Ухвала суду № 140129320, 28.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/943/26

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 18.09.2026

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ефективне майбутнє,

код ЄДРПОУ 40479492, вул. Віталія Шимановського, будинок 2/1, м. Київ, 02125,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Фриза Івана Олеговича,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

предмет спору: про стягнення 318 188,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ефективне майбутнє через підсистему Електронний суд звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Фриза Івана Олеговича про стягнення 318 188,00 грн безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на сплату ним відповідачу грошових коштів за інформаційно-консультаційні послуги, які останній позивачу не були надані, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний повернути безпідставно збережені кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім зазначено про те, що у період з липня 2025 року по липень 2026 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти за інформаційно-консультаційні послуги, зокрема, у 2025 році на користь відповідача було сплачено 176 946,00 грн на підставі виставлених рахунків, перелік яких наведено у позові, в тому числі на підставі виставлених рахунків: №101 від 25.06.2025 на суму 3000,00 грн, №104 від 03.07.2025 на суму 1730,00 грн, №112 від 30.07.2025 на суму 930,00 грн, №133 від 29.09.2025 на суму 1210,00 грн, №143 від 27.10.2025 на суму 1170,00 грн..

Проте, позивачем до позову не надано рахунків №101 від 25.06.2025 на суму 3000,00 грн, №104 від 03.07.2025 на суму 1730,00 грн, №112 від 30.07.2025 на суму 930,00 грн, №133 від 29.09.2025 на суму 1210,00 грн, №143 від 27.10.2025 на суму 1170,00 грн, як доказів здійснених оплат.

Крім того, позивачем надані до матеріалів справи рахунки №168 від 24.03.2026 на суму 20 000,00 грн, №173 від 29.03.2026 на суму 1080,00 грн, №176 від 16.04.2026 на суму 8495,00 грн, проте не зазначено обставин взаємовідносин сторін за цими рахунками, тобто підстав, на підтвердження яких надано такі докази.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що сплатив за рахунком №171 від 10.03.2026 всього 71 375,00 грн (19.03.2026, 20.03.2026, 04.04.2026, 06.04.2026, 07.04.2026, 08.04.2026), проте позивачем надано рахунок №171 від 10.03.2026 лише на суму 45 000,00 грн. Отже, позивачем не надано належного доказу рахунку №171 від 10.03.2026 на суму 71 375,00 грн.

Також, позивач зазначає, що 27.04.2026 сплатив 15 000,00 грн за рахунком №175 від 31.03.2026, проте надає рахунок №175 від 31.03.2026 на суму 65 000,00 грн, у зв?язку з чим суд доходить висновку про те, що позивачем не вказано повних обставин та не надано доказів щодо оплати решти суми (50 000,00 грн) за рахунком №175 від 31.03.2026.

Крім того, зі змісту наведених підстав позову вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані саме ненаданням попередньо оплачених послуг, а не помилковістю (безпідставністю) здійснених платежів. Так позивач фактично підтверджує як отримання рахунків, так і оплату саме виставлених рахунків, що носило систематичний характер.

Водночас, позивачем не наведено обставин і не надано доказів щодо строку виконання зобов`язань відповідачем з надання оплачених послуг.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч. 3 ст. 126 ГПК України зазначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, пунктом 7 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено що, відповідач у відзиві може надати заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, передбачає надання саме математичного розрахунку із зазначенням обсягу і вартості усіх складових послуг, що планується надати (вивчення матеріалів справи, підготовка заяв по суті, збір доказів, участь у судових засіданнях тощо), необхідного часу на їх надання тощо, як це здійснюється під час укладення відповідного договору про надання правової допомоги.

При цьому надання такого деталізованого розрахунку при поданні позову не обмежує права позивача та його представника, оскільки в силу приписів ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Натомість, надання відповідного розрахунку та доказів, зокрема на стадії судових дебатів або після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, обмежить права іншої сторони щодо підготовки та доведення неспівмірності таких витрат у розрізі п. 7 ч. 3 ст. 165, ч. 6 ст. 126 ГПК України та унеможливить порівняння судом попередніх (орієнтовних) з фактичними обсягами і вартістю надання адвокатом послуг у призмі ч. 2 ст. 124 ГПК України.

У позовній заяві позивач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 32 800,00 грн (угода, рахунок, акт приймання-передачі наданих послуг адвокатами бюро, платіжне доручення), при цьому одночасно вказує суму таких витрат 42 500,00 грн, що вказує на розбіжність суми витрат на професійну правничу допомогу та не може вважатись виконанням позивачем вимог ч. 1 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до абз.1 ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

У порушення зазначених вимог, позивачем при зверненні з даним позовом до суду у позовній заяві не зазначено реквізитів його рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також не надано документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У справах Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany, Kreuz v. Poland, Пелевін проти України, Наталя Михайленко проти України та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини, п. 59; рішення у справі Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:

- зазначення обставин взаємовідносин сторін за рахунками №168 від 24.03.2026 на суму 20 000,00 грн, №173 від 29.03.2026 на суму 1080,00 грн, №176 від 16.04.2026 на суму 8495,00 грн;

- зазначення обставин оплати решти суми (50 000,00 грн) за рахунком №175 від 31.03.2026;

- зазначення обставин щодо строку виконання зобов`язань відповідачем з надання оплачених послуг;

- належний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених обставин, а саме:

- рахунки №101 від 25.06.2025 на суму 3000,00 грн, №104 від 03.07.2025 на суму 1730,00 грн, №112 від 30.07.2025 на суму 930,00 грн, №133 від 29.09.2025 на суму 1210,00 грн, №143 від 27.10.2025 на суму 1170,00 грн;

- рахунок №171 від 10.03.2026 на суму 71 375,00 грн;

- докази оплати решти суми (50 000,00 грн) за рахунком №175 від 31.03.2026;

- докази щодо обумовленого строку виконання зобов`язань відповідачем з надання оплачених послуг;

- документу, що підтверджує наявність рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Надати суду докази направлення іншому учаснику процесу документів на усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом триденний строк.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун