Ухвала суду № 140133316, 04.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3796/25

Провадження № 4-с/201/81/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра в складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Піняєва В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії, бездіяльності та рішення приватного виконавця

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

31.07.2026р. до Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , датована 31.07.2026р., за підписом представника адвоката Гейка В.І. (діє на підставі ордеру), в якій заявник просить

- визнати неправомірними дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у виконавчому провадженні ВП №79867992: щодо визначення вартості арештованого майна боржника ОСОБА_1 на підставі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 від 22.06.2026 без урахування вартості незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, розташованого на земельній ділянці; щодо передчасного виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» 17.07.2026;- щодо виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» за заниженою вартістю 93 990 грн; щодо не направлення ОСОБА_3 , як боржнику у виконавчому провадженні, постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження; про арешт та опис майна; про призначення суб`єкта оціночної діяльності;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну усунути порушення законодавства та прав боржника ОСОБА_1 шляхом винесення та належної реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження: постанови про опис та арешт майна земельної ділянки разом з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні для проведення повторної експертної грошової оцінки земельної ділянки з обов`язковим урахуванням вартості розташованого на ній недобудованого двоповерхового садового будинку

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2026р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Батманову В.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

Ухвалою від 17.08.2026р. прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни щодо визначення вартості та оцінки майна та призначено її до розгляду у судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, 13 на 25.08.2026р. о 12 годині 30 хвилин.

У судове засідання, призначене на 25.08.2026р. з`явився представник заявника ОСОБА_1 (боржника) адвокат Гейко В.І., який наполягав на задоволенні вимог заяви, та представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (стягувач), який щодо вимог заявника заперечував.

Доводи заяви

Скаржник вказує, що 23.07.2026р. отримав поштою повідомлення приватного виконавця Русецької О.О. від 17.07.2026 щодо визначення вартості описаного майна (земельної ділянки).

23.07.2026 скаржник в приміщенні, де здійснює свою діяльність приватний виконавець, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , ознайомився з матеріали виконавчого провадження ВП № 79867992. В той же день скаржнику випадково стало відомо про те, що належна йому на праві приватної власності земельна ділянка ще 17.07.2026 виставлена приватним виконавцем на електронні торги, про що міститься інформація на сайті системи «Прозорро.Продажі».

Проте будь-яких документів стосовно цього матеріали виконавчого провадження на момент ознайомлення з ними ОСОБА_1 не містили.

Вважає, що приватним виконавцем порушено вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Як вбачається зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, датою оцінки є 22.06.2026р.

Разом з тим, приватний виконавець повідомив про результати оцінки майна скаржнику лише 17.07.2026, направивши відповідне повідомлення всупереч вимогам ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої приватний виконавець зобов`язана була повідомити про результати оцінка майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі Порядок) у пункті 3 розділу II встановлює, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену пунктом 2 цього розділу. Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що приватний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження.

В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною приватним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб`єкта владних повноважень до суду. І лише після спливу вказаного строку у приватного виконавця виникає право на передачу арештованого майна на реалізацію. Аналіз наведеної статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» доводить, що у сторони виконавчого провадження виникає право на оскарження звіту про оцінку майна з дня отримання відповідного повідомлення.

Відтак приватним виконавцем порушено процедуру передачі майна на електронні торги.

Об`єктом оцінки здійсненої залученим приватним виконавцем суб`єктом оціночної діяльності є земельна ділянка № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька», кадастровий номер: 1223285500:01:326:0082, яка належить на праві приватної власності Скаржнику. Разом з тим, оцінювачем ОСОБА_2 під час оцінки земельної ділянки не враховано розміщений на ній об`єкт нерухомості, а саме незавершену будівництвом двоповерхову будівлю садового будинку, що потягло суттєве заниження вартості виставленого на торги майна боржника.

Наявність незавершеної будівництвом двоповерхової будівлі підтверджується фотокартками, розміщеними приватним виконавцем на сайті електронних торгів системи «Прозорро.Продажі» та супутниковим знімком з карти ОСОБА_4 (скриншоти з сайту, супутникові знімки - додаються). Про наявність двоповерхової будівлі оцінювач був достеменно обізнаний, позаяк у звіті про оцінку зазначено про те, що огляд земельної ділянки здійснювався ним особисто.

Під час проведення оцінки майна Скаржника в межах виконавчого провадження приватним виконавцем було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

В постанові від 12.06.2019р. у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила позицію, згідно з якою реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Крім того, пункт 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, вимагає від виконавця при складанні заявки на реалізацію арештованого майна, з поміж іншого долучати до такої заявки фото- та/або відеоматеріали щодо такого майна. З огляду на вищевказане вважаю, що оцінка спірного нерухомого майна боржника проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності здійснивши повний огляд земельної ділянки з нерухомим майном, з невідомих причин не включив до вартості оцінки інший об`єкт незавершену будівництвом двоповерхову будівлю садового будинку, яка розташована на земельній ділянці, що суттєво вплинуло на визначення вартості оцінюваного майна.

Відповідно до ст. 181 ЦК України та правових висновків Верховного Суду, об`єкт незавершеного будівництва є майном боржника (комплексом будівельних матеріалів та конструкцій) і суттєво збільшує ринкову вартість земельної ділянки. Оцінка земельної ділянки без урахування розташованої на ній двоповерхової будівлі є грубим порушенням Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» та статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», яка вимагає визначення вартості майна за реальними ринковими цінами.

Згідно із законодавством в Україні діє принцип «цілісності» нерухомості та землі (зміна прав на будівлю тягне перехід прав на земельну ділянку).

Витратний та інші підходи оцінки незавершеного будівництва обов`язково враховують вартість майнових прав, пов`язаних із земельною ділянкою. З огляду на вищезазначене, під час проведення оцінки земельної ділянки було порушено вимоги законодавства та суттєво занижено дійсну вартість цього майна, чим порушено права боржника, як власника майна.

Також заявник вказує, що на дату оцінки земельної ділянки - 22.06.2026, як зазначено у висновку до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, строк дії сертифікату суб`єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 348/2024 сплинув, що унеможливило взагалі проведення ним оцінки. Також у Звіті про оцінку земельної ділянки оцінювач вказує про те, що працює у складі суб`єкта оціночної діяльності, який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 348/2024 від 25.07.2024. Відповідно до пункту 59 Стандарту №1 Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами у процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в електронній формі в оцінювачів, які безпосередньо складали звіт про оцінку майна, та архіві суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання протягом трьох років від дати складання такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством. Попри вищезазначені вимоги законодавства Звіт про оцінку земельної ділянки всупереч вимогам пункту 59 Стандарту №1 не містить підпису керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, у складі якого працює оцінювач, а містить підпис та печатку того самого оцінювача ОСОБА_2 .

Загальна сума боргу скаржника перед АТ КБ «ПриватБанк» складає 1 786 776 грн. Штучне заниження вартості майна та виставлення об`єкта (разом із незавершеним будівництвом двоповерховим садовим будинком) на торги за ціною лише вартості землі в сумі 93 990 грн грубо порушує баланс інтересів сторін. Реалізація майна за такою мізерною ціною жодним чином не вирішує питання погашення боргу, проте безповоротно позбавляє скаржника капітального нерухомого майна. Продаж майна за заниженою ціною завдасть скаржнику суттєвих матеріальних збитків та свідчить про упередженість дій приватного виконавця і оцінювача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою від 23.12.2025р. приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 201/3796/25, виданого 16.12.2025 Соборним районним судом міста Дніпра про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 21 441грн 23коп.

Повідомленням приватного виконавця Русецької О.О., датованим 17.07.2026р., боржника сповіщено, що відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2026р., кадастровий номер 1223285500:01:326:0082, загальною площею 0,0598га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська с/р, СТ «Вишенька», ділянка 95, склала 93 990грн; цим повідомленням боржнику роз`яснено, що у разі, якщо сторони не згодні за результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання цього повідомлення, а також роз`яснено, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. До цього повідомлення був долучений звіт про експерту грошову оцінку вказаної земельної ділянки.

17.07.2026р. земельну ділянку виставлено на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» за визначену оцінювачем вартість - 93 990грн.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012)

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах (див. постанови Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 207/3019/17 (провадження № 61-4142св24), від 10 грудня 2024 року у справі № 755/7196/22 (провадження № 61-12242св23) та ін.).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд 1) визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і 2) зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

У цій справі судом встановлено, що 23.07.2026р. боржник отримав поштою повідомлення приватного виконавця Русецької О.О., датоване 17.07.2026р. згідно якого відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2026р., кадастровий номер 1223285500:01:326:0082, загальною площею 0,0598га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська с/р, СТ «Вишенька», ділянка 95, склала 93 990грн; цим повідомленням боржнику роз`яснено, що у разі, якщо сторони не згодні за результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання цього повідомлення.

В цей же день, 23.07.2026р., боржник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, в межах котрого направлено це повідомлення, також в цей же день, 23.07.2026р., випадково довідався, що належну йому земельну ділянку 17.07.2026р. вже виставлено на торги.

31.07.2026р. боржник подав суду скаргу, в якій вказав, що: 1) звіт про оцінку земельної ділянки направлений йому з порушенням строку, встановленого ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) що приватний виконавець передала земельну ділянку на реалізацію 17.07.2026р., без дотримання строку, встановленого п.3 розділі ІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом МВС України від 29.09.2016р № 2831/5 (5 робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна); 3) що оцінка майна а) проведена неповноважною особою, оскільки строк дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності сплинув, та б)при оцінці не враховано, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, через що вартість земельної ділянки значно занижена.

Боржник оскаржує: дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у виконавчому провадженні ВП №79867992 щодо визначення вартості арештованого майна боржника на підставі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 від 22.06.2026 без урахування вартості незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, розташованого на земельній ділянці; щодо передчасного виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» 17.07.2026; щодо виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» за заниженою вартістю 93 990 грн; щодо не направлення ОСОБА_3 , як боржнику у виконавчому провадженні, постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження; про арешт та опис майна; про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Усунути допущені цими діями порушення своїх прав боржник просить шляхом зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну винести та належно зареєструвати в автоматизованій системі виконавчого провадження: 1) постанову про опис та арешт майна земельної ділянки разом з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, 2) постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні для проведення повторної експертної грошової оцінки земельної ділянки з обов`язковим урахуванням вартості розташованого на ній недобудованого двоповерхового садового будинку.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). З

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права).

Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

За змістом частин першої, третьої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, який зобов`язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із частинами першою третьою статті 57 цього Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається, предметом скарги відповідача (боржника) у цій справі є дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. у виконавчому провадженні № 79867992 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Соборного районного суду міста Дніпра по справі № 201/3796/25 від 14.10.2025р. за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_2 щодо нерухомого майна боржника, а саме: земельної ділянки земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082), що належить боржнику.

Щодо права боржника на оскарження оцінки нерухомого майна.

У цій справі ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, фактично не погоджується із результатами визначення вартості нерухомого майна та оскаржує оцінку майна.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.

Стосовно дій приватного виконавця з проведення оцінки майна.

Згідно з встановленими судом обставинами, постановою від 23.12.2025р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 79867937.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт. У разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача (стаття 50 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок визначення вартості майна боржника та проведення оцінки майна боржника передбачено статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якої визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина п`ята статті 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином законодавством визначено порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, а саме в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення шляхом звернення до суду.

При цьому аналіз статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім того, зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 909/121/22, від 09.01.2024 №870/94/20).

При цьому, Верховним Судом неодноразово були сформовані висновки, відповідно до яких звіт про оцінку майна може бути визнаним недійсним за певних підстав. Так, підстави для визнання звіту про оцінку майна є: висновок оцінювача складений з порушенням вимог пунктів 50, 51 Національного стандарту № 1; звіт про оцінку складений з порушенням ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; рецензування звіту оцінки спростували результати звіту оцінки; оцінювачем, якого призначено для оцінки майна не здійснено фактично огляд майна за його місцем знаходження.

Зазначене викладено в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 766/7365/17 (провадження № 61-36614св18), від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61-19310св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 у справі № 914/881/17).

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 у справі № 168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту. У своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець ніяк не може впливати на порядок проведення оцінки майна

Серед іншого, Верховний Суд у постанові від 08.01.2024 по справі № 2-3894/09 виснував: «…у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна. Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання приватного виконавця зняти з реалізації житловий будинок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання неправомірним висновку суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, тому також не підлягає задоволенню.»

Таким чином, ураховуючи актуальну практику Верховного Суду з розгляду спорів в подібних правовідносинах, у разі, якщо учасники виконавчого провадження не згодні з висновком про вартість майна чи вважають, що Звіт про оцінку майна виконано з порушенням законодавства, то належним способом захисту їх інтересів є подання клопотання до виконавця про визначення рецензування Звіту про оцінку майна (також див. постанову Верховного суду від 01.10.2025р. у справі 459/3276/24).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21).

