Ухвала суду № 140130806, 18.09.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/131/26

Провадження № 1-кп/593/72/2026

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі судового засідання: ОСОБА_4

за участі:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 та усне клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні, внесеному 17 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025210000000588 щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,4 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бережанського районного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений 17 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025210000000588 щодо ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,4 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Прокурор ОСОБА_11 подала до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали подане клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується 19 вересня 2026 року та на даний час кримінальне провадження стосовно обвинуваченої перебуває у провадженні суду, а підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час його обрання останній, не зменшились. Загалом сторона обвинувачення зазначила, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,4 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 ст.115 КК України. З огляду на такі обставини, вважає, що тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої на час судового розгляду справи.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора й продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; в обґрунтування своєї позиції загалом послався не недоведеність та відсутність ризиків, вказаних у клопотанні; також звернув увагу суду на те, що обвинувачена перебуває під вартою вже більше року, у неї є обов`язок піклуватися про малолітню дитину; також усно клопотав про зміну обраного його підзахисній запобіжного заходу на більш м`який цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника, у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити.

Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні клопотання прокурора не підтримав, а просив задовольнити клопотання захисника обвинуваченої і змінити їй існуючий запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора про продовження вжитого щодо обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши з цього приводу думку сторони захисту - обвинуваченої та її захисника ті їх клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, з`ясувавши позицію потерпілого, суд дійшов до такого висновку.

Згідно положень ч.З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Судом встановлено таке:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 обрано 18 липня 2025 року та неодноразово продовжено судом, востаннє до 19 вересня 2026 року (включно). Виходячи з наведеного, під час досудового розслідування та на стадії підготовчого судового розгляду справи, суд під час прийняття рішення про обрання обвинуваченій згаданого запобіжного заходу, дійшов висновку про достатність обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,4 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Як вбачається з клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , аргументуючи свою позицію, прокурор вважав, що стосовно обвинуваченої наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Суд вважає достатньо обґрунтованим клопотання прокурора в частині наявності ризику щодо обвинуваченої, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховування обвинуваченого від суду. При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1,4 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 ст.115 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватися від суду.

Такі обставини, як вважає суд, свідчать про можливу наявність мотиву та підстав для обвинуваченої переховуватися від суду, адже суворість покарання, визначеного законом, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, ризиком того, що перебуваючи на волі обвинувачена може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні є те, що потерпілий ОСОБА_9 , який є цивільним чоловіком обвинуваченої (співжитель та батько їх спільної дитини), і той у судовому засіданні ще не допитаний у якості потерпілого, а тому, перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності, обвинувачена може чинити на нього тиск\вплив, шляхом погроз та схиляння до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що негативно вплине на судовий розгляд цього кримінального провадження.

Окрім цього, ОСОБА_7 зможе координувати свої дії із особами, які допитані у кримінальному провадженні та які мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення нею кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання судовому розгляду.

Також, ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання, оскільки у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень до неї може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, якому передувала підготовка до його вчинення, а тому, за таких обставин, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, є наявним.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_12 , та замаху на умисне вбивство свого цивільного чоловіка ОСОБА_13 є достатні підстави вважати, що вона, перебуваючи на волі, може завершити свій умисел до кінця, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_14 , який дає викривальні покази на неї.

Також, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення способом підвищеної суспільної небезпеки, у результаті ретельної підготовки та планування, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи та вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченою нових аналогічних злочинів, а тому є наявним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченої від суду, впливу на потерпілого та свідків і виправдовує подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.

Із наведених підстав, клопотання сторони захисту про зміну існуючого запобіжного заходу стосовно обвинуваченої у виді тримання під вартою на більш м`який цілодобовий домашні арешт, не підлягає до задоволення, як не обґрунтоване.

Отже, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 до 2-х місяців - з 18 вересня 2026 року до 13 листопада 2026 року (включно), без визначення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим з 18 вересня 2026 року до 13 листопада 2026 року (включно).

Відмовити у задоволені клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт.

Ця ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 13 листопада 2026 року (включно).

Копію даної ухвали вручити прокурору, обвинуваченій ОСОБА_7 , захиснику (адвокату) ОСОБА_8 , надіслати начальнику Державної Установи Чортківської установи виконання покарань №-26 за місцем утримання обвинуваченої ОСОБА_7 , для виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України, повний текст ухвали суду складено 23 вересня 2026 року.

Згідно положень частини другої статті 392 КПК України окреме апеляційне оскарження цієї ухвали суду, як постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по справі, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі №3-208/2018(2402/18) від 13.06.2019 року, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3