Рішення № 140129842, 28.09.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/888/26

Номер провадження 2/298/294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 вересня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.

Свій позов мотивує тим, що 02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі також - Відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір № 7128394 про надання споживчого кредиту (далі також - Кредитний договір), відповідно до якого відповідачу надається кредит у розмірі 3000 грн строком на 360 днів, із періодичністю сплати процентів кожні 15 днів та кінцевою датою платежу 26.09.2024. Як зазначив позивач, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало відповідачу 3000 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення». Відповідач з 17.10.2023 не здійснював передбачених договором платежів та не повернув суму кредиту. У зв`язку з цим позивач нарахував проценти за користування кредитом у розмірі 1,99 % на день за 122 календарні дні - з 28.05.2024 по 26.09.2024 - у сумі 7 283,40 грн. 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача, у тому числі щодо основної суми кредиту та процентів. Оскільки на момент укладення договору факторингу строк кредитного договору не сплив, позивач нарахував проценти до 26.09.2024 - кінцевої дати строку кредитування. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту NTN3917@GMAIL.COM зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 3 000 грн. - тіло кредиту та 4 596,9 грн. - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 122 календарних днів - 7 283,40, всього - 14 880,30 грн.

Крім того, позивач зазначив, що рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного державного Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2026 7 реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №36432322 від 02.12.2025.

29.07.2026 ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Також ухвалою суду за клопотанням позивача витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запитувані у позовній заяві докази.

13.08.2026 на адресу суду з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана судом інформація.

У судове засідання представник позивача, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явився, водночас подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовну заяву підтримує та просить таку задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов відповідач не подав, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280 282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 7128394 про надання споживчого кредиту .

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 3 000 грн., строк кредиту - 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (26.09.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору; стандартна процента ставка становить 1, 99 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 24 492, 00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23 601, 00 грн. (п. 1.3 - 1.4, п.п. 1.5.1. п. 1.5, п. 1.8.).

Як убачається, вказаний договір сторонами укладено в електронній формі та такий з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора С5058.

Разом з Кредитним договором відповідач підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1), паспорт споживчого кредиту, в якому сторони узгодили основні умови кредитування.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» про перерахування коштів від 27.05.2024 Вих. № 486, відповіддю з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 12.08.2026, відповідно до якої банк повідомив, що на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . За період з 02.10.2023 по 11.10.2023 р. на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 3 000 грн.

27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі - Договір факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, що підтверджується Договором факторингу, Витягом з реєстру боржників, доданим до Договору факторингу.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту NTN3917@GMAIL.COM, зазначену при укладенні Кредитного договору, що підтверджується копією повідомлення про відступлення прав вимоги.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості за Кредитним договором убачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на заборгованість за сумою кредиту, яка становить 3 000 грн., нараховано проценти за користування кредитними коштами за період з 02.10.2023 по 26.05.2024 у розмірі 4 596, 90. Позивачем нараховано проценти за 122 календарних днів - за період з 28.05.2024 по 26.09.2024 в межах строку договору у розмірі 7 283,40 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного державного Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2026 7 реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №36432322 від 02.12.2025 року.

Як зазначає позивач, за станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 3 000 грн. тіло кредиту та 4596,9 грн. - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 122 календарних днів - 7 283,40 грн.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою т. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд констатує, що підписавши договір про надання споживчого кредиту, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на умови кредитного договору, що в ньому передбачені та взяв на себе відповідні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, однак у визначений строк їх у повному обсязі не повернув.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які могли б підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

За наведених обставин суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Водночас згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наданих позивачем доказів дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі доведено факт укладення кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання останнім умов Кредитного договору, що призвело до порушення умов такого договору та виникнення у зв`язку з цим заборгованості по кредиту, а також факт переходу прав вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до позивача.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованість відповідача перед позивачем складає 14 880,30 грн.

З огляду на ту обставину, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу суду не надав, як і не надав доказів, підтверджуючих виконання ним умов кредитного договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим такі підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з такого.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. та 10 000 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч. ч. 4 6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, представник позивача надав суду: укладений між адвокатом Столітній М.М. та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст КАПІТАЛ» 10.12.2024 договір № 10/12-2024 про надання правничої (правової) допомоги, заявку № 22247 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, згідно з п.5.3 якої загальна сума гонорару складає 10 000 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд констатує, що позивачем не додано документу про оплату таких послуг.

Відтак, зважаючи на те, що відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача документально підтверджений сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором задоволено повністю на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за Договором № 7128394 про надання споживчого кредиту у розмірі 14 880 (чотирнадцять тисяч вiсiмсот вiсiмдесят гривень) 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ,

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Головуюча О.В. Ротмістренко