Рішення № 140132654, 28.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2141/26

Номер провадження2/173/1863/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ», Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання право власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . На день смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 . За життя її мати у 1980-1981 роках господарським способом збудувала житловий будинок з господарськими будівля та спорудами, але за життя право власності на новий житловий будинок не оформила та правовстановлювального документа за життя не отримала.

Позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та 03.04.2026 року отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій нотаріус зазначила про відстуність документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначене майно, що й стало підставою звернення до суду.

Провадження у справі відкрито 08.07.2026.

Ухвалою від 01.09.2026 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд без її участі. Позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про укладення шлюб серії НОМЕР_2 , згідно якого позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, видана Виконкомом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 90.

ОСОБА_3 проживала у будинку АДРЕСА_1 з 17.07.1981 року по день смерті, зареєстрованих осіб на день смерті з нею не значиться, що підтверджується довідкою ЦНАП Верхньодніпровської міської ради № 1278 від 15.04.2026.

Згідно повідомлення Верхівцевської міської ради № 94 від 09.06.2026, земельна ділянка площею 0,7000 га за адресою: АДРЕСА_1 , знаходилася у користуванні померлої ОСОБА_3 з 1981 року, у приватну власність не передавалася та згідно даних Державного земельного кадастру не сформована.

Відповідно листа КП «Кам`янське районне БТІ» Дніпропетровської обласної ради №2/86 від 02.04.2026 на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності не оформлялось.

Згідно копії технічного паспорту, виготовленого 09.02.2026 вбачається, що спірний житловий будинок та господарські споруди були побудовані протягом 1980-1981 років.

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 16086790, 27.08.2008 заведена спадкова справа № 653/2008 після смерті ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 45336964.

Позивач звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , однак постановою нотаріуса від 03.04.2026 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок, у зв`язку з відсутністю документів, які встановлюють право власності на вищевказаний будинок.

Згідно матеріалів спадкової справи, відповідач ОСОБА_2 23.08.2008 звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від належної їй частки спадкового майна на користь позивача.

Також у матеріалах справи серед наданих матеріалів щодо заповітів, складених від осіб на ім`я ОСОБА_3 , відсутні відомості про складання заповіту ОСОБА_3 , яка мешкала у м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, для вирішення спору у цій справі необхідно встановити, чи належав спірний житловий будинок спадкодавцю на момент відкриття спадщини, чи прийняла позивач спадщину у встановленому законом порядку та чи існують обставини, які перешкоджають оформленню її спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як встановлено судом, спірний житловий будинок з господарськими спорудами був побудований ОСОБА_3 у 1980-1981 роках. При цьому право власності на зазначене нерухоме майно за спадкодавцем у відповідних державних реєстрах зареєстровано не було.

Разом з тим сама по собі відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, збудоване до 01 січня 2013 року, не свідчить про відсутність у спадкодавця права власності на таке майно, якщо це право було набуте ним на законних підставах відповідно до законодавства, чинного на момент набуття.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, зокрема, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення таких прав законодавство не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами збудований у 1980-1981 роках, тобто до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, не належать до самочинного будівництва.

Таким чином, з огляду на час будівництва спірного житлового будинку та господарських споруд, відсутність їх державної реєстрації сама по собі не свідчить про самочинність такого будівництва та не є підставою для висновку про відсутність у спадкодавця права власності на зазначене майно.

При цьому технічний паспорт на нерухоме майно підтверджує існування відповідного об`єкта та містить його технічні характеристики, а інші наявні у матеріалах справи докази підтверджують належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який прийняв спадщину, набуває право на спадщину з часу її відкриття.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 03.04.2026 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для її вчинення.

Отже, у даному випадку нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину не у зв`язку з відсутністю у позивача права на спадкування, а з огляду на неможливість документально підтвердити право власності спадкодавця на спірний житловий будинок у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення зазначеної статті підлягають застосуванню, зокрема, у випадках, коли особа не має можливості реалізувати своє право власності в позасудовому порядку через відсутність правовстановлюючого документа, необхідного для його оформлення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, оскільки позивач прийняла спадщину, звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спірний житловий будинок, вона має право на судовий захист свого спадкового права шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами був збудований спадкодавцем у 1980-1981 роках, самочинним будівництвом не є, належав спадкодавцю та входив до складу спадщини після його смерті. Позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа: ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Театральна, буд. 16, ЄДРПОУ 44739553), Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Дніпровська, буд. 88, ЄДРПОУ 02891150), про визнання право власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садибний житловий будинок літера А-1, площею - 34,4 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв