Рішення № 140132761, 28.09.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5221/26

Провадження № 2/210/2825/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» до ОСОБА_1 (про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник зазначив, що ОСОБА_1 був та є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та є співвласником багатоквартирного будинку в якому 08.07.2016 року зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Муравейник-8». Внаслідок прийняття співвласниками та Правлінням ОСББ «Муравейник-8» рішення щодо здійснення господарчого забезпечення діяльності ОСББ «Муравейник-8» шляхом самозабезпечення, починаючи з 25.01.2020 року самостійно здійснює діяльність з управління спільною сумісною власністю у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір внесків та платежів співвласників ОСББ «Муравейник-8» було затверджено у розмірі 5,20 грн за м.кв. та внесок для власників не житлових приміщень з урахуванням коефіцієнту підвищення (в середньому на 0,35 грн. м.кв.), відповідно до наявності внутрішньо будинкових мереж для споживання комунальних послуг.

Посилаючись на вимоги Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» представник зазначив, що оскільки ОСББ «Муравейник 8» створено власниками квартир та нежитлових приміщень, та з метою здійснення діяльності з управління багатоквартирним будинком, фактично, несло витрати по його утриманню, як складової витрат на управління багатоквартирним будинком, у межах затвердженого кошторису надходжень та витрат ОСББ «Муравейник-8» та у порядку визначеному Загальними зборами співвласників ОСББ «Муравейник-8», що свідчить про наявність правових підстав щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів з відповідача, як співвласника ОСББ «Муравейник-8», на утримання спільного майна багатоквартирного будинку у розмірі 33 012,18 грн за період із 01.04.2023 р. по 30.04.2026 р.

Ухвалою від 20 серпня 2026 року у вказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.09.2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що позивач пред`являє вимогу про стягнення заборгованості у повному обсязі в розмірі 33 012,18 грн включно до одного відповідача. Позивач безпідставно та всупереч матеріалам справи зазначає відповідача єдиним боржником, що повністю спростовується доданою же самим позивачем Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В свою чергу позивач не заявляє позовних вимог до іншого співвласника ОСОБА_2 та не залучив її до участі у справі як співвідповідача. Таким чином, навіть за умови потенційної доведеності та законності нарахування суми позову, ОСОБА_1 є належним відповідачем включно у межах своєї 1/2 частини заборгованості, що становить максимум 16 596,09 грн. Позивачем було додано до заяви таблицю нарахувань стосовно абонента ОСОБА_1 , яка починається із лютого 2023 року, у першому рядку цієї ж таблиці позивач одностроково зазначає «сальдо на початок місяця» (початковий борг) у розмірі 17 518,26 грн. Відповідач категорично заперечує проти «початкового сальдо» та зазначає що ця сума є повністю віртуальною, безпідставною та штучно вигаданою позивачем. У матеріалах справи відсутній будь-який деталізований, помісячний розрахунок виникнення цієї суми за попередні роки (до лютого 2023 року). Позивач намагається стягнути 17 518,26 грн взагалі без надання доказів: за які саме місяці, на підставі яких тарифів (внесків) та за яку площу було здійснено це нарахування. Наявність у фінансовій таблиці нерозшифрованого (початкового сальдо) повністю невілює достовірність та об`єктивність усього розрахунку позову. Тому, позивач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Станом на 25 вересня 2026 року відповідь на відзив та будь-які заперечення на доводи відповідача від позивача до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, відповідно до Інформаційної довідки № 468559796 від 17.03.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному з яких належить по 1/2 частки у праві власності на вказане нерухоме майно (а.с. 16, 17).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.04.2023 року по 30.04.2026 року загальний розмір заборгованості визначено у сумі 33 012,18 грн. Водночас із зазначеного розрахунку вбачається, що станом на березень 2023 року за квартирою вже обліковувалась заборгованість у розмірі 17 915,54 грн, яка включена позивачем до подальшого розрахунку заборгованості як початкове сальдо (а.с. 10).

Відповідно до витягу з протоколу №8 загальних зборів співвласників ОСББ «МУРАВЕЙНИК 8» від 08 липня 2016 року було затверджено нову редакцію Статуту згідно наказу №238 від 23.09.2015 р. Мінрегіону України відповідно до Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 р. та надати до державної реєстрації нову редакції Статуту ОСББ.

Відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних об`єднань регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», їх Статутом.

Відповідно до розділу ІІ Статуту ОСББ «МУРАВЕЙНИК 8», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Пунктами 1, 2, 11 розділу ІІІ Статуту зазначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Пунктом 2 розділу ІV Статуту ОСББ передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковими для всіх співвласників.

Відповідно до Розділу V Статуту, співвласник, окрім іншого, зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі; виконувати передбачені Статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням.

Згідно з Витягу з протоколу № 12 Загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУРАВЕЙНИК 8» від 25 січня 2020 року, загальними зборами співвласників було затверджено внесок для власників житлових приміщень в розмірі 5,20 грн м. кв.; затверджено внесок для власників не житлових приміщень з урахування коефіцієнту підвищення (в середньому на 0,35 грн. м.кв), відповідно до наявності внутрішньо будинкових мереж для споживання комунальних послуг.

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюють Закони України: «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Статтею 1 п.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний в тому числі: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Статтею ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку. Так, співвласники зобов`язані, в тому числі, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно ст. 10 п. 28 вищевказаного Закону, рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення.

Відповідно до ст. 22 ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Статтею 23 вищевказаного Закону визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно з ч.3 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року по справі № 520/16591/16-ц.

Разом з тим, суд не може погодитися з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 33 012,18 грн за період з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2026 року.

Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку вбачається, що на початок розрахункового періоду, тобто станом на березень 2023 року, за квартирою АДРЕСА_2 обліковувалась заборгованість у розмірі 17 915,54 грн.

При цьому зазначена сума фактично включена позивачем до загального розміру заборгованості, заявленої до стягнення, як початкове сальдо.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належного та деталізованого розрахунку, який би давав можливість встановити походження суми 17 915,54 грн.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про те, за які саме місяці виникла зазначена заборгованість, які саме внески та платежі були нараховані відповідачу, який їх розмір застосовувався у відповідні періоди, яка площа квартири бралася до уваги при здійсненні нарахувань, які платежі були фактично сплачені співвласниками та яким чином сформувалося зазначене позивачем початкове сальдо.

Саме лише відображення у таблиці розрахунку заборгованості суми 17 915,54 грн із зазначенням її як «сальдо на початок місяця» не є достатнім доказом існування у відповідача відповідної заборгованості.

Позивач як особа, яка заявляє вимогу про стягнення грошових коштів, повинен довести не лише наявність у відповідача загального обов`язку щодо сплати внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку, але й конкретний розмір заборгованості, період її виникнення та правильність проведеного розрахунку.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, обов`язок доведення факту виникнення та розміру заборгованості покладається на позивача.

Відповідач у поданому відзиві безпосередньо заперечив проти суми початкового сальдо у розмірі 17 915,54 грн, зазначивши, що ця сума не має документального підтвердження, не деталізована за періодами та нарахуваннями і не дає можливості перевірити правильність її формування.

При цьому позивачем після отримання відзиву відповідача не було надано до суду деталізованого розрахунку зазначеної суми, документів, на підставі яких вона сформована, або інших доказів, які б спростовували наведені відповідачем заперечення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сума 17 915,54 грн, зазначена позивачем як заборгованість станом на березень 2023 року, не знайшла належного документального підтвердження та не може бути включена до суми заборгованості, яка підлягає стягненню у цій справі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення факту наявності у відповідача обов`язку як співвласника квартири брати участь у витратах на утримання спільного майна багатоквартирного будинку саме по собі не означає автоматичного підтвердження будь-якої суми, зазначеної позивачем у розрахунку.

Наявність відповідного обов`язку та його конкретний розмір є різними за своїм змістом обставинами, кожна з яких підлягає доказуванню.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості суд враховує лише ті нарахування, які підтверджені належними та допустимими доказами за заявлений позивачем період.

Крім того, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному по 1/2 частки.

Відповідно до частини першої статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Отже, за встановлених судом обставин відповідач, як співвласник квартири з часткою 1/2, має нести відповідні витрати пропорційно до своєї частки.

Водночас доказів того, що саме відповідач зобов`язаний одноосібно сплачувати внески та платежі, які припадають також на частку іншого співвласника квартири, матеріали справи не містять.

Позивачем не надано суду доказів наявності між співвласниками домовленості про покладення на відповідача обов`язку щодо одноосібної сплати всіх внесків та платежів за квартиру.

За таких обставин з відповідача може бути стягнута лише та частина доведеної заборгованості, яка відповідає його частці у праві власності на квартиру.

Таким чином, якщо загальний розмір належно підтвердженої заборгованості за заявлений період становить 15 097,26 грн, частка відповідача у такій заборгованості становить 7 548,63 грн, що відповідає 1/2 від загальної суми.

Щодо решти заявленої позивачем суми, у тому числі суми 17 915,54 грн, зазначеної як початкове сальдо, суд приходить до висновку про відсутність достатніх та належних доказів її виникнення, розміру та правових підстав для стягнення з відповідача.

При цьому суд не застосовує позовну давність до суми 17 915,54 грн, оскільки підставою для її неврахування при визначенні розміру заборгованості є саме недоведеність позивачем факту та розміру її виникнення, а не сплив позовної давності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах документально підтвердженої заборгованості, яка припадає на 1/2 частку відповідача у праві власності на квартиру.

В іншій частині позовних вимог, зокрема щодо стягнення з відповідача суми, яка припадає на частку іншого співвласника, а також щодо суми 17 915,54 грн, включеної позивачем до розрахунку як початкове сальдо без належного документального підтвердження, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 3 328,00 ? 7 548,63 / 33 012,18 = 754,06 грн.

Щодо заявленої вимоги позивачем про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 700,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 160,07 грн (700 ? 7 548,63 / 33 012,18).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-265 ЦПК України, статтями 356, 360 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» (код ЄДРПОУ 37272561, адреса: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 8, суму заборгованості через несвоєчасні внески на утримання спільного миайна багатоквартирного будинку у розмірі 7 548,63 грн (сім тисяч п`ятсот сорок вісім гривень шістдесят три копійки).

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» (код ЄДРПОУ 37272561, адреса: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 8, суму сплаченого судового збору у розмірі 754,06 грн (сімсот п`ятдесят чотири гривні шість копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «МУРАВЕЙНИК-8» (код ЄДРПОУ 37272561, адреса: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд. 8, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 160,07 грн (сто шістдесят гривень сім копійок).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 28 вересня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко