Рішення № 140134229, 28.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 171/1366/26

Провадження № 2/202/5500/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

27.04.2026 року позивач звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з цим позовом до відповідача.

Ухвалою судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Індустріального районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 15.07.2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування даного позову представником ТОВ «Кредитсервіс» зазначено, що 12.05.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №210512-002.

Згідно з розділом «Предмет договору» кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим договором.

Умовами кредитного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що: 9.3. Невід`ємною частиною цього договору є внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил.

Згідно п. 9.1. кредитного договору, позичальник підтверджує, що отримала від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування»; позичальник підписує договір за допомогою введення отриманого одноразового цифрового ідентифікатора, в особистому кабінеті - в електронній системі з укладення договорів кредитодавця.

Сторони кредитного договору погодили, що кредитодавець при підписанні цього договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного - числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.

Зазначений кредитний договір №210512-002 від 12.05.2021 року підписано ОСОБА_1 власноруч.

Умовами кредитного договору визначено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,50% (сума одноразової комісії складає 7500,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.

Умовами кредитного договору також визначено, що позичальник має зробити 6 щомісячних платежі; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 12 числа відповідного місяця включно.

На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 92500,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, що визначена Кредитним договором, у розмірі 7,50%, що в грошовому еквіваленті 7500,00 грн.

Як доказ перерахування коштів ТОВ «Кредитсервіс» надає разом із позовною заявою копію платіжного доручення №984 від 17.05.2021 року на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року, станом на 12.02.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 57 499,00 грн., з котрих: 40437,28 грн. -прострочена заборгованість за сумою кредиту; 17061,72 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Станом на 12.02.2026 року ТОВ «Кредитсервіс» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року не погашена.

Враховуючи викладене, ТОВ «Кредитсервіс» просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року у розмірі 57 499,00 грн., з котрих: 40437,28 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 17061,72 грн. - прострочена заборгованість за процентами, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надала. На адресу суду повернувся конверт із рекомендованим повідомленням із судовою повісткою із позначкою «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялася за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 12.05.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №210512-002.

Згідно з розділом «Предмет договору» кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим договором.

Умовами кредитного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що: 9.3. Невід`ємною частиною цього договору є внутрішні правила надання фінансових послуг ТОВ «Кредитсервіс». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил.

Згідно п. 9.1. кредитного договору, позичальник підтверджує, що отримала від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування»; позичальник підписує договір за допомогою введення отриманого одноразового цифрового ідентифікатора, в особистому кабінеті - в електронній системі з укладення договорів кредитодавця.

Сторони кредитного договору погодили, що кредитодавець при підписанні цього договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного - числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.

Зазначений кредитний договір №210512-002 від 12.05.2021 року підписано ОСОБА_1 власноруч.

Умовами кредитного договору визначено, що крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,50% (сума одноразової комісії складає 7500,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника.

Умовами кредитного договору також визначено, що позичальник має зробити 6 щомісячних платежі; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 12 числа відповідного місяця включно.

На банківський рахунок позичальника 12.05.2021 року було перераховано кредитні кошти у розмірі 92500,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, що визначена кредитним договором, у розмірі 7,50%, що в грошовому еквіваленті 7500,00 грн.

Як доказ перерахування коштів ТОВ «Кредитсервіс» надає разом із позовною заявою копію платіжного доручення №984 від 17.05.2021 року на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року, станом на 12.02.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 57 499,00 грн., з котрих: 40437,28 грн. -прострочена заборгованість за сумою кредиту; 17061,72 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Станом на 12.02.2026 року заборгованість за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року не погашена.

Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підписуючи кредитний договір №210512-002 від 12.05.2021 року відповідач визнала надані фінансовою установою умови отримання кредиту, з якими ознайомилася до укладання кредитного договору та до яких приєдналася, підписавши кредитний договір. Тобто, сторонами при укладенні договору були досягнути усі істотні умови договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить виписка з особового рахунку за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021 року.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Кредитсервіс» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №210512-002 від 12.05.2021, що станом на 12.02.2026 складає 57 499,00 грн., з котрих: 40437,28 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 17061,72 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року; додаткову угоду про надання правової угоди від 04.01.2024 року до договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року; акт №3 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року на суму 7000,00 грн.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також оскільки відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, інд. 01133, м.Київ, вул.Коновальця Євгена, буд.36-Д) заборгованість за кредитним договором 210512-002 від 12.05.2021 року станом на 12.02.2026 року в розмірі 57 499,00 (п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн., з котрих: 40437,28 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 17061,72 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят грн. сорок коп.) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.