Ухвала суду № 140130633, 29.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 521/14506/26

УХВАЛА

"29" вересня 2026 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Ротар М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в :

21 вересня 2026 року на підставі ухвали судді Хаджибейського районного суду м. Одеси до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

28 вересня представник позивача ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого листа про стягнення аліментів за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2025 року справа № 521/4443/25. Обгрунтовуючи заяву, представник позивача зазначає, що на сьогоднішній день малолітня дитина ОСОБА_4 відібрана у матері ОСОБА_3 та проживає з позивачем, а тому зупинення стягнення аліментів на користь відповідача ОСОБА_3 , дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з його доходів за виконавчим документом, який ним оспорюється.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що предметом спору є припинення стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, яке здійснюється на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 29.04.2025 справа №521/4443/25 та припинення стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини заробітку щомісячно, яке здійснюється на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29.04.2025 року справа № 521/4443/25.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З наведеного випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо припинення стягнення аліментів на утримання дитини, у зв`язку з тим, що дитина фактично не проживає з матір`ю, яка отримує аліменти на її утримання. Вказане підтверджується письмовими матеріалами справи.

Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів не може замінювати собою рішення суду у даній справі.

Враховуючи обставини даної конкретної справи, беручи до уваги те, що наразі спільна дитина позивача та відповідача відібрана у відповідача ОСОБА_3 а тому вона безпідставно отримує кошти на утримання дитини, що витрачає не на її потреби, суд вважає доводи представника позивача належними та допустимими доказами того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №521/14506/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню зупинити стягнення в рамках виконавчого провадження, відкритого з питання примусового виконання виконавчого листа № 521/4443/25, виданого на підставі рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 29 квітня 2025 року в рамках цивільної справи № 521/4443/25.

На виконання вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали направити Хаджибейському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала, що постановлена в судовому засіданні у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст.261 ЦПК України) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М. Ротар