Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 180/982/26
2/180/802/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тананайської Ю.А.
при секретарі Павлович Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/982/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.11.2024 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету №ID29745768 про надання кредиту готівкою на власні потреби. Відповідно до п.2.1 кредитного договору надано кредит в розмірі 300000 гривень шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Представник позивача вказував, що банк свої зобов`язання виконав належним чином, однак відповідач не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку із чим станом на 20.04.2026 року виникла заборгованість, яка становить 406736 грн.60 коп., із них заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 284901 грн.68 коп., заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 34 грн.92 коп., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 121800 грн., та стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача, в позовній заяві зазначив про розгляд справ за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 21.05.2026 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Представник позивача разом з позовною заявою подав суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки , яка повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом розміщення оголошення на сайті суду.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
22 листопада 2024 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №ID29745768 про надання кредиту «Зручна готівка Максимум».
Відповідно до п. 1 р. 2 Кредитного договору Позичальник просив надати йому кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на наступних умовах:
п. 1.2.2. Сума кредиту: 300000 гривень;
п. 1.2.6. Строк кредиту: 60 місяців;
п. 1.2.9. Проценти за користування кредитом: 0, 01 % річних;
п. 1.1.4. Комісія за обслуговування кредиту: 2,9 % , що складає 8454 грн.81 коп. одноразово;
п.1.4 комісія за обслуговування кредиту : 8700 гривень щомісячно.
Відповідно до Кредитного договору Позичальник просив надати йому кредит, шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України - на власні потреби у сумі 300 000 гривень, шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК».
Підтвердив, що він ознайомлений із змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний. Умови Заяви-договору та Договору є зрозумілими для Позичальника, обов`язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні (п. 2 р. 2 Кредитного договору).
Відповідно до п. 1 р. 2 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Позивач, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.
Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Як наслідок, станом на 20.04.2026 року, заборгованість за Заявою-договором про надання споживчого кредиту від 22 листопада 2024 року, становить 406736 грн.60 коп., із них заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 284901 грн.68 коп., заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 34 грн.92 коп., заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 121800 грн.
Зазначені суми підтверджуються відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками по особовому рахунку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договору (що не були усунені Позичальником) має наслідком виникнення у Банку права вимагати повернення суми Кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_1 має кредитну заборгованість за Заявою-договором №ID29745768 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 22 листопада 2024 року станом на 20.04.2026 року в розмірі 284936 грн.60 коп., із них заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 284901 грн.68 коп., заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 34 грн.92 коп.
Підписанням кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами цього договору, а тому суд вважає, що з останнього на користь позивача слід стягнути кредитну заборгованість за Заявою-договором №ID29745768 про надання споживчого кредиту від 22 листопада 2024 року станом на 20.04.2026 року в розмірі 284936 грн.60 коп. та складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 284901 грн.68 коп., заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 34 грн.92 коп.
В той же час, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по комісії в розмірі 121800 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
В кредитному договорі №ID29745768 від 22.11.2024 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія, не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи. Виконання цього обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту є обов`язком фінансової установи за кредитним договором, такі дії, як надання фінансового інструменту або моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійними послугами, що замовляються та підлягають оплаті позичальником на користь фінансової установи.
Надання фінансового інструменту фактично є наданням кредиту позичальнику. Операції, такі як моніторинг заборгованості за кредитом, відповідають економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюються у межах виконання прав та обов`язків за кредитним договором. Тому такі дії фінансової установи не є послугами, які об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.
Крім того, у п.п.31.29 та 32.8 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, якщо споживач вимагає таку інформацію частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, оскільки сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Відтак, нарахування позивачем заборгованості по комісії за кредитним договором №ID29745768 від 22.11.2024 року у розмірі 121800 грн. є безпідставними, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 3419 грн.35 коп. (4881 грн. х 284936 грн.60 коп. : 406736 грн.60 коп.).
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89,141,258,259,263-265,273,274, 279 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 527, 530, 543, 550, 552, 553, 554, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 631, 1054, 1048-1054, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою-анкетою №ID29745768 від 22.11.2024 року, станом на 20.04.2026 року, у загальному розмірі 284936 грн.60 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 284901 грн.68 коп., заборгованість по відсоткам (в т. ч. простроченим) - 34 грн.92 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 09806443) понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3419 грн. 35 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерного товариства «Таскомбанк», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 25 вересня 2026 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою-анкетою №002/22288189-Sр з номером кредитного договору №002/22288189-Sр від 03.10.2023 року, станом на 20.04.2026 року, у загальному розмірі 57916 грн. 88 коп., з яких: 29 964 грн. 92 коп. заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена), 27951 грн. 96 коп. заборгованість за процентами (в тому числі прострочена).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 09806443) понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерного товариства «Таскомбанк», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 28 серпня 2026 року.
Суддя: Ю. А. Тананайська
Судове рішення № 140134777, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 25.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 180/982/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: