Рішення № 140129067, 16.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1781/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державна екологічна інспекція у Харківській області, 61165, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра", 64220, Ізюмський р-н., Харківська обл., селище Андріївка, вул. Залізнична, буд. 46 простягнення шкоди 1 579 706,90 грн.за участю представників сторін:

позивача: Калиновский А.Г.;

відповідача: Кіндрик О.В.

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 року Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до Господарського суд Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" про стягнення заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 1 579 706,90 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 10 червня 2026 року о 13:10 год.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, за власної ініціативи, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08 липня 2026 року о(б) 12:20 год.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом приймаючи до уваги те, що під час підготовчого провадження у даній справі було вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті 12 серпня 2026 року о(б) 12:20 год.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 02 вересня 2026 року о(б) 11:20 год. Запропоновано позивачу надати до суд письмові пояснення щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320255300:02:000:0030.

31.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 21272/26).

Ухвалою суду від 02.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 04 вересня 2026 року о(б) 12:20 год. Позивачу, надити до суду письмові пояснення щодо наданого розрахунку.

04.09.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 21742/26).

Ухвалою суду від 04.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 08 вересня 2026 року о(б) 11:20 год.

07.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 21872/26) про ознайомлення із матеріалами справи.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року виправлено описку допущену судом при оголошенні та виготовленні ухвали суду від 04.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, а саме вважати вірним "у підготовчому засіданні оголошено перерву до "08" вересня 2026 р. о(б) 14:20 год.".

08.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 22006/26) про відкладення розгляду справи.

08.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 22094/26) про долучення документів у підтвердження повноважень представника до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у зв`язку із оголошенням у м. Харкові повітряної тривоги, для безпеки учасників судового процесу, та для надання можливості учасникам справи скористатися захисними спорудами з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15 вересня 2026 року о(б) 14:15 год. Також, судом продовжено строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та здійснити розгляд справи в продовж розумного строку.

14.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 22512/26) про ознайомленні із матеріалами справи.

14.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 22514/26) про виклик свідка, у якій останній, просить суд, викликати у якості свідка для надання пояснень з питань підпису документів щодо проведення первірки - ОСОБА_1 .

14.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22596/26) у якому останній, просить суд, поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Терра про стягнення шкоди 1 579 706,90 грн. Відмовити в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Терра про стягнення шкоди 1 579 706,90 грн. у справі № 922/1781/26 у повному обсязі за необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року заяву (вх. № 22514/26 від 14.09.2026 року ) відповідача про виклик свідка залишено без розгляду. У клопотанні викладеному у 1 пункті прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 22596/26 від 14.09.2026 року) про поновлення строку відмовлено. Відзив на позовну заяву (вх. № 22596/26 від 14.09.2026 року) та додані до нього документи повернуто відповідачу без розгляду. Також, судом роз`яснено відповідачу, що оскільки відзив на позовну заяву (вх. № 22596/26 від 14.09.2026 року), заява відповідача про виклик свідка (вх. № 22514/26 від 14.09.2026 року ) та додані до нього документи були подані до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи оголошено перерву до 16.09.2026 року о(б) 11:00 год.

15.09.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 22738/26) про призначення експертизи, у якому останній, просить суд, призначити у справі № 922/1781/26 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступне питання: - Чи виконано підпис від імені директора ОСОБА_1 на направленні на проведення планової перевірки від 18.03.2021 року №265/12-02/08-04, приписі від 09.04.2021 року № 21/08-10, акту від 07.04.2021 року № 265/12-02/08-04, додатку №01 до акта № 265/12-02/08-04, протоколі № 00142 від 25.03.2021 року, постанові від 05.04.2021 року № 08-11-145 чи іншою особою? Зупинити провадження у справі № 922/1781/26 до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року клопотання (вх. № 22738/26 від 15.09.2026 року) відповідача про призначення судової експертизи залишено без розгляду.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті уповноважений представник відповідача надав усні заперечення щодо позовних вимог, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Також, судом у судовому засіданні 16.09.2026 року, було з`ясовано у відповідача щодо оскарження акту перевірки, постанови про накладення адміністративного стягнення.

Присутній у судовому засіданні 16.09.2026 року уповноважений представник відповідача зазначив, що відповідні документи останнім не оскаржувались.

Судом у судовому засіданні 16.09.2026 року було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) частини.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, з метою виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік затвердженого наказом Держекоінспекції від 27.11.2020 року № 454, щодо проведення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, відповідно до наказу про здійснення планового заходу (перевірки) від 18.03.2021 року №265/12-02, направлення на проведення планової перевірки від 18.03.2021 року №265/12-02/08-04, повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.01.2021 року № 214- 08-04 Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивач) у період з 25.03.2021 року по 07.04.2021 року було проведено планову перевірку за додержанням вимог природоохоронного законодавства у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ТЕРРА» (відповідача).

Перевіркою було виявлено факт засмічення земельної ділянки, що розташована на частині земельної ділянки з кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030 на території Донецької об`єднаної територіальної громади Харківської області на відкритому ґрунті загальною площею 21267,78 кв.м. та загальним об`ємом 8960,54 кв. м., а саме побутові відходи (залишки поліетилену, макулатури, скляних виробів, харчових відходів).

Вказані порушення були зафіксовані позивачем в акті складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 07.04.2021 року № 265/12-02/08-04.

Також, позивач зазначає, що додатком №1 до акту перевірки № 265/12-02/08-04 зафіксовано, що було здійснено обстеження земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Донецької об`єднаної територіальної громади Харківської області з кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030 та встановлено факт засмічення земельної ділянки, а саме на відкритому ґрунті виявлені сторонні предмети і матеріали, сміття, відходи, морфологічний склад яких: побутові відходи (залишки поліетилену, макулатура, скляні вироби, харчові відходи), та встановлена загальна площа засміченої ділянки - 21267,78 кв.м.

Про що також свідчить фото №1додатку №2 до акту, фото №2 додатку №3 до акту, фото № 3 додатку №4 до акту, та фото №4 додатку №5 до акту.

Вказані документи було підписано та отримано директором Товариства з обюмедженою відповідальністю «АКВА-ТЕРРА» Арутюняном Айкарамом Саргісовичем, без зауважень та заперечень.

За твердженнями позивача, в подальшому, з метою усунення порушень виявлених під час перевірки, Інспекцією було винесено припис №21/08-10 від 09.04.2021 року пунктом 4 якого зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА-ТЕРРА» забезпечити захист земель від засмічення, ужити заходи щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельну ділянку та забезпечити ліквідацію наслідків такого впливу, а саме: ліквідувати засмічення частини земельної ділянки з кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030 побутовими відходами (залишки поліетилену, макулатури, скляних виробів, харчових відходів), що розташована на території Донецької ОТГ Балаклійського р-ну, Харківської області на відкритому ґрунті площею 21267,78 кв.м. та об`ємом 8960,54 куб.м., привести вказану територію до належного екологічного стану, який було прийнято до виконання особисто директором відповідача, про що свідчить відповідний підпис останнього та печатка.

Також, позивач зазначає, що фахівцем Інспекції було складено протокол про адміністративне правопорушення №000142 від 25.03.2021 року на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ТЕРРА» ОСОБА_1 , та 05.04.2021 року було видана постанова про накладення адміністративного стягнення за № 08-11-145, якою визнано директора відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 52, 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Відповідно до квитанції банку №4088396339483227 від 21.04.2021 року відповідачем адміністративне стягнення було сплачено у повному обсязі.

Вказане на думку позивача є додатковим підтвердженням наявності вини відповідача сам через те, що відповідальна посадова особа, яка допустила псування сільськогосподарських земель, сплативши адміністративне стягнення, фактично визнала вину у вчиненні, як і адміністративного правопорушення, так і підтвердила порушення норм природоохоронного законодавства відповідачем, а саме засмічення земельних ресурсів відходами.

Листом від 20.04.2021 року № 1803-08-04 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо надання інформації про категорію земельної ділянки під відходами та її грошову оцінку.

У відповідь на лист позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 26.04.2021 року №11-20-9-3267 повідомило, що відповідно до інформації відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6320255300:02:000:0030, площею 45,6681 га. розташована за межами населених пунктів на території Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області та перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідьнфстю «АКВА-ТЕРРА»; категорія земель землі сільськогосподарського призначення: цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01.). Нормативна грошова оцінка станом на 23.04.2021 року вказаної земельної ділянки складає 1 130 705,23 грн.

Листом від 20.05.2021 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з проханням надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення у відповідності до пункту 5.5 «Методики визначення розмірів шкод, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за №285/2725 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №241 від 04.11.2020 року.

У відповідь на лист позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 31.05.2021 року №11-20-10-4207/0/19-21 повідомило, що замовити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можливо за допомогою електронного сервісу Держгеокадастру та зазначило, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером №6320255300:02:000:0030 станом на 01.01.2021 року складає 1 130 705,23 грн.

В подальшому позивачем буЛо отримано інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером №6320255300:02:000:0030 у якій зокрема зазначено, що оцінка становить 1 130 705,23 грн., дата оцінки 23.04.2021 року, право оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «Аква Терра».

Позивачем відповідно до наявних порушень вимог природоохоронного законодавства, на адресу відповідача було направлено претензію №87 від 01.06.2021 року на суму 1 579 706,90 грн. Проте, станом на день складання позовної заяви, вищезазначена претензія у добровільному порядку не була сплачена відповідачем.

В подальшому, позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 22.11.2022 року, у якому було повідомлено про необхідність, у термін до 22.12.2022 року, надати до Інспекції інформацію про виконання припису з наданням відповідних підтверджуючих документів та надати інформацію відповідно до додатків №1 та №2, №3, №4.

Проте, вказаний лист також було проігноровано відповідачем, та не було надано жодної інформації про виконання пунктів припису. Дії посадових осіб Інспекції щодо порядку проведення перевірки, складання акту перевірки, надання припису, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензій, щодо добровільного відшкодування шкоди, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

Вищевикладене за твердженнями позивача свідчить про те, відповідач допустив засмічення на частині земельної ділянки з кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030, розташованої на території Донецької об`єднаної територіальної громади Харківської області на відкритому ґрунті загальною площею 21267,78 кв.м. побутовими відходами (залишки поліетилену, макулатури, скляних виробів харчових відходів, що є порушенням статті 35 Закону України «Про охорону земель», статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 17 Закону України «Про відходи», що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (частина 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Пунктом "в" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Як вбачається із матеріалів справи, про що зазначає позивач, та не спростовано відповідачем, за результатами проведеної планової перевірки відповідно до направлення від 18.03.2021 року № 265/12-02/08-04 дотримання вимог природоохоронного законодавства, на земельній ділянці яку орендує відповідач, було виявлено засмічення земельної ділянки, що розташована на частині земельної ділянки з кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030 на території Донецької об`єднаної територіальної громади Харківської області на відкритому ґрунті загальною площею 21267,78 кв.м. та загальним об`ємом 8960,54 куб.м, а саме побутовими відходами (залишки поліетилену, макулатури, скляних виробів, харчових відходів), про що було складено акт від 07.04.2021 року №265/12-02/08-04 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, додаток № 1 до акту у якому зазначено, що в межах проведеної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" здійснено обстеження земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Донецької об`єднаної територіальної громади, Харківської області із кадастровим номером № 6320255300:02:000:0030, та за результатами даного обстеження встановлено факт засмічення земельної ділянки, а саме: на відповідному ґрунту виявлені сторонні предмети і матеріали, сміття, відходи. Морфологічний склад яких: побутові відходи (залишки поліетилену, макулатура, скляні вироби, харчові відходи). Загальна площа засміченої ділянки 21267,78 кв.м. Обстеження було проведено в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" ОСОБА_1 . На додатку та акті наявний підпис директора.

Про вказане також свідчать додані позивачем до акту додатки, а саме: додаток № 2 фото № 1, додаток № 3 фото № 2, додаток № 4 фото № 3, додаток № 5 фото № 4 (а.с. 22-62).

Також, позивачем було складено протокол № 000142 про адміністративне правопорушення від 25.03.2021 року на громадянина ОСОБА_1 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра") який було отримано останнім, про свідчить наявний запис та підпис ОСОБА_1 на протоколі, постанова про накладення адміністративного стягнення від 05.04.2021 року № 08-11-145 на громадянина ОСОБА_1 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра") у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. із відміткою про отримання копії та підписом ОСОБА_1 та квитанція №4088396339483227 від 21.04.2021 року про сплату ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850,00 грн. та у призначенні платежу зазначено: «сплата штрафу за адміністративне правопорушення згідно постанови № 08-11-145 від 05.04.2021 року» (а.с. 63-67).

Судом встановлено, що факт засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 6320255300:02:000:0030, яка перебуває у користуванні відповідача, та завдання внаслідок цього шкоди підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме: направлення на проведення планової перевірки від 18.03.2021 року № 265/12-02/08-04, протоколом № 000142 про адміністративне правопорушення від 25.03.2021 року, постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.04.2021 року № 08-11-145, квитанцією №4088396339483227 від 21.04.2021 року про оплату штрафу у розмірі 850,00 грн., актом від 07.04.2021 року №265/12-02/08-04 складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, додатком № 1 до акту, додатком № 2 фото № 1, додатком № 3 фото № 2, додатком № 4 фото № 3, додатком № 5 фото № 4, приписом від 09.04.2021 року № 21/08-10 та претензією № 87 на суму 1 579 706,90 грн., розрахунком шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами який було здійснено відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (зі змінами) на суму 1 579 706,90 грн.

Суд приймає до уваги, що перевірка проводилася у присутності директора відповідача, яким відповідні документи отримані та підписані.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів, які б спростовували встановлений контролюючим органом факт засмічення земельної ділянки, ставили під сумнів достовірність зафіксованих у документах обставин або свідчили про те, що засмічення земельної ділянки було здійснено третіми особами поза межами контролю відповідача за використанням земельної ділянки.

З вищевикладеного слідує, що факт порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства відповідачем підтверджується належними та допустимими доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідним є встановлення факту заподіяння шкоди, протиправності поведінки її заподіювача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вини. При цьому відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 4, 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Зокрема, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) порушення норм поведінки;

2) збитки;

3) причинний зв`язок між порушенням та збитками;

4) вина.

Також, суд враховує, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, саме відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У даному випадку позивачем доведено факт заподіяння шкоди земельним ресурсам, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок між встановленим порушенням вимог земельного і природоохоронного законодавства та заподіяною шкодою.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення останнього до такої міри відповідальності як стягнення шкоди.

Водночас відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди, не надано доказів на підтвердження того, що засмічення земельної ділянки виникло внаслідок дій третіх осіб або інших обставин, які перебували поза межами його контролю та виключають його відповідальність за належне використання земельної ділянки, у зв`язку із чим, за висновком суду, у спірних правовідносинах наявні усі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування завданої шкоди, оскільки підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що полягає засміченні земельної ділянки з кадастровим номером 6320255300:02:000:0030, яка перебувала у користуванні відповідача, у зв`язку зі чим, за розрахунком позивача, державі було заподіяно шкоду, що за розрахунком позивача складає загальну суму у розмірі 1 579 706,90 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена суду наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування збитків, у загальному розмірі 1 579 706,90 грн.

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, який було здійснено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної земельним ресурсам України внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання земель, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земель, визначається за встановленою Методикою формулою з урахуванням площі засміченої земельної ділянки, нормативної грошової оцінки земель та відповідних коефіцієнтів, та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно, не спростовані відповідачем, а тому позовні вимоги позивача про стягнення заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 1 579 706,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.

При цьому, відповідачем ані контррозрахунку заявленої до стягнення суми шкоди, ані доказів неправильності визначення площі засміченої земельної ділянки, чи об`єму відходів, нормативної грошової оцінки земель або застосованих коефіцієнтів до суду у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надано не було.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, пункту 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019 року, від 05.03.2020 року Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення, та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме про стягнення із відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у загальному розмірі 1 579 706,90 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 23 698,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" (64220, Ізюмський р-н., Харківська обл., селище Андріївка, вул. Залізнична, буд. 46, ЄДРПОУ 32272661) на користь Держави (на р/р UA778999980333159331000020579, отримувач: Донецька селищна ТГ, ГУК Харків обл/СТГ Донець/24062100, банк отримувач Казначейство України (ел. адм. подат.), ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») у розмірі 1 579 706,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" (64220, Ізюмський р-н., Харківська обл., селище Андріївка, вул. Залізнична, буд. 46, ЄДРПОУ 32272661) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6, ЄДРПОУ 37999518, на p/p UA268201720343190004000081164, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) судовий збір у розмірі 23 698,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6, ЄДРПОУ 37999518);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Терра" (64220, Ізюмський р-н., Харківська обл., селище Андріївка, вул. Залізнична, буд. 46, ЄДРПОУ 32272661).

Повне рішення складено "28" вересня 2026 р.

СуддяО.О. Ємельянова