Водночас боржник, ознайомившись 23.07.2026р. зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна, тобто не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є заниженою. Наведені скаржником доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв`язку з чим такі доводи не можуть бути взяті судом до уваги.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Позаяк сертифікати суб`єктів оціночної діяльності, строк дії яких закінчився під час дії воєнного стану, є чинними до спливу трьох місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні (ч.7 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), суд не погоджується із доводами боржника стосовно того, що строк дії сертифікату фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 25.07.2024 за № 348/2024, що виданий Фондом державного майна України, сплинув 09.01.2026р. (в т.ч. на дату оцінки 22.06.2026р.).

Оскільки оцінювач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, то він виступає і як оцінювач, бо має відповідне свідоцтво, і як керівник суб`єкта господарювання.

Оскільки боржник не довів порушення своїх прав, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій, бездіяльності та рішень приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у виконавчому провадженні ВП №79867992: щодо визначення вартості арештованого майна боржника ОСОБА_1 на підставі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 від 22.06.2026 без урахування вартості незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, розташованого на земельній ділянці; щодо передчасного виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» 17.07.2026; щодо виставлення земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ «Вишенька» (кадастровий номер 1223285500:01:326:0082) на електронні торги системи «Прозорро.Продажі» за заниженою вартістю 93 990 грн.

Також слід звернути увагу на те, що усунути порушення своїх прав боржник просить шляхом зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну винести та належно зареєструвати в автоматизованій системі виконавчого провадження: 1) постанову про опис та арешт майна земельної ділянки разом з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництвом двоповерхового садового будинку, 2) постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні для проведення повторної експертної грошової оцінки земельної ділянки з обов`язковим урахуванням вартості розташованого на ній недобудованого двоповерхового садового будинку.

Суд враховує в якості консультативних роз`яснень викладене в п.п. 3 п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», де зазначено, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Закон України «Про виконавче провадження» надає державному/приватному виконавцю право самостійно обирати перелік виконавчих дій (наприклад: накладати арешт, призначати експерта, звертатися за примусовим проникненням тощо). Суд не може зобов`язати виконавця винести конкретну постанову в майбутньому, оскільки це буде підміною органу примусового виконання. Суд здійснює контроль за законністю дій/бездіяльності, але не може перебирати на себе дискреційні повноваження виконавця.

Слід також врахувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачена єдина підстава для проведення повторної оцінки майна - сплив шестимісячного строку з дня підписання звіту суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (ч.6 ст.57). Станом на час розгляду скарги цей строк не сплинув.

Відтак суд враховує те, що боржник не довів належними та допустимими доказами, що його права чи свободи як боржника були порушені діями приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження; наведене є самостійною підставою відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Схожі за змістом висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 (провадження № 61-17805св23).

Стосовно вимог скарги про визнання неправомірними дій, бездіяльності та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни у виконавчому провадженні ВП №79867992 щодо не направлення ОСОБА_1 , як боржнику у виконавчому провадженні, постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження; про арешт та опис майна; про призначення суб`єкта оціночної діяльності слід врахувати, що такі вимоги суду боржником заявлені, але у скарзі не вказано: 1) які права боржника порушені ненаправленням йому цих постанов, 2) яким чином суду слід усунути порушення цих прав боржника.

Доводи скарги зводяться виключно до порушення приватним виконавцем процедури виставлення арештованого майна на торги.

Також суд звертає увагу, що до подання скарги боржник вже ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження ВП №79867992, про що сам вказує у скарзі, тобто йому відомий змістом постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження; про арешт та опис майна; про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Суд повторює, що відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд 1) визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і 2) зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Ознайомлення боржника зі змістом постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження; про арешт та опис майна; про призначення суб`єкта оціночної діяльності означає, що ефективне поновлення прав боржника уже відбулося, при чому ще до подання скарги. Викладене підтверджується тим, що сам боржник у скарзі не вказав суду, які саме його права порушені ненаправленням вказаних постанов станом на день подання скарги і не зазначив, у який спосіб просить суд поновити ці його порушені права.

Суд вважає, що задоволення вимог без мети реального поновлення прав не відповідає завданням судочинства. Захист майнового чи немайнового права має бути дієвим. Якщо право боржника вже нічим не обмежується (бо порушення усунуті), сам факт визнання дій виконавця протиправними у минулому не несе для боржника жодних правових наслідків у межах цього виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 260, 447, 448, 450, 452 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії, бездіяльності та рішення приватного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту негайно після її проголошення (ч.1 ст. 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України). Повний текст ухвали буде складений впродовж 5 днів.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Д.О. Покопцева