Рішення № 140132725, 25.09.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5862/25

Провадження № 2/210/301/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» про стягнення грошових коштів заробітної плати невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» про стягнення грошових коштів заробітної плати невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що з04.11.2022 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Державним університетом економіки і технологій, керівником якого є ректор Шайкан Андрій Валерійович, який згідно наказу №353-к від 03.11.2022 року приймав позивачку у встановленому законодавством порядку на роботу на посаду виконуючого обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки та технологій».

До 04 листопада 2022 року позивач працювала на різних посадах у сфері педагогічної, наукової та управлінської діяльності вищої освіти, має достатній практичний досвід роботи з керівництва, організації, порядку фінансування та матеріально-технічного забезпечення вищого державного навчального закладу та його підрозділами Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана».

Наказом Міністерства освіти і науки від 04 червня 2020 року №765 «Деякі питання реорганізації закладів освіти» 30 червня 2020 року був утворений Державний університет економіки і технологій шляхом виділу Криворізького економічного інституту Державного вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана» з Державного вищого навчального закладу «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана» та Криворізького металургійного інституту Національної металургійної академії України з Національної металургійної академії України.

Надалі кожні наступні два місяця після призначення ОСОБА_1 працювала, як призначена на роботу в порядку переведення на посаді виконуючої обов`язки директора ВСП «КТФК ДУЕТ».

З 01.12.2023 року на підставі Конституції та законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», «Про управління об`єктами державної власності», Статуту Державного університету економіки і технологій, розпорядження Кабінету Міністрів України та на виконання наказу Міністерства освіти і науки (далі МОН) України від 13.11.2023 №1388 «Про реорганізацію відокремлених структурних підрозділів Державного університету економіки і технологій», рішення Вченої ради ДУЕТу від 28.08.2023 (протокол №1) навчальний заклад «КТФК ДУЕТ» був реорганізований шляхом злиття, об`єднання та утворення з двома криворізькими коледжами у Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», як відокремлений структурний підрозділ (філія) ДУЕТу, без права юридичної особи.

Наказом Державного університету економіки і технологій від 30.11.2023 року №372-к «Про призначення виконуючої обов`язки директора Віти Макаренко» позивача було призначено виконуючою обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», де ОСОБА_1 , як новопризначений керівник вживала всіх необхідних послідовних заходів щодо забезпечення діяльності цього навчального закладу, пов`язаних із підготовкою первинної облікової документації, зокрема: виготовленням печаток, штампів та всієї бланкової первинних документації, затвердження та розробці кошторису, штатного розпису та тарифікаційних списків, Тимчасового положення та Положення про відокремлений структурний підрозділ, помісячні плани використання бюджетних коштів, а також дії з видання внутрішніх наказів, розпоряджень, повідомлень працівників про заплановане вивільнення тощо, виконувала доручення та завдання керівництва Університету, приймала учать у робочих засіданнях комісії з реорганізації Коледжів, у засіданнях Вченої ради Університету, нарадах та інші необхідні обов`язкові дії, передбачені законодавством.

01.06.2025 року наказом відповідача №108/к/тр від 28.05.2025 року позивача було звільнено з посади виконуючої обов`язки директора ВСП «ТФК ДУЕТ» через закінчення строку трудового договору з роботодавцем, за власним бажанням на підставі пункту 2 статті 38 КЗпП України.

Зазначені дії керівника ДУЕТу ректора Шайкана А.В. щодо звільнення заявника ОСОБА_1 узгоджуються статтями 24, 25, 26 закону України «Про освіту».

У той же час, керівник ДУЕТу ректор ОСОБА_2 на протязі тривалого часу певного періоду, а саме: з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року (тобто, протягом 4 місяців під час роботи у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки та технологій») та з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року (а це, ще додатково 9 місяців), під час роботи у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій»), неодноразово, не виплачував ОСОБА_1 заробітну плату за вказані місяці роботи, не здійснював відповідні обов`язкові виплати в Пенсійний фонд України, всупереч вимог законів України «Про освіту», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Бюджетного та Податкового кодексів України.

