понадстрокове користування у розмірі 6720,00 грн, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо нарахування заборгованості по комісії та пені/неустойкі за кредитним договором №6724126 від 27.09.2025 року, суд виходить з наступного.

Пунктом 2.2.8. кредитного договору №6724126 передбачено стягнення комісії 17.25% за надання кредиту, що становить в сумі 2449,50 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитних договорів передбачено, що позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду за надання кредиту.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за кредитним договором №6724126 в частині стягнення з відповідача комісії, задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення неустойки/пені за кредитним договором №6724126 в розмірі 7100,00 грн задоволенню не підлягають в силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час воєнного стану.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом (в електронному суді)..

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що Відповідач доказів погашення суми кредиту за кредитними договорами та процентів за користування ними суду не надав, а також не надав доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданих позивачем розрахунків.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про часткову доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №45553437 в розмірі 15957 грн.20 коп., з яких: 14000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 1957,20 грн сума заборгованості за процентами, та за кредитним договором № 6724126 в розмірі 26475,90 грн, з яких: 14200,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 12275,90 грн сума заборгованості за процентами, тобто позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року, укладений із адвокатом Ткаченко Ю.О., довіреність у порядку передоручення від 18.09.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.08.2025 року, витяг з акту №3-МК від 23.01.2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2099, ордер, виданий на ім`я адвоката Ткаченко Ю.О. на представництво інтересів позивача в усіх установах України. Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання правової допомоги склала 4 500,00 грн.

Таким чином, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, а також керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Оскільки позов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1853,78 грн, виходячи з розрахунку: 42433,10 грн (розмір задоволених позовних вимог)*2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) /60942,60 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості:

- за кредитним договором №45553437 від 27 вересня 2025 року в розмірі 15957 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 20 коп.;

- за кредитним договором №6724126 від 27 вересня 2025 року в розмірі 26475 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 90 коп.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 853 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят три) гривні 78 коп. та витрат на отримання правової допомоги - 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, р/р НОМЕР_4 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку-322001)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева