Рішення № 140135016, 25.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/5898/26

Провадження № 2/185/6915/26

25 вересня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Ільїної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 року представник позивача - адвокат Прядко Олександр Олександрович через систему «Електронний суд» звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності ОСОБА_1 на домоволодіння (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.1996, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ареп`євою О.О., вона є власником домоволодіння за вказаною адресою, яке складалось з житлового будинку літ. А-1 (шлакоблочний, житловою площею 56,1 кв. м), вбиральні (літ. Е), навісу (літ. Ж), вигрібної ями (літ. З), огородження (№ 1-2) та замощення (І). Право власності було зареєстровано у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька». У зв`язку з тимчасовою окупацією м. Донецька позивач втратила можливість отримати дублікати правовстановлювальних документів. Відповідями Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Державного архіву Донецької області підтверджено, що діяльність нотаріуса ОСОБА_2 припинена, документи нотаріального діловодства до архіву не передавались, а документи КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» на зберігання до держархіву не надходили і перебувають на тимчасово окупованій території. Позивач просила: визнати за нею право власності на домоволодіння (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок (літ. А-1, шлакоблочний, житловою площею 56,1 кв. м), вбиральня (літ. Е), навіс (літ. Ж), вигрібна яма (літ. З), огородження (№ 1-2) та замощення (І); визначити, що рішення суду про визнання права власності є підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на зазначений об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав. Відповідач Донецька міська рада у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.1996, посвідченого приватним нотаріусом Ареп`євою О.О., належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять житловий будинок літ. А-1 (шлакоблочний, житловою площею 56,1 кв. м), вбиральня (літ. Е), навіс (літ. Ж), вигрібна яма (літ. З), огородження (№ 1-2) та замощення (І) Право власності було зареєстровано у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Територія м. Донецьк є тимчасово окупованою, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Судом досліджено відповіді компетентних органів, які підтверджують неможливість отримання дублікатів правовстановлювальних документів та доступу до відповідних архівів.

Так, Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України листом від 13.02.2026 повідомило, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України на ім`я ОСОБА_2 , анульовано згідно з наказом Міністерства юстиції України від 24 червня 2016 року № 1754/5. Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Ареп`євої О.О. припинена з 25 липня 2016 року на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25 липня 2016 року № 274/2. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Ареп`євої О.О. до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо.

Державний архів Донецької області листом від 09.02.2026 № 01-28/88/0/221-26 повідомив, що документи про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно до держархіву області на зберігання не надходять. За даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» (код ЄДРПОУ 03343330) знаходиться за юридичною адресою на тимчасово окупованій території. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, вся територія Донецького району включно з м. Донецьк з 07.04.2014 є тимчасово окупованою територією України. Інформація щодо місцезнаходження зазначеного підприємства та його документів після окупації, а також про правонаступників на підконтрольній території України в держархіві області відсутня.

Таким чином, отримання дублікатів договору купівлі-продажу від 17.12.1996 та технічної документації, а також доступ до архівів нотаріуса і БТІ є об`єктивно неможливим.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Стаття 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують право на мирне володіння майном.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або у разі втрати документа, що засвідчує його право власності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що за змістом ст. 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право, набуте раніше на законних підставах (постанови від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 02.04.2025 у справі № 201/9106/24).

Визнання права власності позивача у судовому порядку є єдиним можливим способом захисту її прав за даних обставин.

Щодо другої вимоги позивача про визначення, що рішення суду є підставою для державної реєстрації права власності, суд зазначає таке. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Частина 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прямо встановлює, що рішення суду є однією з підстав для державної реєстрації права власності, тож у задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки вона контекстуально пов`язана із набуттям рішенням у даній справі законної сили та правовідносинами, які не є оспорюваними.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на домоволодіння (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок (літ. А-1, шлакоблочний, житловою площею 56,1 кв. м), вбиральня (літ. Е), навіс (літ. Ж), вигрібна яма (літ. З), огородження (№ 1-2) та замощення (І).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; адреса місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Донецька міська рада, код ЄДРПОУ 26502957, адреса: 84333, Україна, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Транспортна, будинок 2.

Суддя С. О. Бабій