Рішення № 140132686, 25.09.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/752/26

п/с 2/174/518/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Троцько О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір`ю, треті особи - Служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір`ю, третя особа - Служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем було укладено та зареєстровано 17.06.2011. Вона та відповідач у шлюбі мають спільних неповнолітніх дітей у віці до 18 років - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач тривалий час (майже 10 років поспіль) проживає окремо від своєї сім`ї, з нею та дітьми у достатньому обсязі не спілкується, належної уваги їй та дітям не приділяє, в наслідок чого, нею було подано до суду позовні заяви про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей. Рішення у справах не ухвалені.

Станом на цей час, обидві дитини проживають разом з нею по зазначеній у позові адресі, діти навчаються у школі, вона самостійно їх утримує та виховує. Відповідач на цей час працює за кордоном, мешкає за місцем своєї роботи у службовому житлі також за кордоном (у республіці Литві), а також не бере участі в утриманні дітей, спілкування з дітьми зводиться до телефонних перемовин між відповідачем та дітьми, які не є регулярними та не частими, але відповідач систематично погрожує вивезти обох дітей без її згоди за кордон, де він не має постійного місця проживання, а характер його роботи - водій вантажних транспортних засобів («далекобійник») у межах держав Євросоюзу, не дозволяє відповідачу повноцінно приділяти увагу дітям, займатись їх вихованням та утриманням в належних умовах.

Тому, просить суд визначити місце проживання їх малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею, а також просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати у справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засіданні.

24.06.2026 від представника третьої особи - Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Левченко О.М. до суду надійшов лист, в якому, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства та врахування якнайкращих інтересів дитини, в інтересах якої подано позов, просять залучити до справи 174/752/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування (а.с. 29).

13.07.2026 адвокат Шевчук О.М. надав до суду клопотання про допуск його до участі у справі у якості представника позивача ОСОБА_2 ,залучення до участі у справі третьої особи та отримання судом висновку органу опіки та піклування (а.с. 32-34).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 задоволено клопотання представника позивача від 13.07.2026 та залучено Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Доручено органу опіки та піклування подати до суду письмовий висновок про доцільність (недоцільність) проживання неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю дитини - ОСОБА_2 . Також, даною ухвалою відкладено підготовче засідання на 24.08.2026 (а.с. 38).

15.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Точиліна М.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява, де вважає за необхідне викласти в письмовій формі свою позицію по справі та зазначає, що ОСОБА_3 визнає, що між ним та позивачкою 17.06.2011 було зареєстровано шлюб від якого подружжя має двох неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ОСОБА_3 визнає, що на сьогоднішній день подружжя перебуває на стадії розлучення, а спільні діти сторін проживають разом з матір`ю у м. Вільногірськ, в той час як відповідач проживає та працює за межами території України.

Зазначає, що ОСОБА_3 не заперечує щодо проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю. Також зауважує, що після припинення подружніх відносин між сторонами, їх спільні діти, в тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом з матір`ю, а ОСОБА_3 ніколи не заперечував та не заперечує щодо такого стану справ і в майбутньому, у зв`язку з чим між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наявна згода щодо проживання спільної доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачкою. Обставини проживання спільних дітей сторін, в тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачкою протягом тривалого періоду часу, як до пред`явлення позову, так і станом на сьогодні, зазначаються самою позивачкою в позовній заяві та визнаються обома сторонами. Враховуючи вищезазначене, в даному випадку наявні підстави для відмови у задоволенні позову, оскільки позивач не довела, що її права порушені, не визнані або оспорюються (а.с. 39-41).

24.08.2026 представник третьої особи виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування Тучинська Л.Ю. надала до суду заяву на виконання ухвали суду та надала копію рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 19.08.2026 № 283/0/7-26, яке є письмовим висновком органу опіки та піклування щодо роз`яснення спору (а.с. 48).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 54).

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Шевчук О.М. в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що дитина сторін проживає із позивачем, між сторонами у справі існує конфлікт, відповідач на теперішній час проживає закордоном, але існує імовірність зміни ним місця проживання дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Точилін М.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду письмові пояснення в яких просив розглядати справу за відсутності відповідача та його представника (а.с. 58).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування Тучинська Л.Ю., в судове засідання не з`явилася, просила справу розглядати та закінчувати без участі представника. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с. 48).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , виданого 17.06.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за № 50 (а.с. 6).

Від шлюбу подружжя має доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження Серія НОМЕР_2 від 25.07.2017 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження Серія НОМЕР_3 від 14.12.2011 р. (а.с. 7, 8).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем з надання послуг перукарнями та салонами краси (основний) (а.с. 9).

З копії характеристики з місця навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 8-Б класу вбачається, що остання навчається у Вільногірському ліцеї № 3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 5-го класу та за місцем навчання характеризується позитивно. ОСОБА_6 проживає з мамою ОСОБА_2 . Зі слів матері батько, ОСОБА_3 , проживає та працює за кордоном. Всі питання стосовно виховання і навчання дівчинки класний керівник вирішує тільки з мамою. Мати завжди цікавиться навчанням та поведінкою ОСОБА_6 в ліцеї, підтримує тісний зв`язок з класним керівником (а.с. 10).

З копії характеристики з місця навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 2-Б класу вбачається, що остання навчається у Вільногірському ліцеї № 3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з першого класу та за місцем навчання характеризується позитивно. Дівчинка проживає з мамою ОСОБА_2 . Зі слів мами, батько ОСОБА_3 , проживає та працює за кордоном. Зв`язок з класним керівником не підтримує. Мати завжди цікавиться навчанням та поведінкою дитини. Підтримує зв`язок з класним керівником (а.с. 11).

Також, факт навчання дітей у Вільногірському ліцеї № 3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, підтверджується копіями довідок № 105-д та № 106-д від 20.05.2026 (а.с. 12, 13).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав за № 326903059 від 24.03.2023, ОСОБА_2 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Факт зареєстрованого місця проживання позивача з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копіями Витягів з реєстру територіальної громади від 24.04.2024 (а.с. 15, 16, 17).

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 19.08.2026 № 283/0/7-26 визнано доцільним визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матірю, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України)

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно положень ч. 2, 3, 6 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Аналогічно, відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Отже, місце проживання дитини у віці від 10 до 14 років визначається саме за спільною згодою батьків, а також самої дитини.

Згідно ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з вимогами ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

За ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови ВС від 15 січня 2025 року справа № 755/15383/23, від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21).

З рішення від 19.08.2026 за № 283/0/7-26 вбачається, що під час співбесіди зі спеціалістами Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області малолітня ОСОБА_4 висловила бажання проживати разом з матір`ю та сестрою. Батько дитини у своїй письмовій заяві до Служби у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області пояснив, що не заперечує, щоб донька проживала разом із матір`ю.

Суд виходить з того, що мати не довела, що на момент звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживала і продовжує проживати разом із матір`ю, її права були порушені. Підставою позову вказано те, що батько має намір або може змінити місце проживання дитини, але під час судового розгляду не встановлено наявності між батьками реального спору щодо того, з ким має проживати дитина. Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження підстав позову суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку про відмову у позові з огляду на відсутність правових підстав для втручання держави у сімейні відносини, врегульовані за згодою (домовленістю) їх учасників, та недоведеність необхідності захисту інтересів позивача та малолітньої дитини, як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.

Схожих висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2025 року у справі № 643/4568/24, від 28 листопада 2025 року у справі № 569/6638/24.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, суд фактично є останнім інструментом, який має використовуватися при вирішенні сімейних спорів, коли такий спір неможливо врегулювати іншим шляхом. Позов у справі, яка стосується дитини, може бути задоволений лише тоді, коли суд дійде висновку, що судове втручання є необхідним і корисним для інтересів та благополуччя дитини.

Такі правові висновки Верховний Суд уже формулював у постановах від 4 грудня 2024 року у справі № 295/13519/22, від 26 серпня 2025 року у справі № 753/18526/21, від 1 жовтня 2025 року у справі № 760/18574/22, від 5 листопада 2025 року у справі № 645/5180/19, від 12 листопада 2025 року у справах № 202/2883/22 та № 686/31442/24, від 4 березня 2026 року у справі № 188/846/23, від 27 квітня 2026 року у справі № 501/2820/21 та від 3 липня 2026 року у справі № 752/13051/22.

Крім того, Верховний Суд послідовно виходить із того, що відсутність між батьками спору щодо місця проживання дитини свідчить саме про відсутність порушення прав позивача, а не є підставою для закриття провадження у справі.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23, від 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23 та від 19 червня 2026 року у справі № 166/1168/25.

Виходячи з цього, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір`ю, треті особи - Служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування слід відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір`ю, треті особи - Служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області як орган опіки та піклування - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А.Ілюшик