Ухвала суду № 140135038, 28.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/863/26

Провадження № 1-кп/185/1050/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041400000388 від 28 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за участю:

прокурора ОСОБА_5 (дистанційно)

потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно)

захисника обвинувачених-адвоката ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого спливає до наступного судового засідання, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК, спростовують можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_7 щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 заперечував, вважає ризики необґрунтовані, просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, суд приходить до наступних висновків.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні судового засідання для дослідження доказів.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, судом враховується, що ризики, передбачені ст.177 КПК України встановлені під час застосування запобіжного заходу, продовжують існувати.

Також, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, і оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають лише характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_3 раніше судимий, є військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, яке було скоєно в умовах воєнного стану. Незважаючи на міцні соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_3 наявність родини, місця проживання, враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини та характер тяжкості та суспільної небезпечності, інкримінованого обвинуваченому злочину, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, мають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення судом питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який не виявлено.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , обставини вчинення злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд керуючись положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення застави обвинуваченому ОСОБА_3 оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи, вищезазначене, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 має бути продовжений.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 26 листопада 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1