Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/2704/26
Провадження № 2/487/2314/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
29.09.2026 м.Миколаїва
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №487/2704/26 за позовною Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
ВСТАНОВИВ:
10.04.2026 начальник відділу юридичного забезпечення ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» Новгородова Т.М. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 13799,48 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідачка є споживачкою теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для виконання розрахунків за надані послуги з теплопостачання. В опалювальних сезонах 2024-2026 років позивач здійснював надання послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою, проте відповідачка відповідну оплату не здійснювала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 13799,48 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.
Суд своєю ухвалою від 14.04.2026 відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив не надала.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» здійснило постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 в опалювальних сезонах 2024-2026 років, що підтверджується такими копіями документів: наряд від 08.11.2024 згідно рішення ВК ММР № 1870 від 29.10.2024, наряд від 12.11.2025 згідно рішення ВК ММР № 1608 від 05.11.2025.
Згідно з інформацією про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття із зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи за відомостями ДНАП ММР за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована ОСОБА_1 .
Крім того відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.11.2025 № 452942725, квартира АДРЕСА_4 знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 .
Тобто із наведеного вище слідує, що відповідачка є споживачем комунальних послуг теплової енергії, наданих позивачем.
За вказаною адресою для розрахунків за наданні послуги теплопостачання споживачам було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до положень ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пункт 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, за яким споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Статями 68, 162 ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Законом України «Про теплопостачання» встановлено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається.
Положеннями ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума боргу відповідачки за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.07.2024 року по 01.03.2026 року складає 13799,48 грн.
Доказів на спростування наявності заборгованості у вищенаведеному розмірі та належного виконання зобов`язання по сплаті за спожиті комунальні послуги, відповідачкою надано не було.
Суд зауважує, що обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Враховуючи вказані норми права, суд вважає, що позивач довів неналежне виконання відповідачкою обов`язку сплачувати за надані комунальні послуги.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» сплачена сума судового збору при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу, у видачі якого було відмовлено 302,80 грн, сума судового збору при зверненні до суду з цим позовом 3025,20 грн, що разом становить 3328,00 грн.
Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328,20 грн.
Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію у розмірі 13799,48 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» витрати по сплаті судового збору у розмірі по 3328 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», місце знаходження: 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 25.09.2026.
Головуючий суддя І. В. Боброва
Судове рішення № 140130657, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/2704/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: