Рішення № 140129052, 17.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2040/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗА.БУДОВА, м. Харків про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Лисенко С.О.

відповідача - Ганга Д.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗА.БУДОВА", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 433 726,90 грн штрафних санкцій, нарахованих відповідачу за порушення умов договору №283/КЕС на капітальний ремонт для забезпечення потреб безпеки і оборони, укладеного між сторонами 30.04.2025. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 11.06.2026 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без руху. Позивачу встановлений строк - протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

17.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, вказував на те, що затримка підрядника із виконання робіт за договором була зумовлена незалежними від підрядника обставинами (протіканням сантехнічного вузла та каналізації у приміщенні замовника, що згідно ДБН та технологічних процесів виконання робіт за договором не дозволяло підряднику проведення відповідних робіт та затягувало їх виконання, ставило під загрозу якість робіт; затримкою замовника із демонтажем труб опалення та встановленням вентиляції в приміщенні тривалим підбором представником замовника конкретного виду плитки, затирки до неї, а також кольору стін та колон, без чого підрядник не міг продовжувати виконання робіт; несвоєчасним наданням замовником матеріалів, які згідно договору забезпечував саме він, а також затримкою виробника дверей із їх виготовленням та поставкою, про що був повідомлений замовник).

У цьому контексті, відповідач стверджує, що позивач не виконував свого обов`язку щодо сприяння підряднику. До закінчення строку виконання робіт відповідач звертався до позивача із відповідними листами про продовження строку виконання робіт, однак вони були проігноровані замовником. Крім того, відповідач вказує на те, що поданий позивачем розрахунок пені є методологічно та арифметично неправильним. Окрім того, відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. У разі задоволення позовних вимог проси суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

30.04.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗА.БУДОВА (далі - відповідач, підрядник) був укладений договір підряду на капітальний ремонт для забезпечення потреб безпеки і оборони №283/КЕС (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк роботи, по об`єкту: Капітальний ремонт підвального поверху будівлі літ. Е-4 № 49 "Казарма" на військовому містечку № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, Помірки 24 (код ДК згідно ЕЗС 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - об`єкт будівництва або об`єкт), а Замовник зобов`язується передати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проєктну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, встановлених умовами Договору. Основні параметри, склад та обсяги робіт, які є предметом Договору визначаються проєктною документацією об`єкта будівництва. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проєктної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 № 668 (далі - Загальні умови). Роботи, що є предметом цього Договору виконуються поетапно, відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додаток 1), який є невід`ємною частиною Договору, а також наданих Замовником завдань.

Згідно п. 2.1 договору, ціна робіт за договором є твердою та становить - 1 095 269,83 грн без ПДВ.

У розділі 4 договору сторони обумовили, що Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт з моменту передачі йому за актом приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт), дозвільної документації, а також затвердженої в установленому, порядку проєктної документації відповідно до календарного графіку виконання робіт (Додаток 1). Після завершення виконання робіт за Договором Підрядник зобов`язаний письмово повідомити Замовника про готовність до передання закінчених робіт (об`єкта). Роботи, які є предметом Договору повинні бути виконані та передані Підрядником Замовнику у повному обсязі за актами виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 14.07.2025. Загальний строк виконання Підрядником робіт за Договором передбачений Календарним графіком виконання робіт (Додаток 1) відповідно до п. 4.1 цього Договору. Сторони можуть домовитись про продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт у випадках визначених законодавством України та, зокрема у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі під час дії обставин непереборної сили (форс-мажору), затримки бюджетного асигнування Замовника, але за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної п. 2.1 Договору.

Згідно п.п. 7.1-7.3 договору, Підрядник зобов`язаний забезпечити роботи матеріальними ресурсами, відповідати за їх якість і відповідність вимогам, встановленим документами та проєктною документацією. У разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів встановленим вимогам Підрядник зобов`язаний негайно здійснити їх заміну. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються. Замовник може надавати Підряднику матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт. Прийом-передача вищезазначених ресурсів, проводиться за накладною та актом прийому-передачі матеріальних цінностей.

Згідно п. 9.5 договору, Замовник приймає у Підрядника виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (типової форми КБ-3).

Згідно п. 12.7 договору, за порушення встановлених Календарним графіком та Договором строків закінчення виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (Тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (Семи) відсотків вказаної вартості.

У розділі 19 договору сторони обумовили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це особами та діє протягом строку введення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року, а в частині оплати - до повного виконання Замовником своїх зобов`язань. В частині гарантійних зобов`язань Підрядника та відповідальності за їх невиконання дія Договору поширюється на період гарантійного строку, що встановлений п. 6.2 Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час виконання Договору.

На виконання умов договору між сторонами були підписані Акт приймання-передачі будівельного майданчика (додаток №4 до договору), Акт приймання-передачі проєктно-кошторисної документації (додаток №5 до договору), Протокол погодження розміру договірної ціни (додаток №6 до договору).

В подальшому, 21.08.2025 та 21.12.2025, між сторонами договору були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт №1 на суму 652 930,16 грн та №2 на суму 442 339,67 грн, відповідно.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт, що є підставою для застосування штрафних санкцій, відповідно до п. 12.7 договору, через що позивачем до стягнення з відповідача нараховано 433 726,90 грн, з яких: 76 668,88 грн штраф та 357 058,02 грн пеня.

26.01.2026 позивачем на адресу відповідача було направлено листа за вих.номером №25/17/5/5/1-1072-2026 щодо порушення умов договору, в якому було запропоновано в найкоротший термін розглянути дану претензію та сплатити штрафні санкції за порушення умов договору на рахунок військової частини. Проте, відповіді на претензію відповідач не надав, штрафні санкції не сплатив.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Як встановлено судом, ТОВ "ЗА.БУДОВА" свої зобов`язання належним чином не виконало та допустило прострочення виконання зобов`язання щодо строків виконання робіт за договором, що є підставою для застосування штрафних санкцій, відповідно до п.12.7 договору.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача, що порушення строку виконання робіт за договором було допущено останнім через те, що позивач не виконував свого обов`язку за договором щодо сприяння підряднику, тобто має місце прострочення кредитора, з огляду на таке.

Відповідач, зокрема вказує, що затримка підрядника із виконання робіт за договором була зумовлена незалежними від підрядника обставинами (протіканням сантехнічного вузла та каналізації у приміщенні замовника, що згідно ДБН та технологічних процесів виконання робіт за договором не дозволяло підряднику проведення відповідних робіт та затягувало їх виконання, ставило під загрозу якість робіт; затримкою замовника із демонтажем труб опалення та встановленням вентиляції в приміщенні тривалим підбором представником замовника конкретного виду плитки, затирки до неї, а також кольору стін та колон, без чого підрядник не міг продовжувати виконання робіт; несвоєчасним наданням замовником матеріалів, які згідно договору забезпечував саме він, а також затримкою виробника дверей із їх виготовленням та поставкою, про що був повідомлений замовник).

Відповідно до ст. 851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

За умовами договору, а саме:

- п.п. 3.3.4: Підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання Замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення Підрядником робіт;

- п.п. 3.4.16: Підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов`язань з Договором та невідкладно повідомляти Замовника про обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення;

- п. 4.5: Сторони можуть домовитись про продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт у випадках визначених законодавством України та, зокрема у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі під час дії обставин непереборної сили (форс-мажору), затримки бюджетного асигнування Замовника, але за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної п. 2.1 Договору;

- п. 8.6: Підрядник завчасно, у письмовій формі, інформує Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт через незалежні від нього обставини. Замовник, у межах своїх повноважень, зобов`язаний вжити заходів для усунення цих обставин.

- п. 8.7: Підрядник зобов`язаний письмово та самостійно інформувати Замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини та здійснені заходи щодо усунення відхилення); перевірки контролюючими та правоохоронними органами об`єкта будівництва; інші випадки передбачені Договором.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача з відповідними повідомленнями та/чи пропозиціями, на виконання п.п. 3.3.4, 3.4.16, 8.6, 8.7 договору, ст. 851 ЦК України.

Доказів укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт (відповідно до п.п. 4.5, 15.1 договору) матеріали справи також не містять.

У даному випадку, отримавши доступ для проведення робіт на об`єкті та не висловивши жодних зауважень щодо неможливості своєчасно виконати роботи, підрядник фактично приступив до їх виконання та тим самим висловив готовність до виконання умов договору.

Разом з тим, перевіривши розрахунок пені здійснений ВЧ НОМЕР_1 НГУ, суд встановив, що наданий розрахунок здійснений методологічно та арифметично не вірно, оскільки позивачем нарахування пені здійснене виходячи з повної ціни договору (1 095 269,83 грн) не враховуючи, що частину робіт вартістю 652 930,16 грн було прийнято 21.08.2025, а тому після цієї дати така сума вже не могла входити до бази нарахування.

Здійснивши власний розрахунок пені суд дійшов висновку що її розмір становить за період з 15.07.2025 по 20.08.2025 - 40 524,98 грн, за період з 21.08.2025 по 20.12.2025 - 53 965,44 грн, що загалом становить 94 490,42 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу здійснений позивачем, суд встановив, що наданий розрахунок здійснений арифметично вірно, відповідає умовам спірного договору та вимогам законодавства.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 171 159,30 грн, який складається з 76 668,88 грн штрафу та 94 490,42 грн пені.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Разом з тим, як зазначалося вище по тексту рішення відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкції на 50%, яке відповідач обґрунтовує, зокрема, тим, що позивач підписав Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 без жодних зауважень, у т.ч. щодо строку виконання робіт; позивачем не доведено понесення будь-яких матеріальних збитків; відповідач вказує на неспівмірність санкцій з фактичним порушенням відповідача; просить врахувати мету неустойки та збалансування інтересів обох сторін та вказує, що сума штрафних санкцій у розмірі 433 726, 90 грн складає близько 40% вартості робіт виконаних відповідачем; просить врахувати, що відповідач одноразово допустив порушення строків виконання робіт за договором із позивачем, адже за іншими договорами відповідач виконав роботи вчасно і не допускав прострочки; просить врахувати статус відповідача, який є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період згідно з Розпорядженням ХОВА №1050В від 07.11.2025; те, що наразі відповідач є виконавцем робіт за договором №8-06/1 від 08.06.2026 - "Поточний ремонт частини внутрішніх приміщень будівлі Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча поліклініка №15" Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вулиця Бригади Хартія, 11/1" на суму 847 620,51 грн (період дії договору з 08.06.2026 по 31.12.2026) (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-05-13-010193-a), який спрямований на забезпечення потреб територіальної громади м. Харків, і стягнення надмірних штрафних санкцій з відповідача може поставити під загрозу виконання цього договору.

Розглядаючи вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тлумачення ч.3 ст. 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 67/1346/15-ц.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника. При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту наведених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. При цьому, реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допустити фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 12.02.2020 у справі № 904/4067/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

При цьому суд враховує, що завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Разом з цим неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21.

З огляду на наведене, враховуючи фактичні обставини справи, виконання відповідачем робіт за договором у повному обсязі та прийняття цих робіт позивачем, відсутність у матеріалах справи доказів не підтвердження понесення позивачем збитків, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкції на 50% від заявленого позивачем розміру, а саме: до 85 579,65 грн, з яких: 47 245,21 грн пеня та 38 334,44 грн штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами. Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗА.БУДОВА" (61052, м. Харків, вул. Велика Гончарівська, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ 44587247) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - 47 245,21 грн пені, 38 334,44 грн штрафу та 5 204,72 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗА.БУДОВА" (61052, м. Харків, вул. Велика Гончарівська, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ 44587247).

Повне рішення підписано 28 вересня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова