Рішення № 140129345, 17.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/633/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Балан Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України (код 31169745) 03057, м. Київ, вул. Євгенії Мірошниченко, 10до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн (код 39804431) 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7-а, офіс 8-10про стягнення 412 934 грн 17 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: Герасько О.А. адвокат, ордер від 01.07.2026 АІ № 2244991

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2025 року через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 01.07.2025 Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн про стягнення 363 210,33 грн заборгованості по орендній платі за період з 01.08.2025 по 31.05.2026 згідно з Договором оренди №0-379/15 індивідуально визначеного майна від 11.09.2015, 4 472,35 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 45 251,49 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо внесення орендної плати за користування предметом оренди.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2026 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 04 серпня 2026 року о 11:40 год;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні повноважного представника Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України в якості позивача;

викликати для участі в судовому засіданні повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн в якості відповідача.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 04.08.2026 підготовчого засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздрукованою з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

За заявою позивача, задоволеною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2026, призначене на 04.08.2026 підготовче засідання було проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2026 постановлено:

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17 вересня 2026 р. о 10:00;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України в якості позивача;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн в якості відповідача.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 17.09.2026 судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздрукованою з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

У судовому засіданні 17.09.2026 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2025 у справі № 927/927/25, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн на користь Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України 363 210,33 грн заборгованості, 36 481,50 грн пені, 3 611,65 грн 3% річних та 4 839,64 грн судового збору.

Вказаним рішенням встановлено, що 11.09.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Надра України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІПІ ЕКСТРАКШН (орендар) укладено нотаріально посвідчений Договір оренди індивідуально визначеного майна № 0-379/15 (далі Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору оренди на виконання умов Договору орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування та володіння окреме індивідуально визначене майно, а саме свердловину № 1 Адамівська Адамівської площі, розташовану за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, на відставні 2 км на північний схід від села Адамівка.

Орендар погоджується з тим, що після підписання Акту приймання-передачі майна в оренду у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування зазначеним майном відповідно до мети, визначеної п.1.3. Договору.

Згідно п.2.1. Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання Акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем.

Пунктами 3.1., 3.3.-3.5. Договору оренди сторони домовилися, що до введення свердловини в дослідно-промислову експлуатацію, орендна плата становить 10000,00 грн без ПДВ за один календарний місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди, на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться.

Базовий місяць оренди - це місяць, у якому сторонами підписаний Договір.

Орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця, зазначений у розділі 12 Договору не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться орендна плата. За погодженням сторін, орендна плата може бути сплачена орендарем авансовим платежем.

Нарахування орендної плати у розмірі визначеному п.3.1. Договору починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майна.

За умовами п. 3.2. Договору оренди після введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію орендна плата становить 33 193,75 грн з ПДВ за один календарний місяць.

Введення свердловини (майна) в дослідно-промислову або промислову експлуатацію є підставою для сплати орендної плати згідно п. 3.2. Договору, починаючи з дати введення свердловини в дослідно-промислову або промислову експлуатацію (п. 3.8. Договору оренди).

Орендар, який прострочив виконання грошових зобов`язань, передбачених п.3.1. та п. 3.2. Договору, на вимогу орендодавця зобов`язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Сплата неустойки не звільняє орендаря від виконання зобов`язань, передбачених Договором.

Відповідно до п. 11.1. Договору оренди Договір є укладеним та набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє протягом 20 років, тобто до 11.09.2035.

11.09.2015 сторонами підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі орендованого майна, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування свердловину № 1 Адамівська Адамівської площі, яка розташована за адресою: Чернігівська область, Борзнянський район, на відставні 2 км на північний схід від села Адамівка. Майно передане орендарю в стані, що відповідає умовам договору, претензії орендаря щодо стану майна відсутні.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 у справі № 927/927/25 колегія судді зазначила, що «відносини сторін за договором тривають з 11.09.2015 і, за доводами Компанії, починаючи з 01.12.2024 Товариство систематично не сплачує визначену договором оренди орендну плату, тим самим порушує умови п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору. Таким чином, заборгованість Товариства (орендаря) перед Компанією (орендодавцем) зі сплати щомісячної орендної плати за договором оренди у період з 01.12.2024 по 31.07.2025 складає 274 689,80 грн.

Апеляційний суд, дослідивши надану Компанією картку рахунку 361, з`ясував, що до 01.12.2024 Товариство сплачувало виставлені Компанією рахунки, сформовані відповідно до умов п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору, у яких розмір орендної плати був визначений шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди.

Відповідні пояснення Компанія надала в т.ч. суду апеляційної інстанції і Товариство не надало заперечень щодо них. Так само, Товариство у апеляційній скарзі не зазначає, що до спірного періоду розмір орендної плати визначався якось інакше, ніж в порядку умови п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 договору (зокрема, складав 10 000,00 грн + інфляційне збільшення).

Колегія суддів вважає, що у цьому випадку застосовною є доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Також суд відзначає, що надане Товариству в оренду майно є державним відповідно до Кодексу України про надра, Закону України Про нафту і газ, а отже підпадає під дію Закону України Про оренду державного і комунального майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону (що має місце в даному випадку, оскільки договір укладено у 2015 році, а нова редакція Закону ухвалена в 2019 році), відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою КМУ від 28.04.2021 № 630, розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць, тобто наростаючим підсумком, коли базою нарахування за кожний наступний місяць оренди є орендна плата за попередній місяць (збільшена на індекс інфляції) + інфляційне збільшення за поточний місяць.

Цим, а також наведеними позивачем розрахунками спростовуються доводи відповідача про те, що Компанія застосувала до Товариства ставку орендної плати у розмірі 33 193,75 грн як за свердловину, введену в експлуатацію. При цьому Компанія ніколи і не стверджувала, що застосовує саме таку ставку.

Очевидно, що дії Товариства, яке до 01.12.2024 сплачувало орендну плату, визначену з урахуванням п. 3.1 3.3, 3.4, 3.5 договору, а під час розгляду спору про стягнення заборгованості з цієї ж плати за період після 01.12.2024 (з 01.12.2024 по 31.07.2025) стверджує, що орендна плата має визначатися інакше, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Отже, враховуючи узгоджений сторонами у договорі порядок визначення щомісячної орендної плати, у результаті коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди, станом на 31.01.2025 розмір орендної плати складає 33 492,34 грн; станом на 28.02.2025 33 760,27 грн; станом на 31.03.2025 34 266,67 грн; станом на 30.04.2025 34 506,54 грн; станом на 31.05.2025 34 955,12 грн; станом на 30.06.2025 35 234,76 грн; станом на 31.07.2025 35 234,76 грн на місяць.»

Як вказує позивач у поданій позовні заяві, починаючи з 01.08.2025 орендар систематично не сплачує на користь орендодавця визначену договором орендну плату і заборгованість за період з 01.08.2025 по 31.05.2026 складає 363 210,33 грн.

У відповідності до п. 3.3. Договору оренди у результаті коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за місяць оренди, станом на 31.05.2026 розмір орендної плати складає 37 963,46 грн на місяць, що підтверджується карткою рахунку № :36 орендодавця за період 01.08.2025-24.06.2026.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 525, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1,3 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 01.08.2025 по 31.05.2026 відповідач користувався орендованим майном і виходячи зі змісту наведених норм та положень Договору, у відповідача був наявний обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату за користування об`єктом оренди.

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач орендну плату за період з 01.08.2025 по 31.05.2026 не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 363 210,33 грн.

Доказів сплати відповідачем орендних платежів за указаний період станом на день ухвалення рішення судом матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач, у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та умов Договору взятих на себе зобов`язань не виконав та не здійснив своєчасну сплату орендної плати за період з 01.08.2025 по 31.05.2026, тобто не виконав свої договірні зобов`язання належним чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 363 210,33 грн заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З наведених вище положень статей 549, 551, 611 ЦК України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

У п. 9.2 Договору сторони встановили, що Орендар, який прострочив виконання грошових зобов`язань, передбачених п.3.1. та п. 3.2. Договору, на вимогу орендодавця зобов`язаний сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 45 251,49 грн пені за період з 16.08.2025 по 31.05.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 36 481,50 грн за період з 16.09.2025 по 31.05.2026, оскільки позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення сплати орендної плати.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено до стягнення 4 472,35 грн три проценти річних з простроченої суми за період з 16.08.2025 по 31.05.2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 3 611,65 грн, оскільки позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення сплати орендної плати.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів погашення заборгованості суду не надано.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 363 210,33 грн, в частині стягнення пені в сумі 36 481,50 грн, в частині стягнення 3% річних в сумі 3 611,65 грн.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що ціна позову у даній справі складає 412 934,17 грн позивачу необхідно було сплатити 4 955,21 грн судового збору.

Позивачем сплачено 5 448,15 грн судового збору згідно платіжної інструкції №1005 від 24.06.2026.

Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4 839,64 грн судового збору пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що у зв`язку зі сплатою позивачем при зверненні до суду судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 492,94 грн в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн про стягнення 412 934 грн 17 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІПІ Екстракшн (код 39804431, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7-а, офіс 8-10) на користь Приватного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України (код 31169745, 03057, м. Київ, вул. Євгенії Мірошниченко, 10) 363 210,33 грн заборгованості, 36 481,50 грн пені, 3 611,65 грн 3% річних та 4 839,64 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя А.С. Сидоренко