Ухвала суду № 140129298, 28.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м.Черкаси справа № 925/696/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Черкаської міської ради, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького,36

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант", м.Черкаси, вул.Віталія Вергая,8

про стягнення 241439,02 грн безпідставно збережених коштів пайової участі на розвиток інфраструктури міста,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Мохонько А.В. прокурор відділу за посадою;

від позивача: Котяш А.С. за довіреністю;

від відповідача: Булатецький А.А. адвокат за ордером.

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави у особі Черкаської міської ради в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант" з вимогами про стягнення 241439,02 грн, зокрема: 121302,00 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 100928,93 грн інфляційних втрат, 19262,09 грн 3% річних, а також про відшкодування судових витрат.

В справу надійшли документи:

- відзив на позов з додатками вх.суду №11001/26 від 29.09.2026;

- заява прокурора у формі відповіді на відзив вх.суду №11408/26 від 06.07.2026.

Проведення підготовчого засідання 09.07.2026 відкладено на 03.09.2026.

03.09.2026 проведення підготовчого засідання відкладено на 28.09.2026.

В підготовчому засіданні 28.09.2026:

Суд повідомив про значну кількість справу у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває значна кількість господарських справ, де відповідачем є ТОВ "Буд-Гарант" щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на розвиток інфраструктури міста Черкаси.

Суд звернув увагу присутніх, що є нагальна правова проблема, яка має бути вирішена касаційною інстанцією. Відповідно до висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 23.09.2025 у справі №910/9916/24, від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 20.08.2024 у справі №910/7707/19 замовник будівництва зобов`язаний протягом десяти робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

У постановах від 20.02.2025 у справі №918/618/24, від 17.04.2025 у справі №911/65/24, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 Верховний Суд зауважив, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX обов`язку стосовно перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені в постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №914/169/25 у складі колегії суддів з іншої палати зробив висновок, що пайовий внесок має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент початку будівництва.

Водночас Верховний Суд у постановах від 20.05.2026 у справі №922/2053/25, від 28.05.2026 у справі №922/1993/25, дійшов протилежного висновку, що пайовий внесок має розраховуватися саме на підставі показників опосередкованої вартості спорудження житла на момент введення його в експлуатацію.

Тобто у практиці Верховного Суду сформувалося по суті різні підходи щодо визначення моменту, станом на який повинні застосовуватись показники опосередкованої вартості спорудження житла при розрахунку пайової участі.

З огляду на вказане постанови Верховного Суду не містять однозначної та послідовної позиції саме щодо моменту, станом на який визначається розмір пайової участі за Перехідними положеннями Закону України №132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".

10.06.2026 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/2047/25. Підставою для передачі справи №922/2047/25 є відступ від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №914/169/25, ухваленій у складі колегії суддів з іншої палати, та необхідності зробити правовий висновок про те, з якого моменту фіксується розмір пайової участі замовника будівництва:

- на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва;

- на момент початку будівництва;

- на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати.

Відсутність єдності судової практики Верховного Суду щодо визначення моменту вказаного розрахунку створює ризик формування різних підходів у подібних спорах, які не зумовлені різницею в обставинах справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

За змістом ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають обов`язково враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; у пункті 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7; у пункті 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16 подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

З урахуванням сформованих Великою Палатою Верховного суду критеріїв подібності правовідносини у справі №925/696/26 та у справі №922/2047/25 є подібними.

Згідно з приписами п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, з метою застосування до спірних правовідносин норм права з врахуванням висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2047/25 про їх застосування що моменту визначення розміру пайової участі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі за ініціативою суду.

Представники сторін проти зупинення провадження не заперечили.

Керуючись статтями 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити за ініціативою суду провадження у справі №925/696/26 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2047/25.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її оголошення.

Суддя Г.М.Скиба