Ухвала суду № 140131536, 23.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16180/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023102070000086, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернулась до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,.

В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102070000086, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Рішення єдиного учасника ТОВ "ЕЛЕКТРОАТОМ" (код ЄДРПОУ 43752840) № 1/12-2022 від 28.12.2022 ОСОБА_4 приступив до виконання обов`язків Директора (Наказ № 30/12 від 30.12.2022). Основним видом діяльності ТОВ "ЕЛЕКТРОАТОМ" визначено торгівля електроенергією.

Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ проведено закупівлю UA-2022-11-09-009580-a на закупівлю електричної енергії, код ДК 021:2015:09310000-5 «Електрична енергія», в обсязі 1 000 000 кВт·год. Очікувана вартість 5 800 000,00 грн з ПДВ, а ціна електричної енергії - 5 грн. 52 коп. за 1 кВт·год. За результатами закупівлі постачальником визначено ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», код ЄДРПОУ 43752840, про що складено протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 172/22 від 02.12.2022.

У подальшому, 08.12.2022 між Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ, в особі начальника Офісу ОСОБА_8 та ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», в особі директора ОСОБА_9 укладено договір № 22/12-04 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого обсяг електричної енергії становив 1 000 000 кВт·год, а загальна вартість договору - 5 520 000,00 грн з ПДВ, при ціні 5,52 грн за 1 кВт·год з ПДВ.

У випадку застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до п. 1.1 ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених Постановою № 1469 від 27.12.2017 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу» станом на 25.02.2021 визначено, що ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.

Суб`єкт господарювання, який має намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (далі - здобувач ліцензії), має відповідати цим Ліцензійним умовам, а суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (далі - ліцензіат), зобов`язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.2, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, передбачених наступними пунктами: 8) забезпечити функціонування веб-сайту ліцензіата в мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації (поштову адресу, номер телефону для звернення споживачів, адреси та телефони центрів обслуговування споживачів, електронну пошту для прийому електронних повідомлень від споживачів), розмістити нормативно-правові акти, що регулюють діяльність на ринку електричної енергії, згідно з якими електропостачальник здійснює ліцензовану діяльність, інформацію щодо порядку подання споживачами звернень, скарг, претензій, надання повідомлень про загрозу електробезпеці та їх розгляду; 10) при формуванні договорів постачання електричної енергії споживачу керуватися примірним договором постачання електричної енергії споживачу, затвердженим НКРЕКП, та забезпечити наявність у договорі умов постачання електричної енергії, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії»; 14) здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами) за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням правил роздрібного ринку; 15) при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку; 17) для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; 27) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії; 32) надавати споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, дані про споживання ними електричної енергії; 42) у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів: про вартість та умови надання послуг; про методи оплати; про право споживачів безоплатно обирати і змінювати електропостачальника; про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір; про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови, у порядку, встановленому законом.

Також, п. 9.6.1 глави 9.6 розділу IX Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, згідно з яким електропостачальник зобов`язаний у рахунках за електричну енергію та/або на власному вебсайті в особистому кабінеті споживача зазначити інформацію, зокрема, про: діючі ціни (тарифи), за якими здійснюється розрахунок, із окремим зазначенням елементів таких цін (тарифів) у розрізі ціни на електричну енергію (як товару), тарифу на передачу електричної енергії, тарифу на розподіл електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги з електропостачання, податків та їх розміру, складової диспетчеризації, вартості послуги комерційного обліку, інших складових (за наявності).

Розділом ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно.

Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Дата розірвання або початку/припинення/відновлення/закінчення договору про постачання електричної енергії споживачу (крім випадку укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії») зазначається в цьому договорі. Інформація про дату розірвання або початку/припинення/відновлення/закінчення договору про постачання електричної енергії споживачу надається відповідним електропостачальником Адміністратору комерційного обліку, який вносить її до реєстру точок комерційного обліку Датахаб.

У відповідності до положень пункту 4 частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ у разі розірвання договору з попереднім електропостачальником, послуги з постачання електричної енергії споживачам надає постачальник «останньої надії».

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається Розділом VI ПРРЕЕ.

Згідно з абзацом першим пункту 6.2.2 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ у разі прийняття у встановленому законодавством порядку рішення про ліквідацію або порушення справи про банкрутство, набуття статусу "Дефолтний", завершення строку дії або анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії попереднього електропостачальника, а також у разі припинення його участі на ринку електричної енергії електропостачальник повинен протягом одного робочого дня з дня, коли стало відомо про зазначені вище обставини, повідомити про це споживача (споживачів), відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача (таких споживачів), із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу (споживачам).

При цьому, відповідно до положень пункту 3.2.15 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу. У разі недотримання електропостачальником терміну повідомлення відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, про припинення постачання електричної енергії споживачу обсяги спожитої електричної енергії до дати припинення з урахуванням встановленого 20-денного строку враховуються адміністратором комерційного обліку за цим електропостачальником, крім випадку, визначеного цими Правилами.

За процедурою, встановленою положеннями Розділу VI ПРРЕЕ, за 2 робочі дні до переведення споживачів такого електропостачальника та споживачів електропостачальника, який не спроможний здійснювати купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, до постачальника "останньої надії" адміністратор розрахунків забезпечує повідомлення адміністратору комерційного обліку щодо необхідності зміни облікових записів електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" та відповідних споживачів, яким він почав здійснювати постачання електричної енергії, у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи, споживача та постачальника "останньої надії".

Датою початку постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", у тому числі при оформленні договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається дата дня, наступного за днем закінчення строку дії або розірвання договору з попереднім електропостачальником, або набуття попереднім електропостачальником статусу "Дефолтний" відповідно до Правил ринку або втрати статусу учасника ринку таким споживачем (за умови відсутності договору з іншим постачальником) з відповідним внесенням адміністратором комерційного обліку даних щодо зміни у реєстр точок комерційного обліку згідно з Кодексом комерційного обліку.

Договір вважається таким, що не відбувся у випадку укладення між споживачем та іншим електропостачальником договору про постачання електричної енергії з моменту переведення споживача на постачальника "останньої надії" та подання заявки новим постачальником споживача на зміну електропостачальника до кінця календарного місяця наступного за місяцем, у якому відбулося переведення споживача на постачальника "останньої надії".

Після зміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" споживач зобов`язаний невідкладно ініціювати початок процедури зміни постачальника "останньої надії" на обраного ним електропостачальника.

Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Відповідно до положень частини дванадцятої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного цим Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.

При цьому, відповідно до пункту 6.2.9 глави 6.2 Розділу VI ПРРЕЕ у разі припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) після закінчення терміну постачання постачальником "останньої надії" споживач на 91 день має право укласти договір про постачання електричної енергії споживачу або договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) у порядку, визначеному главою 3.2 розділу III ПРРЕЕ.

Так, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 04.07.2023 у ОСОБА_10 , який перебував нетривалий час на посаді начальника Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, у тому числі щодо керівництва діяльністю Офісу, забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів, організації діловодства та належного зберігання документів, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому місці та часі, але не пізніше 04.07.2023 залучив до його реалізації директора ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», яке було зареєстровано за адресою: м.Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, кімната 416 ОСОБА_4 .

Так, у ході досудового розслідування встановлено, у період із 26.06.2023 по 04.07.2023 ОСОБА_10 , як керівнику Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ стало відомо, що між ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», яке було зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, кімната 416 та Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ виник господарський спір, який розглядався Господарським судом Київської області, що за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108 у справі № 911/1337/23, про стягнення грошових коштів в сумі 7 844 717, 63 грн. як заборгованості за спожиту електроенергію, яка виникла на підставі Договору № 22/12-04 про постачання електричної енергії від 08.12.2022.

Позовні вимоги ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» мотивовані тим, що 08.12.2022 між сторонами укладено договір № 22/12-04 про постачання електричної енергії споживачу, а також додаток № 1 - заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, додаток № 2 - комерційна пропозиція, додаток №3 - перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача. Окрім того, 09.12.2022 між сторонами укладена додаткова угода №1 до Договору (змінено пункт 2.2 договору щодо обсягу товару), 27.12.2022 - додаткова угода №2 (змінено пункт 13.1 договору щодо строку дії договору та обсягу товару у період з 01.01.2023 по 31.03.2023), 18.01.2023 - додаткова угода №3 (щодо загальної вартості договору та обсягу товару). За умовами договору, постачальник продає електричну енергію споживачу (код за ДК 021:2015 - 0931000-5 Електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Пункт 5.6 договору передбачає оплату рахунку постачальника за спожиту електричну енергію в кінці розрахункового періоду протягом 90 днів з моменту отримання його споживачем. Як твердить позивач, за грудень 2022, січень та лютий 2023 відповідачем фактично спожито 2 284 988 кВт*год, що на 1 420 988 кВт*год більше встановленого договором обсягу. Відтак, на адресу Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ були направлені відповідні акти приймання-передачі електричної енергії підтвердження об`ємів фактичного споживання і рахунки за грудень 2022 - лютий 2023 на загальну суму 12 613 133,62 грн. разом з ПДВ. У свою чергу, Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ лише частково здійснив оплату вказаних рахунків у сумі 4 768 415,99 грн. з ПДВ. Оскільки грошове зобов`язання не було виконано відповідачем у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7 844 717,63 грн. з ПДВ.

Крім того, ОСОБА_4 , як директору ТОВ "ЕЛЕКТРОАТОМ" було достовірно відомо, що листом Державного агентства водних ресурсів України МОЗМ дніпровських водосховищ «Про припинення дії договору в частині електропостачання» від 13.02.2023 за підписом в.о. начальника офісу ОСОБА_11 ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» повідомлено, що станом на 13.02.2023 спожито обсяг електричної енергії, який повністю покриває залишок коштів за договором - 794 735 грн. 99 коп., а також, що Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ не має підстав продовжувати споживання та не має права продовжувати оплачувати електричну енергію за зазначеним договором. Виходячи з викладеного на підставі ст. 23 Бюджетного кодексу України та п. 5.5 Договору запропоновано припинити дію договору про постачання електричної енергії від 08 грудня 2022 року №22/12-04 з 0-00 14.02.2023 в частині електропостачання. Електропостачання підприємства буде продовжено за договором, що укладений згідно тендерної процедури 07.02.2023.

Однак, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч умовам листа «Про припинення дії договору в частині електропостачання» від 13.02.2023, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем не пізніше 04.07.2023, забезпечив подачу спільної заяви сторін ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» та Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ від 04.07.2023 до Господарського суду Київської області, що за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108 у справі № 911/1337/23 про укладення мирової угоди про стягнення грошових коштів в сумі 7 844 717, 63 грн. як заборгованості за спожиту електроенергію, яка виникла на підставі Договору № 22/12-04 про постачання електричної енергії від 08.12.2022.

Крім того, ОСОБА_10 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем не пізніше 04.07.2023, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи встановлений на підприємстві порядок приймання, реєстрації, розгляду та погодження документів, всупереч умовам листа «Про припинення дії договору в частині електропостачання» від 13.02.2023, умисно, з метою приховування від відповідальних службових осіб Офісу факту та змісту мирової угоди, у порушення вимог Інструкції з діловодства Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ, затвердженої наказом № 165 від 04.12.2020, з метою приховування своєї злочинної діяльності та злочинних намірів не передав зазначену мирову угоду для реєстрації у журналі вхідної кореспонденції підприємства для її погодження структурними підрозділами Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ.

В подальшому, ОСОБА_10 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем та усвідомлюючи необхідність належного погодження документів відповідальними службовими особами підприємства, всупереч установленому порядку документообігу, без попереднього візування з боку відповідальних осіб Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 04.07.2023 підписав мирову угоду разом із директором ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_10 , використовуючи своє службове становище, умисно усунув передбачені на підприємстві механізми внутрішнього контролю за змістом та правовими наслідками мирової угоди, забезпечивши її оформлення та підписання без проходження встановленої процедури реєстрації та погодження, внаслідок чого 04.07.2023 ОСОБА_10 та ОСОБА_4 підписано мирову угоду у господарській справі № 911/1337/23, якою визначено порядок погашення заборгованості перед ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ».

При цьому ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, повністю усвідомлював, що затвердження мирової угоди судом створить юридичні підстави для її обов`язкового виконання Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ та, як наслідок, для перерахування грошових коштів на користь ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ».

17.07.2023 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1337/23 затверджено мирову угоду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОАТОМ», яке було зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, кімната 416, до відповідача Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, про стягнення 7 844 717,63 грн.

Після затвердження мирової угоди Господарським судом Київської області ОСОБА_10 , продовжуючи діяти відповідно до спільного злочинного умислу з ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.08.2023 надав вказане судове рішення до бухгалтерії Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ для виконання. На виконання зазначеного судового рішення 14.08.2023 Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ здійснено оплату на користь ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», яке було зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, кімната 416 на суму 7 844 717,63 грн.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, предметом дослідження якої був договір № 22/12-04 від 08.12.2022 встановлено ринкову вартість електричної енергії на відповідну дату у розмірі 3,93 грн за 1 кВт·год, а на дату укладення додаткової угоди №1 від 09.12.2022 - також 3,93 грн за 1 кВт·год з урахуванням послуг з передачі та без урахування ПДВ.

Водночас відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи документально підтверджено завищення фактичної оплати Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ на користь ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» за договорами та додатковими угодами до них. Зокрема, за договором № 22/12-04 від 08.12.2022 встановлено завищення фактичної оплати: за додатковою угодою №1 від 09.12.2022 - 578 160,00 грн; за додатковою угодою №2 від 27.12.2022 - 115 631,99 грн.

Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, розмір втрати активів (збитків) Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ за договором № 22/12-04 у частині виконання мирової угоди у господарській справі № 911/1337/23 визначено у розмірі 1 098 872,64 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, перебуваючи на посаді директора ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», яке було зареєстровано за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, кімната 416, діючи за попередньою змовою з начальником Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період часу з 26.06.2023 по 14.08.2023 організував, забезпечив укладання, підписання, затвердження та оплату згідно ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/1337/23, якою затверджено мирову угоду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», до відповідача Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ, про стягнення 7 844 717,63 грн., за завищеними цінами, внаслідок чого спричинив майнову шкоду (збиток) Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ у сумі 1 098 872,64 грн. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок своїх умисних дій, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу. Зокрема, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зауважив, що висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи документально підтверджено завищення фактичної оплати Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ на користь ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ» за договорами та додатковими угодами до них. При цьому, розмір втрат активів (збитків) Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ у частині виконання мирової угоди у господарській справі № 911/1337/23 визначено у розмірі 1 098 872,64 грн. При цьому, стороною захисту не надано рецензію на такий висновок судового експерта або іншим чином не спростовано доводи сторони обвинувачення. Також зазначив, що до клопотання про застосування запобіжного заходу долучено лише ті матеріали кримінального провадження, які необхідні для розгляду слідчим суддею такого клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, посилався на те, що досудове розслідування здійснюється в умовах порушення підслідності та на необґрунтованість підозри. Зауважив, що у даному кримінальному провадженні відсутній потерпілий. Також до клопотання про застосування запобіжного заходу не долучено усіх доказів, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, а відтак слідчий суддя не може надати повної оцінити доводам, що наведені прокурором. Посилався на те, що висновок судового експерта, яким визначено відповідні збитки є необґрунтованим, використані дані дослідницької частини якого є помилковими. Також із фактичних обставин не вбачається жодного підтвердження того, що хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України виправдовує мету застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000086, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

18.09.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 віднесено до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання органу досудового розслідування та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний та його захисник отримали у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів через порушення правил підслідності не можуть бути предметом детального дослідження на стадії обрання запобіжного заходу. Згідно з вимогами ст. 89 КПК України, питання допустимості та належності доказів остаточно вирішується судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті. На даній стадії процесу слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи, а лише перевіряє наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Так, слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що на даному етапі досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування підтверджується наступними доказами: матеріалами СБ України щодо виявлення кримінального правопорушення, матеріалами виконаних доручень від працівників СБ України, протоколами оглядів від 11.09.2023, висновком експерта № 381/6 від 03.02.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, висновком експерта № 2597/2598/25-72 від 25.03.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи, висновком експерта № 7415/25-72 від 17.09.2025 за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 25.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 25.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 31.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 31.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 31.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 25.08.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 31.08.2026.

Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.

Водночас в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо наявності ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину. Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду.

Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідча суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Цей незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Отже, при встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідча суддя враховує те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Водночас слідча суддя вважає недоведеними стороною обвинувачення існування інших ризиків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 на даний час не працює на посаді директора ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», а відтак не має реальної можливості вчиняти дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування.

Також, слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, з вищою освітою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, не працює.

Слідча суддя зауважує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Отже, стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини справи та відомості щодо особи підозрюваного свідчать про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одним із видів запобіжних заходів та полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За таких обставин, слідча суддя приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаним ризикам є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить з принципу пропорційності. Застава у розмірі 242 240,00 грн буде співмірною з доходами підозрюваного та не становитиме надмірного для нього тягаря, при цьому, буде такою, яка здатна забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Також, статтею 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023102070000086, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали та обов`язків визначити до 18.11.2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1