Рішення № 140133774, 17.02.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8335/25

провадження № 2/208/976/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір №4788778, на виконання умов якого ТОВ «МІЛОАН» наддало відповідачу грошові кошти у сумі 7 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти.

06.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та відповідачем було укладено Договір позики №555166859120, на виконання умов якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» надало відповідачу грошові кошти у сумі 3 400,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та відповідачем було укладено Договір позики №2835813153-186826, на виконання умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» надало відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

На підставі договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 року ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Договором №4788778.

На підставі договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Договором позики №555166859120.

На підставі договору факторингу №07/03/23 від 07.03.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Договором позики №2835813153-186826, а на підставі договору факторингу №18-02/25 від 18.02.2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Договором позики №2835813153-186826.

Відповідач свої зобовязання за кредитними договорами не виконав, у звязку із чим, станом на день формування позовної заяви має заборгованість за Договором №4788778 від 12.01.2022 року у розмірі 10 931,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобовязанням (за тілом кредиту) 6 111,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 3 490,00 грн.; заборгованість за комісіями 1 330,00 грн., за Договором №555166859120 від 06.02.2022 року у розмірі 8 709,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобовязанням (за тілом кредиту) 3 400,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 5 309,40 грн., та за Договором позики №2835813153-186826 від 26.01.2022 року у розмірі 6 860,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 1 860,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 16 липня 2025 року відкрито провадження по справі без повідомлення сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4788778, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 7 000,00 грн.; процентна ставка становить 2,00% від фактичного залишку заборгованості за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка складає 5,00% від фактичного залишку заборгованості за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

12.01.2022 року ТОВ «МІЛОАН» ініціювало переказ коштів згідно договору №4788778 від 12.01.2022 безготівковим зарахуванням на рахунок відповідача. 25.07.2024 року між ТОВ

«МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу

№25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ

«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників,

в тому числі за Договором №4788778 від 12.01.2022 року.

Відповідно до витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за Договором №4788778 від 12.01.2022 року.

Згідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором №4788778 від 12.01.2022 року, станом на 06.06.2025 року складає 10 931,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6 111,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 3 490,00 грн.; заборгованість за комісіями 1 330,00 грн.

Судом встановлено, що 06.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю

«КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 було укладено

Договір позики №555166859120, відповідно до умов якого відповідач отримав

кошти у сумі 3 400,00 грн.; строк кредитування становить 30 днів; процентна

ставка відповідно до умов договору може становити 1,53% за кожен день

користування кредитом за умови застосування зниженої ставки або 2,60% за

кожен день користування кредитом за умов застосування стандартної процентної

ставки.

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою

одноразового ідентифікатора.

18.12.2023 року між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ

«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників,

в тому числі за Договором позики №555166859120 від 06.02.2022 року.

Відповідно до витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу №18/12-2023 від

18.12.2023 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги, зокрема

до ОСОБА_1 за Договором позики №555166859120 від 06.02.2022 року.

Згідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за

Договором позики №555166859120 від 06.02.2022 року, станом на 06.06.2025 року

складає 8 709,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за

тілом кредиту) 3 400,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами

5 309,40 грн.

Судом встановлено, що 26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю

«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір

позики №2835813153-186826, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у

сумі 5 000,00 грн.; строк дії договору становить 20 днів з 26.01.2022 року по

15.02.2022 року включно.

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою

одноразового ідентифікатора.

07.03.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було

укладено Договір факторингу №07/03/23, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА

КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права

вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором

позики №2835813153-186826 від 26.01.2022 року.

18.02.2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором позики №2835813153-186826 від

26.01.2022 року.

Відповідно до витягу із Реєстру боржників до Договору факторингу №18-02/25 від 18.02.2025 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги, зокрема до

ОСОБА_1 за Договором позики №2835813153-186826 від 26.01.2022 року.

Згідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за

Договором позики №2835813153-186826 від 26.01.2022 року, станом на 06.06.2025

року складає 6 860,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням

(за тілом кредиту) 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами

1 860,00 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно дост.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК Українивизначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно - телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно дост.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора,

перейшло право вимоги до відповідача за Договором №4788778 від 12.01.2022 року,

Договором позики №555166859120 від 06.02.2022 року та Договором позики

№2835813153-186826 від 26.01.2022 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів на спростування заявленої позивачем суми заборгованості за договором.

Враховуючи, що ОСОБА_1 користувався наданими коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитними договорами щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У той же час, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором №4788778 від 12 січня 2022 в розмірі 1 330,00 грн., оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом у розмірі 1 330,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 300,82 грн. (2422,40*25 170,40:26 500,40).

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн..

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 626, 628, 633 ,634, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 заборгованість за Договорами №4788778 від 12.01.2022 року; №555166859120 від 06.02.2022 року; №2835813153-186826 від 26.01.2022 року у розмірі 25 170 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят) грн. 40 коп., з яких:

- 14 511 (чотирнадцять тисяч пятсот одинадцять) грн. 00 коп. заборгованість за основним зобовязанням (тілом кредиту);

- 10 659 (десять тисяч шістсот пятдесят девять) грн. 40 коп. заборгованість за нарахованими процентами.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 300 (дві тисячі триста) грн. 82 коп., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження:03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.