Рішення № 140134973, 28.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9695/26

Провадження № 2/185/8935/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Меркулову Тетяну Петрівну звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, у розмірі 120 000 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що внаслідок тривалої роботи на підприємстві відповідача у важких та шкідливих умовах він отримав професійні захворювання, що призвело до втрати працездатності.

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за змістом поданого відзиву позовні вимоги не визнає, оскільки позивач не надав довідку про первинне встановлення йому стійкої втрати працездатності.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працював на виробничо-структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах.

Медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 25 травня 2021 року, протокол № 972, у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:

-хронічне обструктивне захворювання легенів першої-другої стадії, легенева недостатність першого-другого ступеня,

-радикулопатія шийна та попереково-крижова з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових в колінних суглобів,

-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).

В подальшому складено медичний висновок ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 04 квітня 2023 року № 352, у ОСОБА_1 встановлено наявність професійних захворювань:

-хронічне обструктивне захворювання легенів другої-третьої стадії, легенева недостатність другого-третього ступеня,

-радикулопатія шийна та попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових і колінних суглобів,

-хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху).

Актом форми П-4, затвердженим 22 червня 2021 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області підтверджується, що професійні захворювання ОСОБА_1 виникли внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці, недосконалості технології та механізмів, несприятливого мікроклімату. Причини виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці, запиленість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму.

Довідкою МСЕК серії 12ААА № 128716 від 03 травня 2023 року позивачу встановлено повторно 60 відсотків втрати професійної працездатності, у тому числі: 30 відсотків радикулопатія з ДФА, 20 відсотків ХОЗЛ, 10 відсотків приглухуватість.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09 травня 2025 року № 153/25/612/Р позивачу встановлено 60 відсотків втрати працездатності за професійними захворюваннями.

Позивач не надав довідку про первинне встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності. Водночас інші докази свідчать про те, що наявність професійних захворювань у позивача була встановлена 25 травня 2021 року медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Наявність повторної довідки МСЕК від 03 травня 2023 року свідчить про наявність первісної довідки, яка видавалась у 2021 році, оскільки за загальним правилом переогляд проводиться щорічно.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності. Зазначений висновок стосувався визначення періоду виникнення у потерпілого права на відшкодування моральної шкоди, з урахуванням того, що питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, момент виникнення права на відшкодування моральної шкоди мав значення для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування (за рахунок Фонду соціального страхування чи за рахунок роботодавця).

Тобто від дати встановлення стійкої втрати працездатності вперше залежить, яка особа має відшкодувати заподіяну працівнику моральну шкоду.

Станом на день встановлення позивачу стійкої втрати працездатності вперше обов`язок по відшкодуванню працівнику моральної шкоди покладався на роботодавця.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійного захворювання та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв`язку з професійним захворюванням, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров`я.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 235/3143/24, обов`язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв`язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Отже суд при розгляді цивільної справи не уповноважений вирішувати питання щодо податків, зборів чи інших обов`язкових платежів та визначати це в резолютивній частині рішення.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 120 000 грн.

Пропорційно розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою станом на день звернення позивача до суду складає 1331 грн 20 коп, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі 1064 грн 96 коп.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як визначено пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно з квитанцією від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 оплатив послуги адвоката Меркулової Тетяни Петрівни за складання позовної заяви до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди згідно договору від 28 січня 2026 року. Вартість наданих послуг складає 5000 грн.

Зазначені послуги безпосередньо пов`язані з розглядом справи, оскільки надані адвокатом на стадії звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави у розмірі 1064 (тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва