Рішення № 140133650, 28.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4360/26

2/212/4223/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого- судді Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської територіальної громади, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

27 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Криворізької міської територіальної громади, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач в установлений законом шестимісячний строк подав заяву на прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області. Позивач є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину у встановлений законом строк не прийняла та 09.03.2026 подала заяву, що за наданням додаткового строку для прийняття спадщини до суду звертатись не буде. 09.03.2026 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не надано належним чином оформлений документ, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на вказану частину квартири.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,09 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Криворізької міської територіальної громади не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши позивача та третю особу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками якого у свідоцтві про народження зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 . (а.с. 20)

03 грудня 1982 року укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (а.с. 22)

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів 17.03.1999 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Зазначене свідоцтво було зареєстровано Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації та записане в реєстрову книгу за № 171 П-181. (а.с. 14-15)

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . (а.с. 23)

З відповіді Відділу реєстрації місця проживання громадян Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 20.12.2021 вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05.06.1962, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та 05.07.2021 знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю. На момент смерті ОСОБА_3 за вищезазначеною адресою була зареєстрована ОСОБА_4 . (а.с.13)

Згідно Довідки Комунальної установи «Будинок милосердя» №157 від 16.03.2026, ОСОБА_4 з 06.09.2022 була зарахована до Комунальної установи «Будинок милосердя» Криворізької міської ради на повне державне утримання, була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.21)

Відповідно до наданої суду інформації Комунальним підприємством «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» №561 від 27.05.2026, станом на 31.12.2021 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві спільної сумісної власності в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР та належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.03.1999, виданого УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської ради, згідно з розпорядженням №Ж 677 від 12.02.1999. (а.с.53)

З наданої суду копії спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою Іриною Іванівною №79/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається наступне. Так, 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвінової І.І. з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвінової І.І. з заявою про те, що спадщину у встановлений законом строк вона не прийняла та за наданням додаткового строку для прийняття спадщини до суду звертатись не буде. (а.с.54-79)

З відповіді Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської Ради №17/08/775 від 25.02.2026 щодо видачі дублікату свідоцтва про право власності у зв`язку з втратою документів на квартиру вбачається, що на теперішній час не всі співвласники надали заяви щодо оформлення дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Відсутність заяв співвласників унеможливлює оформлення дублікату. (а.с.11-12)

09 березня 2026 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не надано належним чином оформлений документ, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на вказану частку квартири. (а.с.10)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 122 ЦК УРСР майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Так, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була набута 17 березня 1999 року подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Положення ч. 2 ст. 370 ЦК України визначають, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20), вказано, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. […] Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду».

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно на праві спільній сумісній власності, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З аналізу положень ч. 2 ст. 370 ЦК України вбачається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому слід вважати, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги спадкування за законом спадкодавця ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_4 .

Дружина померлого ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак юридично спадщину після смерті ОСОБА_3 не оформила та ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 померла.

Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

В свою чергу спадкоємець ОСОБА_2 спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у встановлений законом строк не прийняла та надала нотаріусу заяву про те, що за наданням додаткового строку для прийняття спадщини до суду звертатись не буде.

Встановлені судом у цій справі обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 не може отримати у позасудовому порядку свідоцтво про право на спадщину, а тому суд доходить переконання про доведеність позовних вимог з визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 223, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької міської територіальної громади, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 загальною площею 45,09 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Криворізька міська територіальна громада, місцезнаходження: Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, буд.1, ЄДРПОУ 33874388.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя: М. В. Зімін