Натомість, усі неодноразові усні звернення до відповідача і комунікації з ректором ОСОБА_2 щодо виплати ДУЕТом заборгованості заробітної плати за вказані місяці роботи працівнику ОСОБА_1 нічого не дали. Отже, заробітна плата позивача за вказані місяці роботи у 2022 2024 роках, всупереч вимог діючого законодавства залишається невиплаченою до теперішнього часу, оскільки відповідач не провів з позивачкою остаточний розрахунок з виплати заробітної плати після її звільнення.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість відповідача по заробітній платі по місяцям за попередніми підрахунками згідно штатного розпису відповідної посади директора відокремленого структурного підрозділу ДУЕТу (код КП 1210.1) за вказані два періоди складає за період з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року: листопад 2022 року 23276,52 грн., грудень 2022 року - 25726,68 грн., січень 2023 року - 26951,76 грн., лютий 2023 року - 24501,6 грн., всього за цей період - 104456, 56 грн.; за період з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року: грудень 2023 року - 28448,53 грн., січень 2024 року - 30561,69 грн., лютий 2024 року - 28488,53 грн., березень 2024 року - 28488,53 грн., квітень 2024 року - 29356,61 грн., травень 2024 року - 30561,69 грн., червень 2024 року - 26946,45 грн., липень 2024 року - 30561,69 грн., серпень 2024 року - 29356,61 грн., а всього за цей період - 262770,33 грн.

Отже, загальна заборгованість по заробітній платі відповідача за вказані два періоди складає: 104456, 56 грн. + 262770,33 грн. = 367226, 89 грн., яка до теперішнього часу не виплачена ДУЕТом, коли строк для її виплати закінчився, чим ОСОБА_1 завдано матеріального збитку на вищезазначену суму.

Керуючись статтею 117 КЗпП України, на підставі заробітної плати ОСОБА_1 за останні два повні місяці її роботи (квітень, травень 2025 року), що передували звільненню позивача (01.06.2025 року), згідно якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: (22563,2 грн. х 2 місяці) : 44 робочі дні = 1025,6 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 117 КЗпП (у чинній редакції Закону № 2352-ІХ) час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями, що становить відповідно 130 робочих днів за останні перед звільненням шість повних місяців роботи позивача, сума відшкодування за невчасний розрахунок при звільненні становить: 130 робочих днів х 1025,6 грн. = 133328,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 117 КЗпП України.

Також належить враховувати приписи чинної редакції ст. 117 КЗпП щодо періоду з 19 липня 2022 року, яким законодавець обмежив виплату шістьма місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець не сплатив працівникові.

Крім спричинення неправомірними діями відповідача майнової шкоди, позивачу також було спричинено немайнову моральну шкоду, яка знаходиться в безперервному причинному зв`язку з подіями що настали та виражається в порушенні Конституційних і цивільних прав ОСОБА_1 , через невиплату належних їй грошових сум, в умовах військового стану, яке призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та полягає в тому, що відповідач тривалий час не виплачував в повному обсязі позивачу заробітну плату, а після звільнення, маючи значну заборгованість перед позивачем 367226, 89 грн., на протязі тривалого часу не виконував обов`язок по виплаті позивачу заборгованості по зарплаті, всіх сум при звільненні з вини власника або уповноваженого ним органу, та з моменту пред`явлення вимоги - середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП.

Таке грубе порушення законних прав позивача на оплату труда ОСОБА_1 призвело до моральних страждань, тому що вона не могла матеріально забезпечувати потреби своєї сім`ї, що вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя.

Внаслідок чого, ОСОБА_1 перенесла дуже сильний емоційний стрес, який викликав сильний страх і головний біль у потерпілого, загальний розлад здоров`я, що спричинило за собою фізичні психологічні і душевні страждання для її родини. Внаслідок скоєного відповідачем, позивач пережила тоді, і досі продовжує переживати складні інтенсивні негативні почуття: дискомфорт, безпорадність, постійно хвилюються щодо наслідків погіршення свого здоров`я у зв`язку із порушенням її трудових прав ДУЕТ-от, і того що сталося; а наявне природне почуття невизначеності, обурення, образи, роздратування, невпевненості у своїх силах, хронічної емоційної напруги, пригніченості так не проходять у пам`яті до сьогоднішнього дня через наявний посттравматичний стресовий розлад, що проявляється у вигляді постійних спогадів про неправомірні дії відповідача, нічних кошмарів, підвищеної тривожності та дратівливості.

