Рішення № 140134567, 22.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2517/26

Провадження № 2/177/1908/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 вересня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-капітал» Усенко М.І. через підсистему «Електронний суд» звернувся 20.07.2026 до суду з указаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором від 09.09.2022 № 98719522000 у загальному розмірі 80356,40 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указав, що 09.09.2022 між акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі по тексту - АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 98719522000, за умовами якого товариство надало позичальнику кредит у розмірі 93623,00 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити проценти. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти. У свою чергу відповідач не виконав умови договору, заборгованість не погашав, у зв`язку з чим, за даним кредитним договором виникла заборгованість. Між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» 22.02.2024 укладено договір факторингу № 262, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право вимоги до позичальника за кредитним договором від № 98719522000, де боржником є ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 80356,40 грн, із яких 62408,62 грн заборгованість за тілом кредиту, 17947,78 грн заборгованість за комісією. Відповідач продовжує ухилятися від погашення заборгованості, що є порушенням прав ТОВ «ФК «Кредит-капітал», у зв`язку з чим представник звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 26.08.2026 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, на виконання якої 10.09.2026 від позивача надійшли витребувані документи.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає частково, у розмірі заборгованості за тілом кредиту. Інші складові заборгованості вважає нарахованими надмірно.

Відзиву не подано.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, із урахуванням поданих клопотань, що не суперечить закону та не порушує права і свободи інших осіб.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та відповідачем не оспорюється, що 09.09.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 98719522000, за умовами якого товариство надає позичальнику кредит у розмірі 93623,00 грн на погашення суми заборгованості позичальника за кредитом, наданим за договором № 98015745000, а позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, здійснювати інші платежі відповідно до графіку платежів строком до 09.09.2026.

Розмір ануїтетного платежу становить 1951,00 грн із моменту укладення договору і до 09.12.2022. Із 10.12.2022 розмір ануїтетного платежу становить 4572,00 грн, який повинен сплачуватися щомісячно до 9 числа (включно) кожного місяця.

Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. За користування кредитним коштами понад встановлений договором термін, встановлюється процентна ставка в розмірі 7,0001 % річних, який застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.

У паспорті споживчого кредиту та додатку № 1 до договору № 98719522000 викладено умови нарахування, розмір та порядок сплати щомісячної комісії за управління кредитом, що становить 2,8 % від суми наданого кредиту (включається до ануїтетного платежу), починаючи з 10.12.2022; комісії за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу, 500,00 грн, що сплачується при простроченні чергових платежів.

Відповідно до графіку платежів, що містить обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором, після отримання кредитних коштів, відповідач мав щомісячно сплачувати банку ануїтетний платіж у розмірі 1951,00 грн та з 10.01.2023 комісію за управління кредитом у розмірі 2621,44 грн, що становить 2,8 % від суми наданого кредиту. До закінчення строку дії договору, 09.09.2026, мав повернути тіло кредиту 93623,00 грн та сплатити комісію за управління кредитом 117964,80 грн.

Підписанням договору позичальник затверджує що він особисто ознайомлений з правилами та тарифами, що розміщені на сайті кредитодавця, та отримав від банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування» та інформацію, передбачену ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (п. 6.1 договору).

Як вбачається з виписки по особовому рахунку, після надання кредиту, банком щомісячно нараховувався ануїтетний платіж та з 10.01.2023 комісії у розмірах, визначених у графіку платежів. відповідач користувався кредитним коштами, частково погашав заборгованість за рахунок переплати та готівкою.

Через несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем умов договору, утворилася заборгованість за кредитом 62408,62 грн, за комісіями 17947,78 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 22.02.2024 укладено договір факторингу № 262, за яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаному в реєстрі борджників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 22.02.2024 № 262, право вимоги за договором від 09.09.2022 № 98719522000, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за даним договором складає 80356,40 грн, із яких 62408,62 грн заборгованість за основним боргом, 17947,78 грн заборгованість за відсотками.

На адресу відповідача новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 10.07.2026 направлено досудову вимогу, в якій повідомлено про відступлення прав вимоги за договором від 09.09.2022 № 98719522000, та висунуто вимогу про виконання зобов`язань за договором із погашення заборгованості в розмірі 80356,40 грн.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідачем заявлено про надмірність нарахування заборгованості за комісією.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування визначають право споживача перед укладенням договору про споживчий кредит отримати від кредитодавця всю необхідну інформацію щодо умов кредитування. Ця інформація надається кредитодавцем споживачу за спеціальною письмовою чи електронною формою. За умови дотримання такої форми кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд виходить з доведеності розміру заборгованості за основною сумою боргу за договором № 98719522000 у розмірі 62408,62 грн, що отримані відповідачем та у добровільному порядку не повернуті.

Щодо несправедливості умов договору при нарахування комісії за управління кредитом, суд критично відноситься до тверджень відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що укладений між сторонами договір № 98719522000 та додатки до нього містить всі істотні умови кредитування, а перед їх укладенням відповідачем отримано всю інформацію щодо розміру комісій, які викладені також в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також суд враховує, що на момент укладення договору, 09.09.2022, та близько 4 років після його укладення, ОСОБА_1 не заявляв вимог щодо визнання умов договору несправедливими, користувався кредитними коштами та частково виконував покладені на нього зобов`язання.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2019 у справі № 526/405/13 вказав, що факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх недійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими, що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ, передбачених кредитним договором.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд виходить з доведеності розміру заборгованості за комісією, що нараховувалися позивачем відповідно до умов договору № 98719522000.

Суд погоджується із розміром нарахованих та несплачених комісій за управління кредитом у розмірі 17947,78 грн, які нараховані правильно, а тому підстав для їх перерахунку не вбачає.

Кредитні кошти та комісія за управління кредитом в добровільному порядку відповідачем не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, а тому суд погоджується із тим, що ТОВ «ФК «Кредит-капітал» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та комісії.

За даних обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ФК «Кредит-капітал» та стягнення з ОСОБА_1 на користь ФК «Кредит-капітал» заборгованості за договором № 98719522000 у загальному розмірі 80356,40 грн, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 62408,62 грн, та заборгованості за відсотками в розмірі 17947,78 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.5), який, із урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-капітал».

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 № 0107, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО «Апологет», керівником якої є Усенко М.І.; ордер серії ВС № 1381377 на надання адвокатом Усенком М.І. правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 №0107; акт наданих послуг від 10.07.2026 № 543 згідно договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 № 0107 щодо боржника ОСОБА_1 , де обумовлено вартість наданих послуг 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг до акту від 10.07.2026 № 543, де зазначено найменування наданих адвокатом послуг (усна консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви, подання заяви до суду), кількість витраченого адвокатом часу.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Верховний Суд, у постанові від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22), аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи ціну позову, приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Обсяг доказів у справі є незначним, справа не вирізняється підвищеною складністю, а тому суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»(код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 09.09.2022 № 98719522000 у загальному розмірі 80356 (вісімдесят тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 40 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 62408 (шістдесят дві тисячі чотириста вісім) гривень 62 копійки; заборгованості за відсотками в розмірі 17947 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) гривень 78 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»(код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя: