Постанова № 140131033, 28.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1116/26

Провадження 3/681/223/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за таких обставин.

Так, 28.07.2026 близько 16 год. 10 хв в с. Варварівка по вулиці Купчани (Громової) Шепетівського району Хмельницької області, він керував транспортним засобом - електроскутером марки «LIBERTY SPARK», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів при ходьбі, невиразна мова, тремтіння пальців рук. В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладівідмовився.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її згідно з законом.

Згідно з приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Як вбачається з матеріалів справи, останній 31.08.2026 подав клопотання про зупинення провадження у справі, на підставі того, що є військовослужбовцем та призваний за мобілізацією. Постановою суду від 02.09.2026 відмовлено у задоволенні цього клопотання та призначено справу на 28.09.2026. Постанову направлено за його місцем проживання, однак конверт повернувся 13.09.2026 з відміткою АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за цією адресою.

Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Окрім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

У зв`язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду цієї справи, здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Таким чином, обов`язок проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану сп`яніння є не правом, а обов`язком особи, яка керує транспортним засобом, а відмова від такого огляду є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаного вище пункту Правил дорожнього руху не виконав.

Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731225 від 28.07.2026 (а.с. 1) ідентифіковано особу правопорушника - ОСОБА_1 та транспортний засіб електроскутер марки «LIBERTY SPARK». Окрім даних, які зазначені вище, щодо часу, місця та обставин вчинення правопорушення, також у цьому документі зазначено, що причиною огляду на стан алкогольного сп`яніння є явні ознаки такого стану у цієї особи - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів при ходьбі, невиразна мова, тремтіння пальців рук.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 №1452/735, ці обставини належать до ознак сп`яніння, які надавали поліцейським право на проведення відповідного огляду.

Конкретний перелік ознак, що були виявлені у ОСОБА_1 та стали підставою для огляду, уточнено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5).

Окрім того, виконання поліцейськими свого обов`язку щодо пропонування водію пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я підтверджується наявним у матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2026 (а.с. 3). Відповідно до вказаного документа, ОСОБА_1 було направлено для проходження відповідного медичного огляду до КНП «Полонська МЛ імені Н.С. Говорун», однак у графі щодо результатів його проведення зазначено, що такий огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи (а.с. 3).

Також на виконання вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, поліцейським проводився безперервний відеозапис подій, який міститься на диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 6).

Судом детально проаналізовано відеофайл «варварівка 130», долучений до матеріалів справи, який дозволяє встановити таку послідовність подій. Відеозапис розпочинається 28.07.2026 о 16:05 год з фіксації переслідування поліцейськими на службовому автомобілі особи чоловічої статі, який пересувається на скутері білого кольору. На вимогу поліцейських зупинитись, водій не реагував та продовжив рух. Після нетривалого переслідування, о 16:06 год, водій скутера зупинився. Після зупинки поліцейський представився та повідомив водія, що ведеться відеофіксація. Поліцейські повідомили водію, що в нього виявлені ознаки вживання алкогольних напоїв. Надалі, о 16:07 год, на запитання поліцейського про вживання в цей день алкогольних напоїв водій ствердив такий факт. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він відмовився. Після того, водію запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, на що він спочатку погодився, але потім відмовився. Про можливість проходження огляду на місці та у лікувальному закладі поліцейські повідомляли водію у ході спілкування неодноразово. О 16:16 год особу водія - ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення учасника бойових дій.

Під час дослідження вказаного відеозапису судом об`єктивно встановлено наявність у водія чітко видимих ознак алкогольного сп`яніння, на які вказували поліцейські.

За даними довідки, виданої відділом поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно з базою «ІПНП», за ОСОБА_1 не рахується (не зареєстровано) посвідчення водія (а.с. 7).

Згідно з довідкою, виданою відділом поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно з базою «ІПНП», ОСОБА_1 протягом року на час вчинення адміністративного правопорушення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 7).

Суд вважає, що під час цих подій поліцейськими не було допущено жодних істотних процесуальних та процедурних порушень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та виконання вимог нормативних актів, які регулюють направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Окремо суд надає правову оцінку статусу електроскутера марки «LIBERTY SPARK» як транспортного засобу в контексті статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд виходить із такого.

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп`яніння, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Законодавець у цій нормі не звужує коло суб`єктів правопорушення виключно до водіїв механічних транспортних засобів, не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші, а поширює її дію на осіб, які керують будь-якими транспортними засобами.

Окрім того, Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, серед іншого, визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу та низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу. Цим нормативно-правовим актом на рівні закону закріплено, що такі пристрої, які приводяться в рух виключно електричними тяговими двигунами, є колісними транспортними засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (до яких належать Правила дорожнього руху). Тому при визначенні правового статусу електроскутера пріоритетному застосуванню підлягають норми Закону України від 24.02.2023 № 2956-IX, які прямо класифікують такі електричні пристрої як транспортні засоби.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22. Суд касаційної інстанції наголосив, що використання подібного засобу для переміщення особи як учасника дорожнього руху прирівнюється до керування транспортним засобом, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з використанням такого засобу на дорозі, його характеристика як саме механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна значення не має.

Також суд бере до уваги положення підпункту «v» статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, згідно з яким термін «водій» означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом (включаючи велосипеди) по дорозі. Відповідно до статті 54 Закону України «Про дорожній рух», якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, застосовуються правила міжнародної угоди.

Таким чином, оскільки електроскутер марки «LIBERTY SPARK» обладнаний електричним двигуном, призначений для перевезення людей та у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час приводився в рух за допомогою цього двигуна дорогою загального користування, він є транспортним засобом.

Відповідно, особа, яка ним керує, є водієм і несе адміністративну відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на загальних підставах.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так, ЄСПЛ дотримується у своїх рішеннях позиції того, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином суд доходить до висновку, що за результатами дослідження усіх поданих Національною поліцією доказів у сукупності та взаємозв`язку, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та його вина у вчиненні доведена поза розумним сумнівом.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до частини 1 статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач ГУК у м.Києві 22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, що становитиме 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК