Ухвала суду № 140134450, 15.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6502/24

Провадження № 1-кп/204/427/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (ВКЗ) ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023041030002840, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім цього, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . Крім того, прокурор просив, відповідно до ст.183 КПК України, визначити обвинуваченому розмір застави у вигляді семисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Злочин передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та з урахуванням майнового стану ОСОБА_5 , існує ризик того, що обрання більш м`якого запобіжного заходу створить ризик виїзду останнього за межі України або іншим чином переховуватись від суду, що у подальшому унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності. Крім того, прокурор зазначає, що ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09.07.2024 року обвинуваченому було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись з м. Дніпра та Дніпропетровської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні. Проте, обвинуваченим було порушено умови застосованого до нього раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, він ухилявся від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, переховувався від суду, у зв`язку з чим на підставі ухвали суду був оголошений у розшук, внаслідок чого з великою імовірністю у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, може вдатися до вчинення дій, направлених на переховування від суду. Крім того прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, щодо незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки останній має стійкі та сформовані проросійські погляди, не підтримує діючу владу на території України. Дії обвинуваченого свідчать про стійкі проросійські погляди та схильність до ідеології, що виправдовує агресію проти України. ОСОБА_5 , маючи доступ до публічного або медіа-простору, соціальних мереж та інших платформ отримає можливість до продовження протиправної діяльності з поширення відповідних матеріалів з виправдовування збройної агресії проти України. Ураховуючи те, що Україна перебуває в умовах повномасштабної війни - будь-які публічні заперечення агресії РФ чи глорифікація її учасників мають підвищену суспільну небезпеку. За таких умов навіть поодинокі прояви подібної поведінки можуть мати масштабний резонанс та наслідки, що свідчить про існування ризику продовження кримінального правопорушення, або його рецидиву. Також на користь даного ризику прокурор просить врахувати, те що у відношенні обвинуваченого на розгляді в Шевченківському районному суді міста Дніпра перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України. На підставі викладеного, прокурор вважає, що на даний час зазначені ризики не зменшилися, відтак жоден з більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе їм запобігти.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт складений некваліфікованими співробітниками, а докази його вини відсутні. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, він має поганий стан здоров`я, просив суд звільнити його з-під варти, та змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку підзахисного, просив суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, обговоривши доводи клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Кримінальне провадження підсудне Чечелівському районному суду міста Дніпра. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Щодо клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.

У частині 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень. При цьому, слід зауважити, що зважаючи на стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості давати оцінку сукупності доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також правильності кваліфікації інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Суд виходить з того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України та тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України. Злочин передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні нікого не має. Разом з тим, неодноразово висловлені обвинуваченим у судових засіданнях заяви про невизнання ним держави Україна, громадянства України, діючих законів, органів влади, зокрема прокуратури та суду, вказують на відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів, здатних забезпечити його належну процесуальну поведінку під час судового розгляду.

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 раніше порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, ухилився від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, переховувався від суду. Отже, враховуючи наведене, обвинувачений з великою ймовірністю, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може вдатися до вчинення дій, направлених на переховування від суду.

Аналізуючи наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що обвинувачений, зокрема, матиме доступ до мережевих ресурсів, що зможе призвести до видалення інформації, зокрема відеозаписів та втрати цих доказів.

Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще не розпочато, свідки залишаються не допитаними, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений має стійкі сформовані погляди, які заперечують діючу владу на території України, її закони, заперечення легітимності правосуддя в Україні, про що він наголошував у судовому засіданні. ОСОБА_5 , маючи доступ до публічного або медіа-простору, соціальних мереж та інших платформ отримає можливість до продовження протиправної діяльності з поширення відповідних матеріалів з виправдовування збройної агресії проти України.

Крім того, вагомим залишається встановлений факт, що під час перебування ОСОБА_5 у розшуку, останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що також підтверджує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив. Відомості щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, за станом здоров`я відсутні.

Суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід є таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та усунути ризики, які наявні та є дійсними на даний час.

Посилання обвинуваченого, як на підставу для зміни запобіжного заходу, недоведеність його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд не приймає до уваги, адже на даній стадії судового розгляду суд не вирішує питання щодо винуватості або невинуватості особи, належності та допустимості доказів, а виходить, як уже зазначалося вище, лише з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не встановлено.

Таким чином, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, із визначення застави, розмір якої було визначено раніше, а саме 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2326900 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження №12023041030002840, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 , ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чечелівського районного суду міста Дніпра, за адресою: м. Дніпро, просп. Лесі України,77-Б, о 15 годині 15 хвилин 15 вересня 2026 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників процесу.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13 листопада 2026 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 2329600 (два мільйона триста двадцять дев`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання залишити без задоволення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1