Наслідком чого були порушенні актуальні життєві плани позивача, на тривалий період зникла можливість побудови та реалізації нових життєвих планів, нової продуктивної самореалізації, а це в свою чергу ускладнює життя для ОСОБА_1 та їх родичів, що спричиняє нові постійні матеріальні витрати; через що у заявниці часто виникає підвищений кров`яний тиск та больовий синдром поперекового відділу хребта, що підтверджується відповідними медичними документами.

Виходячи з вищевказаних обставин, небажання відповідача добровільно відшкодувати збитки, а також зусиль і затрат часу і засобів на рішення питання про відшкодування матеріальної шкоди в суді, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що заподіяну безпосередньо ОСОБА_1 , моральну шкоду визначає в 40000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Стягнути з відповідача Державного університету економіки і технологій на користь позивача ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року та за період з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року в загальному на суму 367226, 89 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 133328,00 грн. з утриманням сум податків та інших обов`язкових платежів; в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000, а також понесені судові витрати у вигляді: витрат на правничу допомогу у розмірі у розмірі 10000 грн. та суму сплаченого судового збору 968,96 грн..

Ухвалою суду від 08.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

22.09.2025 року до суду надійшов відзив, згідно якого вимоги позивачки вважають необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1.6. Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», затвердженого Вченою радою та введеного в дію наказом від 27.04.2023 №69 коледж є відокремленим структурним підрозділом Державного університету економіки і технологій, який в установленому законодавством порядку має окремі права фінансово-господарської самостійності, зокрема права вести окремий баланс, відкривати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі, мати печатку і штамп, власну символіку та атрибутику.

Відповідно до п. 1.6. Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», затвердженого Вченою радою та введеного в дію наказом від 28.11.2024 №201 коледж є відокремленим структурним підрозділом Державного університету економіки і технологій, який в установленому законодавством порядку має окремі права фінансово-господарської самостійності, зокрема права вести окремий баланс, відкривати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби з правом мати код мережі, мати печатку і штамп, власну символіку та атрибутику.

Відповідно до норм діючого законодавства України обов`язок призначення юридичною особою, яка фінансується з державного бюджету, керівника відокремленого структурного підрозділу (філії) не тягне за собою обов`язку виплати такій особі заробітної плати, якщо така посада відсутня в штатному розписі юридичної особи. Відокремлені структурні підрозділи Університету мають свій штатний розпис та окрему мережу фінансування.

В штатному розписі Університету на 2022 рік, затвердженого Міністерством освіти і науки України 17.01.2022 року посада директора коледжу відсутня.

В штатному розписі Університету на 2023 рік, затвердженого Міністерством освіти і науки України 09.01.2023 року посада директора коледжу відсутня.

В штатному розписі Університету на 2024 рік, затвердженого Міністерством освіти і науки України 10.01.2024 року посада директора коледжу відсутня.

Натомість, в штатному розписі Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» в розділі 1.1. Адміністративний персонал, за умовами оплати праці віднесений до предпрацівників (крім майстрів виробничого навчання) зазначено посаду директора, його тарифний розряд, посадовий оклад та встановлені надбавки.

Крім того, в штатному розписі Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» в розділі 1.1. Адміністративний персонал, за умовами оплати праці віднесений до предпрацівників (крім майстрів виробничого навчання) також зазначено посаду директора, його тарифний розряд, посадовий оклад та встановлені надбавки.

Таким чином, Державний університет економіки і технологій не мав правових підстав нараховувати та виплачувати заробітну плату позивачці, як керівнику відокремленого структурного підрозділу Університету.

Заробітна плата нараховується і виплачується прийнятому на роботу працівнику до підприємства, установи, організації відповідно до штатного розпису та на підставі наказу про прийняття на роботу, а у випадку керівника наказу, що така особа пристпила до виконання своїх обов`язків.

Звертає увагу суду, що відповідно до наказу Університету від 03.11.2022 №353-к «Про призначення виконуючого обов`язки директора В.Макаренко» позивачку призначено виконуючою обов`язки директора, а не прийнято на посаду виконуючого обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій».

Відповідно до наказу Університету від 30.11.2023 №372-к «Про призначення виконуючого обов`язки директора В. Макаренко» позивачку також призначено виконуючою обов`язки директора, а не прийнято на посаду виконуючого обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій».

Приймаючи пропозицію зайняти посаду виконуючої обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» та посаду виконуючої обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» Макаренко В.О. знала про те, що нарахування та виплати їй заробітної плати почнеться з моменту початку освітньої та господарської діяльності коледжів, відкриття їх мереж фінансування та відповідних рахунків в Державній казначейській службі України.

Під час проведення реєстраційних дій 04.11.2022 року щодо утворення Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», Університетом державному реєстратору було подано заяву щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5), наказ від 03.11.2022 №171 «Про утворення відокремленого структурного підрозділу» та наказ від 03.11.2022 №353-к «Про призначення виконуючого обов`язки директора В. Макаренко».

Під час проведення реєстраційних дій 01.12.2023 року щодо утворення Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», Університетом державному реєстратору було подано заяву щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5), наказ від 30.11.2023 №197 «Про утворення відокремленого структурного підрозділу» та наказ від 30.11.2023 №372-к «Про призначення виконуючої обов`язки директора В. Макаренко».

Наказом від 03.11.2022 №353-к «Про призначення виконуючого обов`язки директора В. Макаренко», ОСОБА_1 призначено виконуючою обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 04.11.2022 року до заміщення зазначеної посади за конкурсом у встановленому законодавством порядку, але не пізніше, ніж до 04.01.2023 року. Підставою для призначення в.о. директора ВСП КТФК ДЕТ була особиста заява ОСОБА_1 .

У подальшому, наказами «Про продовження призначення виконуючого обов`язки директора В.Макаренко» кожні 2 місяці дія наказу від 03.11.2022 р. №353-к продовжувалась, з зазначенням кінцевої дати трудових відносин. З усіма наказами ОСОБА_1 ознайомлювалась особисто під підпис, заперечень не мала.

З моменту призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. директора та проведення реєстрації 04.11.2022 року Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» до 01.03.2023 року, а саме дати працевлаштування працівників коледжу, переведення здобувачів освіти, ВСП КТФК ДУЕТ мав лише установчий документ Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це означає, що ВСП КТФК ДУЕТ розпочав фінансово-господарську діяльність з 01.03.2023 року.

Фактичне виконання обов`язків директора ВСП КТФК ДУЕТ позивачка розпочала 01.03.2023 року.

Відповідно, оплата праці за виконання обов`язків директора коледжу розпочата згідно штатного розпису ВСП КТФК ДУЕТ з 01.03.2023 року на підставі бухгалтерських документів з обліку фактично відпрацьованого часу.

Крім того, саме згідно наказу від 01.03.2023 №12-к «Про встановлення грошових доплат та надбавок» з 01.03.2023 року позивачка почала отримувати як в.о. директора коледжу надбавку за складність, напруженість та високу якість роботи, набавку за керівництво гуртожитком, доплату за вчене звання доцента, доплату за науковий ступень кандидата наук, надбавку за вислугу років.

Отже, Коледж не здійснював освітню та фінансово-господарську діяльність, так як до 01.03.2023 року не мав фінансування, матеріально-технічної бази, контингенту здобувачів освіти та жодного працевлаштованого працівника. Як наслідок відсутнє фактичне виконання обов`язків директора в період з 03.11.2022 року по 28.02.2023 року.

Наказом ДУЕТ від 28.11.2023 року №368-к «Про звільнення ОСОБА_3 » ОСОБА_1 виконуючу обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» звільнено 30.11.2023 року за власним бажанням.

Наказом Державного університету економіки і технологій від 30.11.2023 №372-к «Про призначення виконуючої обов`язки директора В. Макаренко» з 01.12.2023 року до заміщення зазначеної посади за конкурсом у встановленому законодавством порядку, але не пізніше ніж до 01.02.2024 року, ОСОБА_1 було призначено виконуючою обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій».

У подальшому, наказами «Про продовження призначення виконуючого обов`язки директора В.Макаренко» кожні 2 місяці дія наказу від 30.11.2023 р. №372-к продовжувалась, з зазначенням кінцевої дати трудових відносин. З усіма наказами ОСОБА_1 ознайомлювалась особисто під підпис, заперечень не мала.

З моменту призначення ОСОБА_1 на посаду в.о. директора та проведення реєстрації 01.12.2023 року Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» до 01.09.2024 року, а саме дати працевлаштування працівників коледжів та переведення здобувачів освіти, ВСП ТФК ДУЕТ мав лише установчий документ Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це означає, що ВСП КТФК ДУЕТ розпочав фінансово-господарську діяльність з 01.03.2023 року.

Фактичне виконання обов`язків директора ВСП ТФК ДУЕТ позивачка розпочала 01.09.2024 року, згідно наказу від 30.08.2024 №1/к/тр «По особовому складу» та табелю обліку використання робочого часу за вересень 2024 року.

Відповідно, оплата праці за виконання обов`язків директора коледжу розпочата згідно штатного розпису ВСП ТФК ДУЕТ з 01.09.2024 року на підставі бухгалтерських документів з обліку фактично відпрацьованого часу.

Отже, Коледж не здійснював освітню та фінансово-господарську діяльність, так як до 01.09.2024 року не мав фінансування, матеріально-технічної бази, контингенту здобувачів освіти та жодного працевлаштованого працівника. Як наслідок відсутнє фактичне виконання обов`язків директора в період з 01.12.2023 року по 31.08.2024 року.

Наказом ДУЕТ від 28.05.2025 року №108/к/тр «Про звільнення ОСОБА_4 » ОСОБА_1 , виконуючу обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» звільнено 01.06.2025 року згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України, закінчення строку трудового договору.

Отже, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах за основним місцем роботи як в.о. директора з Відокремленим структурним підрозділом «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» та Відокремленим структурним підрозділом «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій».

Свої прямі функціональні обов`язки позивачка виконувала у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 01.03.2023 року по 30.11.2023 року, а у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 01.09.2024 року по 01.06.2025 року.

Звертає увагу суду, що у зв`язку з постійними реорганізаціями відокремлених структурних підрозділів, починаючи з 2020 року, всі керівники коледжів Університету призначаються як виконуючі обов`язки директорів. Конкурс на заміщення посади директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» не оголошувався. Контракт з ОСОБА_1 не укладався.

Фактично в період з 04.12.2023 року по 28.02.2023 року та з 01.12.2023 року по 31.08.2024 року основні види робіт виконували члени комісій з реорганізації, зазначені в наказі Українського державного університету науки і технологій від 27.10.2022 року №68 «Про припинення діяльності ВСП «Криворізький технічний фаховий коледж УДУНТ» та наказі Державного університету економіки і технологій від 17.11.2023 року №187 «Про реорганізацію та припинення діяльності відокремлених структурних підрозділів Державного університету економіки і технологій».

Крім того, зазначає, що вказані твердження позивачки щодо пережитих страждань не доведені.

Натомість у листі від 29.05.2025 року позивачка відзначила, що «наша співпраця була плідною та конструктивною. Щиро вдячна за запропоновану керівну посаду в головному корпусі Університету приємно отримати визнання своєї праці, а також відчути прояв Вашої уваги та довіри».

Вважає, що Державний університет економіки і технологій діяв в межах чинного законодавства України, не здійснював жодних протиправних дій та не порушував трудові права позивачки.

Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій про стягнення грошових коштів заробітної плати невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди відмовити.

25.09.2025 року до суду надійшов відзив в.о директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» Легун Т.В., в якому останній вважає вимоги позивачки не обґрунтовані та таким, що не підлягають задоволенню.

За своєю суттю вказаний відзив є аналогічним відзиву представника відповідача.

29.09.2026 року представником позивачки Вірко В.В. подано заперечення на відзив, згідно яких звертає увагу суду, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача виклав лише свої голослівні пояснення додатково надав копії внутрішніх наказів і розпоряджень Університету, які жодного разу не спростовують ґрунтовні доводи позивача по справі №211/2857/25, що розглядається та доводять свідомі численні порушення вимог трудового законодавства керівником ДУЕТу ректором Шайканом А.В., які пов`язані з невиплатою на протязі тривалого часу певного періоду роботи найманого працівника ОСОБА_1 з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року та з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року заробітної плати.

Наслідком вказаних неправомірних дій відповідача стало безпідставне не проведення з позивачкою остаточного повного розрахунку за вказані 13 (тринадцять) місяців її роботи при звільненні на загальну суму заборгованості по заробітній платі в 367226,89 грн., а також не здійснення роботодавцем відповідних обов`язкових виплат в Пенсійний фонд України, чим ОСОБА_1 було завдано значного матеріального збитку на вищезазначену суму, що підтверджується всіма копіями відповідних документів, які додаються до звернення працівника.

Представник позивачки ОСОБА_5 просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Наказом №171 від 03.11.2022 року «Про утворення відокремленого підрозділу», зокрема утворено Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», як відокремлений підрозділ (філію) Державного університету економіки і технологій без права юридичної особи; призначено виконуючою обов`язки директора Коледжу до заміщення зазначеної посади за конкурсом у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 85).

Наказом №353-к від 03.11.2022 року в.о. ректора Державного університету економіки і технологій ОСОБА_6 призначено ОСОБА_1 виконуючою обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 04.11.2022 року до заміщення зазначеної посади за конкурсом у встановленому законодавством порядку, але не пізніше, ніж до 04.01.2023 року (т. 2 а.с. 87).

В подальшому наказами №02-н від 02.01.2023 року, №63-к від 27.02.2023 року, №134-к від 01.05.2023 року, №199-к від 30.06.2023 року, №291-к від 01.09.2023 року, №344-к від 25.10.2023 року «Про продовження призначення виконуючого обов`язки директора В. МАКАРЕНКО» вносились зміни до наказів та продовжувались обов`язки ОСОБА_1 , як виконуючої обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» кожного разу на 2 місяці (т. 2 а.с. 89-94).

30.11.2023 року наказом №368-к від 28.11.2023 року ОСОБА_1 , виконуючу обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» звільнена за власним бажанням (т. 2 а.с. 95).

Наказом №197 від 30.11.2023 року «Про утворення відокремленого підрозділу», зокрема, утворено Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» як відокремлений підрозділ (філію) Державного університету економіки і технологій без права юридичної особи; призначено виконуючою обов`язки директора Коледжу до заміщення зазначеної посади за конкурсом у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 86).

Наказом №372-к від 30.11.2023 року Державного університету економіки і технологій призначено ОСОБА_1 виконуючою обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 01.12.2023 року до заміщення, але не пізніше ніж до 01.02.2024 року (т. 2 а.с. 97).

В подальшому наказами №№33/к/тр від 29.01.2024 року, №88/к/тр від 28.03.2024 року, №144/к/тр від 28.05.2024 року, №192/к/тр від 26.07.2024 року, №273/к/тр від 30.09.2024 року, №319/к/тр від 20.11.2024 року, №13/к/тр від 27.01.2025 року, №64/к/тр від 24.03.2025 року «Про продовження призначення виконуючого обов`язки директора В. МАКАРЕНКО» вносились зміни до наказів та продовжувались обов`язки ОСОБА_1 як виконуючої обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» кожного разу на 2 місяці (т. 2 а.с. 99-106).

Наказом №108/к/тр від 28.05.2025 року ОСОБА_1 , виконуючу обов`язки директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» 01.06.2025 року, згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України, закінчення строку трудового договору (т. 2 а.с. 107).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Стаття 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що з 04.11.2022 року по 30.11.2023 року ОСОБА_1 перебувала на посаді виконуючої обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», та з 01.12.2023 року по 01.06.2025 року перебувала на посаді виконуючої обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій».

Вказане не оспорюється сторонами.

Крім того, довіреністю від 04.11.2022 року №602/01/01 Державний університет економіки і технологій, в особі в.о. ректора Шайкана А.В., який діє на підставі Статуту Університету, цією довіреністю уповноважує в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» та довіреністю від 01.12.2023 року №798-01/01 Державний університет економіки і технологій, в особі в.о. ректора Шайкана А.В., який діє на підставі Статуту Університету, цією довіреністю уповноважує в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» Макаренко В.О.: розробляти та реалізовувати освітні (наукові) програми в межах ліцензованих спеціальностей; запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників освітнього процесу; надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства; запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми навчальних дисциплін; утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи; провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами; відкривати поточні та депозитні рахунки в банках; запроваджувати власну символіку та атрибутику; формувати власний штатний розпис (т. 1 а.с. 49-50, 51-52).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Статтею 141 КЗпП передбачено, що роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що в період роботи ОСОБА_1 на посаді виконуючої директора відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року та на посаді виконуючої обов`язки директора відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року, оскільки у вказаний період вказані відокремлені структурні підрозділи не вели фінансову-господарську діяльність, за ними не було закріплено майно, не були переведені всі здобувачі освіти та інші особи.

