Ухвала суду № 140131284, 28.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14856/26

Провадження №: 1-кп/752/2169/26

У Х В А Л А

28.09.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12026100010000435 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

в судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України, яке подав в письмовому вигляді з наведенням мотивів і підстав.

Захисник ОСОБА_5 вказав, що обвинувачення є необґрунтованим, доказів винуватості його клієнта у справі не має, ризики відсутні, а тому до ОСОБА_3 не потрібно застосовувати запобіжний захід взагалі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема, ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. У кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, самовільно залишивши військову частину, обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, вчинене в період воєнного стану. Враховуючи обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про наявність стійких соціальних зв`язків та постійного місця проживання і реєстрації, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, ризику переховування від суду та вчинення нових злочинів, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що дані ризики зменшились чи зникли. Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку. На думку суду, раніше обраний та продовжений запобіжний захід є обґрунтованим та співмірним пред`явленому ОСОБА_3 обвинуваченню, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.

Крім того, на підставі ст. 182 КПК України суд вважає за можливе, визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання суду, застава у такому розмірі буде забезпечувати виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, отже клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб до 26.11.2026 року включно.

Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 28.09.2026 року.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у вигляді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 199 680 грн. 00 коп. (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.06.2026 року у справі 752/14856/26 відносно ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали буде оголошено 29.09.2026 року о 10 год. 00 хв.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1