Самі по собі зазначені обставини не свідчать про припинення трудових правовідносин між сторонами та не є передбаченою законом підставою для одностороннього припинення нарахування і виплати заробітної плати працівнику, який перебуває в трудових відносинах.

Відповідачем не надано суду доказів звільнення відповідачки від виконання трудових обов`язків, оформлення щодо неї простою, надання відпустки без збереження заробітної плати, відсторонення від роботи або припинення трудових відносин у спірний період.

За змістом ст. 34 КЗпПП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Отже відсутність фінансово-господарської діяльності, рахунків, фінансування тощо за своєю суттю могла свідчити про наявність обставин, які перешкоджали здійсненню роботи, однак за наявності трудових відносин такі обставини мали бути належним чином оформлені роботодавцем.

Відповідач мав можливість та обов`язок належним чином визначити правовий статус позивачки на період фактичної неможливості функціонування відокремлених структурних підрозділів Університету у спірні періоди, у тому числі оформити простій, якщо для цього були передбачені законом підстави, або ж в інший передбачений законодавством спосіб врегулювати трудові відносини.

Також, суду не надано доказів того, що позивачка була відсутня на роботі без поважних причин або щодо неї застосовувались заходи дисциплінарного впливу у зв`язку з невиконанням трудових відносин в спірний період.

За вказаних обставин саме лише посилання відповідача на фактичну відсутність фінансово-господарської діяльності відокремлених структурних підрозділів не може бути підставою для позбавлення позивачки права на оплату праці.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі складає:

- за період з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року в розмірі 104456, 56 грн. з розрахунку листопад 2022 року 23276,52 грн., грудень 2022 року - 25726,68 грн., січень 2023 року - 26951,76 грн., лютий 2023 року - 24501,6 грн.;

- за період з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року в розмірі 262770,33 грн. з розрахунку грудень 2023 року - 28448,53 грн., січень 2024 року - 30561,69 грн., лютий 2024 року - 28488,53 грн., березень 2024 року - 28488,53 грн., квітень 2024 року - 29356,61 грн., травень 2024 року - 30561,69 грн., червень 2024 року - 26946,45 грн., липень 2024 року - 30561,69 грн., серпень 2024 року - 29356,61 грн..

Згідно з ч.1 ст. 47 КЗпП України вбачається, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частинами 1, 2 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №682/3060/16-ц від 27.01.2020 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/12623/19 від 08.02.2022 зазначено, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Керуючись статтею 117 КЗпП України, та, враховуючи заробітну плату ОСОБА_1 за останні два повні місяці її роботи (квітень, травень 2025 року), що передували звільненню позивача (01.06.2025 року), згідно якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: (22563,2 грн. х 2 місяці) : 44 робочі дні = 1025,6 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 117 КЗпП (у чинній редакції Закону № 2352-ІХ) час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями, що становить відповідно 130 робочих днів за останні перед звільненням шість повних місяців роботи позивача, сума відшкодування за невчасний розрахунок при звільненні становить: 130 робочих днів х 1025,6 грн. = 133328,00 грн..

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода не може бути виміряна квитанціями чи матеріальними витратами на її послаблення.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому, при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживала протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, враховуючи викладене вимоги позивачки щодо відшкодування таких витрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 280, 281, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» про стягнення грошових коштів заробітної плати невиплачених при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Державного університету економіки і технологій, код ЄДРПОУ 43684645, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Медична, 16 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 04.11.2022 року по 01.03.2023 року та за період з 01.12.2023 року по 01.09.2024 року в загальному на суму 367226, 89 грн. (триста шістдесят сім тисяч двісті двадцять шість гривень вісімдесят дев`ять копійок); середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 133328,00 грн. (сто тридцять три тисячі триста двадцять вісім гривень) з утриманням сум податків та інших обов`язкових платежів; в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000 (сорок тисяч гривень).

Стягнути з Державного університету економіки і технологій, код ЄДРПОУ 43684645, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Медична, 16 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у вигляді: витрат на правничу допомогу у розмірі у розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень) та суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Суддя: В. Є. Сільченко